Ухвала

від 13.12.2023 по справі 761/41290/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41290/23

Провадження № 1-кс/761/26912/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022 (об`єднано з кримінальним провадженням № 42022112340000101 від 06.06.2022),

установив:

07.11.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 100611) клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022 (об`єднано з кримінальним провадженням № 42022112340000101 від 06.06.2022).

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022112340000101 від 06.06.2022 накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування на майно, яке знаходиться у власності ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» код ЄДРПОУ 38137023, зокрема, на квартиру площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою прокурора від 07.05.2023 матеріали досудових розслідувань за № 42022112340000101 від 06.06.2022 об`єднано з кримінальним провадженням № 42022000000000480 від 20.04.2022, органом досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначено Головне слідче управління Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорами Офісу Генерального прокурора.

03.08.2023 ОСОБА_6 уклав договір купівлі-продажу та придбав квартиру площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає заявник, вищезазначений арешт майна підлягає скасуванню, оскільки його накладено необґрунтовано, у його застосуванні немає та не було ніякої потреби, так як ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, арештоване майно не є речовим доказом.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.11.2023, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, відтак просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022112340000101 від 06.06.2022 накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування на майно, яке знаходиться у власності ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» код ЄДРПОУ 38137023, зокрема на квартиру площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 07.05.2023 матеріали досудових розслідувань за № 42022112340000101 від 06.06.2022 об`єднано з кримінальним провадженням № 42022000000000480 від 20.04.2022, в одне провадження з № 42022000000000480.

Відповідно до зазначеної постанови прокурора від 07.05.2023, у кримінальному провадженні № 42022000000000480 досудове розслідування здійснюється слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора.

Як вбачається з інформаційної довідки (№ 353317865 від 07.11.2023) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вищезазначена квартира на праві власності належить ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на квартиру, послугувала наявність розумних підозр вважати, що вона відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022112340000101 (об`єднано з кримінальним провадженням № 42022000000000480).

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також, під час розгляду зазначеного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано слідчому судді допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештована квартира одержана злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, як і не надано доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 про підозру не повідомлено, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності на таке майно, арешт на яке накладено.

На переконання слідчого судді, відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_6 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна; підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що прийняття рішення у порядку ст. 174 КПК України не є тотожними поняттями з переглядом судового рішення у апеляційному порядку, тому оскільки доводи заявника мають на своїй меті оскаржити підстави прийняття такого рішення, слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку рішенню іншого судді.

Із урахуванням наведених норм та аналізу наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, слід дійти висновку про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна ОСОБА_6 .

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати визначений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) порядок зберігання речових доказів шляхом передачі даного майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо квартири площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022 (об`єднано з кримінальним провадженням № 42022112340000101 від 06.06.2022) - задовольнити.

Скасувати частково арешт майна, який накладено слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022 (об`єднано з кримінальним провадженням № 42022112340000101 від 06.06.2022), а саме скасувати арешт накладений на квартиру площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати визначений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2022 (справа № 362/3069/22) порядок зберігання речових доказів шляхом передачі даного майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо квартири площею 121,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1