Рішення

від 25.01.2024 по справі 160/24240/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Справа № 160/24240/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представників позивача представника відповідача Кисельов А.В., Якименко В.А. Бережна К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРСПРОМСТАЛЬ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 11.09.2023 року №0255410709 винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується та вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки порушення строків розрахунків відбулось не з вини позивача, а через дії боржника спрямовані на несплату останнім коштів за отриманий товар, що в свою чергу є бездіяльністю контрагента-нерезидента, який ігнорує виконання умов зовнішньоекономічного договору в частині оплати. Відповідно до статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини. Таким чином, події, що відбулись з вини контрагента-нерезидента та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків виключають юридичну відповідальність ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ відповідно до статті 112 Податкового кодексу України. Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано документи на підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту через дію форс мажорних обставин є необґрунтованими, оскільки Торгово-промислова палата України спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин через повномасштабне вторгнення росії в Україну та на своєму сайті розмістила лист від 28.02.2022 року щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику учасників справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що згідно п.4 першого розділу Постанови НБУ від 02.01.2019 року №7 перевищення граничних розрахунків дозволяється на підставі висновку. Підприємством до перевірки такий висновок не надано. Крім того, до перевірки також не надано документальне підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту через дію форс мажорних обставин. Також, позовна робота ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ здійснена після настання законодавчо встановлених граничних строків для розрахунків за контрактом від 30.03.2022 року №275/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року перейдено до розгляду справи в за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовну заяву та просили суд задовольнити позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ зареєстровано як юридична особа 08.12.2016 року, основним видом діяльності якого є 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами.

На підставі підпункту 19'.1.1 пункту 19' статті 19', підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.20 та наказу від 08.08.2023 року №3689-п, працівниками Головного ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 16.11.2021 року №21025460, від 30.03.2022 року №275/22 за період з 16.11.2021 по 04.08.2023 року.

За результатами перевірки складено акт 23.08.2023 року №2941/04-36-07-09/41015212, з якого вбачається, що контролюючим органом було виявлено порушення ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ вимоги частини 3 статті 13 Закону України № 2473-VII від 21.06.2018 року «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічного договору від 30.03.2022 року №275/22 за період з 30.03.2022 року по 04.08.2022 року, за що відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на виявлені порушення, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0255410709, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 297662,12 грн.

З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, вважає його неправомірним і необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 р. (далі - Закон №2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (надалі - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2022 року між ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ (покупець) та компанією Cetak Geri Donusum San ve Tic LTD (продавець) укладено контракт на поставку товару №275/22, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (металопродукція), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Ціна за одиницю товару погоджена в рахунках-проформах, умови поставки товару визначаються сторонами відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Термін дії контракту - до 31 грудня 2022 року.

Додатковою угодою №4 від 10.11.2022 року сторони продовжили термін дії контракту від 30.03.2022 року №275/22 - до 31.12.2024 року.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 30.03.2022 року №275/22 ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ в період з 30.03.2022 року по 04.08.2023 року було перераховано на рахунок Cetak Geri Donusum San ve Tic LTD загальну суму коштів в розмірі 145353,60 євро.

Компанією Cetak Geri Donusum San ve Tic LTD відвантажено товар на адресу ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ за період з 30.03.2022 року по 04.08.2023 року по контракту №275/22 на суму 112953,60 євро.

Відповідно до висновків акту перевірки станом на 04.08.2023 за розрахунками по контракту утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 32400,00 євро.

Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0255410709 податковим органом нараховано пеню за період з 10.05.2023 по 26.07.2023 року у кількості 78 днів та за період з 13.05.2023 по 26.07.2023 року у кількості 75 днів - загальна сума пені - 297662,12 грн.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується факт не дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 30.03.2022 року №275/22, водночас, сторона позивача вважає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області при винесенні податкового-повідомлення рішення від 11.09.2023 року №0255410709 не враховано відсутність вини ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ та наявність форс-мажорних обставин.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам позивача, суд виходить з наступного.

Так, приписами Закону України "Про валюту і валютні операції", а саме ч. 6 ст. 13, визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Разом з тим, право засвідчення форс-мажорних обставин має Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, які видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України, який був розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 та з якого вбачається, що Торгово-промислова палата України, на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

В даному випадку, як зазначає позивач, що в межах спірних правовідносин, обставини непереборної сили, які мають місце, є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що обставини непереборної сили є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами, адже підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), що також передбачено умовами контракту.

Відповідно до розпорядження ТПП України від 25.02.2022 № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Наразі, позивач, як одна із сторін договору (контракту), повинен довести, що наявні обставини (введення воєнного стану, початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримання резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк. При цьому, з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Суд звертає увагу, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. Більш того, при видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажорні обставини звільнють лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Отже, суд повторно наголошує, що лист ТПП України не має такої самої юридичної сили як довідка (сертифікат), що засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції» та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22.

У свою чергу, позивачем не надано ані контролюючому органу, ані суду документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту від 30.03.2022 року №275/22 засвідчує наявність форс-мажорних обставин.

Щодо доводів сторони позивача про те, що ним вжито заходів судового врегулювання щодо погашення заборгованості, а саме ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ подано позов до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону №2473-VIIІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною 5 цієї статті.

З аналізу вищезазначених положень Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що пеня за порушення нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), не нараховується у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

Водночас, як зазначається самим позивачем у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ звернулось із позовною заявою до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з Cetak Geri Donusum San ve Tic LTD на суму 85320, 00 євро (з них 32400, 00 євро - сума передоплати, 52920,00 євро - пеня), що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами контракту від 30.03.2022 року №275/22, лише 27.07.2023 року.

Відтак, строк розрахунків за операціями з експорту товарів за контрактом від 30.03.2022 року №275/22 зупинився з дня прийняття до розгляду Міжнародним арбітражним комерційним судом при ТПП України позовної заяви ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ, тобто з 27.07.2023 року.

Суд зазначає, що враховуючи приписи абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» пеня за порушення строку в цей період не нараховується, а період за який підлягає сплаті пеня залежить від рішення суду, постановленого за результатом розгляду справи №394/2023.

Водночас, як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0255410709 ГУ ДПС у Дніпропетровській області нараховано пеню на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за період з 10.05.2023 по 26.07.2023 року та за період з 13.05.2023 по 26.07.2023 року.

Враховуючи те, що у вищезазначений період позивач не звертався до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, відтак, строки надходження валютної виручки не було зупинено, а контролюючим органом при нарахуванні пені за період з 10.05.2023 по 26.07.2023 року не допущено порушень вимог ПК України та Закону України «Про валюту і валютні операції».

Суд наголошує, що статтею 13 Закону №2473-VIIІ визначено вичерпний перелік підстав, на підставі яких може зупинятись нарахування пені суб`єктам господарювання, у випадку недотримання вимог вказаного Закону №2473-VIIІ, однак, у даному випадку, підстави для зупинення нарахування пені ТДВ «Брацлав» судом не встановлені.

Окрім того, статтею 112 ПК України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності вини у його діях та як наслідок відсутність законних підстав для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків, адже ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ діючи на власний ризик в межах умов контракту, не було позбавлене можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною. Відтак, позивач мав право звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи щодо неналежного виконання контрагентом зобов`язання за експортним контрактом, проте цього не вчинив. У свою чергу, контролюючим органом правомірно нарахована пеня за час прострочення оплати товару, розмір якої не виходить за межі гранично встановленого законом.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0255410709 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ РЕСУРСПРОМСТАЛЬ.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст.246-250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 лютого 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова