Рішення

від 05.02.2024 по справі 160/33706/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 рокуСправа №160/33706/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.12.2023 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (ВП №73616818).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавче провадження відкрито після спливу строку пред`явлення постанови митного органу до виконання. Також позивач зауважив, що заява про відкриття виконавчого провадження підписана не повноважною на те особою. Крім цього позивач наголошує, що дублікат постанови митного органу видано Чернігівською митницею, яка не є правонаступником Чернігівської митниці ДФС. У зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

02.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 02.01.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

26.01.2018 року Чернігівською митницею ДФС прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0957/10200/17, якою на громадянку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 1785674,13 грн.

У вказаній постанові зазначено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання 26.04.2018 року.

10.04.2018 року Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56111028 стосовно виконання постанови №0957/10200/17 від 26.01.2018 року.

30.09.2020 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №56111028, якою повернуто Чернігівській митниці ДФС постанову №0957/10200/17 від 26.01.2018 року.

Також вказаною постановою визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 31.12.2020 року.

04.12.2023 року Чернігівська митниця звернулась до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо виконання постанови №0957/10200/17 від 26.01.2018 року.

18.12.2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73616818 стосовно виконання постанови №0957/10200/17 від 26.01.2018 року.

18.12.2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №73616818, якою визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 269,00 грн.

18.12.2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про розмір стягнення виконавчого збору ВП №73616818 в розмірі 178567,41 грн.

18.12.2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП №73616818.

Не погоджуючись із означеними постановами, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, постанова митного органу №0957/10200/17 від 26.01.2018 року підлягала повторному пред`явленню до 31.12.2020 року.

З вищевикладеного слідує, що строк пред`явлення постанови митного органу №0957/10200/17 від 26.01.2018 року пропущено митним органом.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.433 Цивільного процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази звернення митного органу до суду за місцем виконання відповідного рішення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення постанови №0957/10200/17 від 26.01.2018 року.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи пропуск митним органом строку пред`явлення постанови №0957/10200/17 від 26.01.2018 року, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Таким чином постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.12.2023 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (ВП №73616818) є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 3935,56 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Керуючись ст.77, 139, 241-246, 250, 257, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а, код ЄДРПОУ 34984523) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.12.2023 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору (ВП №73616818).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а, код ЄДРПОУ 34984523) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3935,56 грн. (три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривень 56 копійок).

Відповідно до ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Згідно ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з ч.3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Горбалінський