Рішення

від 06.02.2024 по справі 280/1828/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2024 року Справа № 280/1828/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (72202, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 136; код ЄДРПОУ: 25677264) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 14-ї сесії 8-го скликання від 15 грудня 2021 року №24 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території відповідача;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15 листопада 2021 року про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) площею 2,00 га для ведення особистого селянською господарства, яка розташована на території відповідача, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2021 року позивач звернувся з заявою до Веселівської селищної ради про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради. Мелітопольського району. Запорізької області. Проте, листом відповідача №06-10/6327 від 15 грудня 2021 року позивачу відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність оскільки дана земельна ділянка зарезервована для надання у власність учасникам АГО та сім`ям загиблих учасників АТО, відповідно до рішення 71-ї сесії 7-го скликання від 05 березня 2019 року №23 «Про резервування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ». На думку позивача вказана відмова протиправна, положеннями статті 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок у власність і чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень, вказаної статті Земельного кодексу України. За таких обставин вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.

Ухвалою суду (суддя Лазаренко М.С.) від 07 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №280/1828/22 з підстав призову на військову службу під час мобілізації головуючого судді Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С.

Після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Дмитру Вікторовичу.

Ухвалою суду від 06 червня 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу №280/1828/22.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі № 280/1828/22 та копія позовної заяви направлялись на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та одержана його уповноваженою особою 1 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Окрім того, відповідача повідомлено про судовий розгляд в порядку, передбаченому підпунктом 20 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як особу, місцезнаходження якої знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши заяви по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Веселівської селищної ради про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради. Мелітопольського району, Запорізької області.

До заяви позивачем надані наступні документи: витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з місцем розташування земельної ділянки, копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Листом відповідача від 15 грудня 2021 року №06-10/6327 позивача повідомлено про прийняття чотирнадцятою сесією восьмого скликання Веселівської селищної ради Запорізької ради рішення від 15 грудня 021 року № 24, яким позивачу відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 Га, розташованої на території Веселівської селищної ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 2321287900:03:003:0041, для ведення особистого селянського господарства у зв`язку із тим, що дана земельна ділянка зарезервована для надання у власність учасникам АГО та сім`ям загиблих учасників АТО, відповідно до рішення 71-ї сесії 7-го скликання від 05 березня 2019 року №23 «Про резервування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ ». Ця відмова зареєстрована у вигляді рішення 14-ї сесії 8-го скликання від 15 грудня 2021 року №24.

Не погодившись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12 ЗК України).

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно статті 22 Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 року №742-IV визначено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Статтею 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено, що відносини, пов`язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 116 ЗК України, в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частинами 10 та 11 статті 118 ЗК України в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Суд зазначає, що перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється.

З урахуванням вищенаведеного, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Водночас, аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Як встановлено судом, позивач звернувся 15 листопада 2021 року до Веселівської селищної ради із заявою про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради. Мелітопольського району, Запорізької області. При цьому, до заяви позивачем наданий пакет документів (витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з місцем розташування земельної ділянки, копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру), перелік якого не відповідає вимогам статті 122 ЗК України.

В той же час, відповідачу відмолено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із резервуванням даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ.

При цьому, з урахуванням положень статті 118 ЗК України резервування земельної ділянки за іншими особами не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Окрім того, суд зазначає, що рішення сімдесят першої сесії сьомого скликання про резервування земельної ділянки з кадастровим номером 2321287900:03:003:0041 для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ від 05 березня 2019 року № 23 відповідачем до суду не надано.

Інформація стосовно прийняття відповідачем такого рішення, а тим паче його текст, на офіційному сайті відповідача відсутні, що позбавляє суд можливості встановити обставини щодо резервування заявленої позивачем земельної ділянки за учасниками АТО та сім`ями загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що посилання відповідача на резервування заявленої позивачем земельної ділянки за учасниками АТО та сім`ями загиблих учасників АТО на території Веселівської ОТІ, як на законну підставу відмови у надані позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради. Мелітопольського району, Запорізької області є необґрунтованими та безпідставними так, як даний план не затверджений.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що наявність підстав для скасування рішення Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області 14-ї сесії 8-го скликання від 15 грудня 2021 року №24 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області.

Згідно з частиною 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2статті 2 КАС Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС Україниоцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області 14-ї сесії 8-го скликання від 15 грудня 2021 року №24 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області.

Зобов`язати Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2321287900:03:003:0041) площею 2,00 га для ведення особистого селянською господарства, яка розташована на території відповідача, та прийняти рішення з урахуванням мотивувальної частини судового рішення в адміністративній справі № 280/1828/22.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Веселівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (72202, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 136; код ЄДРПОУ: 25677264).

Рішення набирає законної сили відповідно достатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленимистаттями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 06 лютого 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов