Ухвала

від 02.02.2024 по справі 320/18461/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2024 року м. Київ Справа № 320/18461/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуГоловного управління ДПС у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат № 1»пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат № 1» (далі відповідач), в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу положень пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина дев`ята статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому позивачем у розумінні положень адміністративного судочинства вважається суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В силу вимог підпункту 20.1.341 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України правом на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, наділені контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Такими контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Таким чином, територіальні органи Державної податкової служби України у розумінні підпункту підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України є контролюючими органами, а також органами стягнення, які в силу вимог пункту 41.4 цієї статті уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень.

Як встановлено судом, позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, що забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва.

У свою чергу, відповідач є платником податків, що перебуває на податковому обліку (за основним місцем обліку) в Ірпінській державній податковій інспекції - структурному підрозділі Головного управління ДПС у Київській області, що забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області.

Позивачем не надано суду жодних документальних відомостей про перебування відповідача на окремому податковому обліку в структурному підрозділі Головного управління ДПС у м. Києві та не наведено жодної інформації про наявність законних підстав для здійснення ним повноважень іншого територіального органу ДПС.

Інших належних та допустимих доказів наявності у позивача повноважень контролюючого органу та органу стягнення по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат № 1» позовна заява не містить.

Суд також звертає увагу на те, що в силу вимог частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право податкового органу при здійсненні ним визначених законом повноважень звертатись до суду із заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Водночас, звернення податкового органу в порядку позовного провадження допускається і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, з дотриманням загальних строків звернення до адміністративного суду.

Слід зазначити, що в силу вимог пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів (у тому числі готівки) платника податків здійснюється на підставі рішення суду, а в окремому випадку, визначеному абзацом 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, - за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

Саме неможливість виконання судового рішення або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у зв`язку з недостатністю коштів, що перебувають у власності платника податків, зумовлює необхідність звернення контролюючого органу до суду з метою отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, з моменту встановлення контролюючим органом обставин, що свідчать про недостатність коштів, що перебувають у власності платника податків, для погашення його податкового боргу, розпочинається відлік тримісячного строку для звернення до суду з наведеним вище позовом у загальному порядку.

Як зазначає позивач у позовній заяві, звернення до суду з даним позовом зумовлено поверненням банківськими установами АТ «Укрсиббанк» та АТ КБ «Приватбанк» ініційованого контролюючим органом переказу у відповідній платіжній системі, а саме: інкасові доручення від 16.12.2022 № 18079/26-15-13-03-27, 16.12.2022 № 18082/26-15-13-03-27 та 16.12.2022 № 18085/26-15-13-03-27 повернуті контролюючому органу без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків.

Разом з тим судом встановлено, що наведені вище копії інкасових доручень із відмітками банківських установ про неможливість їх виконання з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача позивачем до позовної заяви не приєднано.

Водночас позивачем долучено до адміністративного позову копію платіжної інструкції про примусове списання (стягнення) від 16.12.2022 № 18082/26-15-13-03-2727, на зворотному боці якої АТ «Укрсиббанк» зафіксовано неможливість її виконання, у тому числі з підстав відсутності на рахунку відповідача, відкритому в АТ «Укрсиббанк», коштів.

Враховуючи, що АТ «Укрсиббанк» повернув позивачу платіжну інструкцію без виконання 19.01.2023, а позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 24.04.2023, суд дійшов висновку, що передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем пропущено та не подано суду заяви про поновлення цього строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що інші дві платіжні інструкції, що наявні у додатках до позовної заяви, а саме: № 18079/26-15-13-03-27 від 16.12.2022 та № 18085/26-15-13-03-27 від 16.12.2022 повернуті, відповідно, АТ «Укрсиббанк» 19.01.2023 та АТ КБ «Приватбанк» 26.01.2023 без виконання з підстав, що відмінні від тих, що зазначені позивачем у позовній заяві, а саме: у зв`язку зі спливом 30 календарних днів з дати складання ініціатором платіжної інструкції.

Таким чином, повернення банківськими установами наведених вище платіжних інструкцій не може вважатися обставинами, що зумовлюють необхідність звернення до суду з даним позовом, оскільки не є доказом вчинення податковим органом усіх належних дій, необхідних для стягнення податкового боргу платника податків за рахунок коштів, що перебувають у його власності.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи частини першої статті 123 та статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; доказів, що свідчать про ініціювання контролюючим органом переказів про примусове списання (стягнення) коштів з усіх наявних рахунків відповідача у банках, а також доказів неможливості виконання банками, в яких відповідачем відкриті рахунки, наведених вище переказів з підстав відсутності коштів на рахунках; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі з обґрунтуванням наявності у позивача повноважень контролюючого органу та органу стягнення по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат № 1») з урахуванням наведених вище висновків суду; доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, відповідачу.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.