Рішення

від 05.02.2024 по справі 320/47650/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року справа №320/47650/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОС ЛКМ» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОС ЛКМ» (далі - відповідач), в якому просить суд:

- стягнути кошти платника податків ТОВ «ГРОС ЛКМ» (код ЄДРПОУ: 38987456) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1445718,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податку, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 1445718,27 грн. Позивач, посилаючись на положення статей 14, 54, 58, 59 Податкового кодексу України, просить задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1445718,27 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47650/23 передана 25.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2024 прийнято адміністративну справу №320/47650/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОС ЛКМ» зареєстровано в якості юридичної особи, взято на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку в органах ДПС, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «ГРОС ЛКМ» на момент звернення до суду має заборгованість зі сплати податку на додану вартість: на загальну суму 1 445 718,27 грн, в тому числі пеня у сумі 446 289,14 грн.

Заборгованість зі сплати податку виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення з платежу по податку на додану вартість форми «ПС» від 05.11.2018 № 0793871213, яке винесено ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 02.10.2018 № 19414/26-15-12-13-20 та яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн.;

- податкового повідомлення-рішення з платежу по податку на додану вартість форми «Н» від 22.11.2018 № 0858491207, яке винесено ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 26.10.2018 № 16897/26-15-12-07-20 та яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 940,71 грн.;

- податкового повідомлення-рішення з платежу по податку на додану вартість форми «Ш» від 29.04.2020 № 0444570411, яке винесено ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 24.04.2020 № 13724/26-15-04-11-13 та яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 30,20 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 12.06.2018 № 0030171404, яким збільшено зобов?язання за основним платежем на суму 215 000 грн. та 107 500 штрафних санкцій, узгодженого в рамках справи № 640/17963/18.

Заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 19.04.2018 № 2132615147, яким збільшено

зобов`язання за основним платежем на суму 375 719,00 грн. та 93 929,75 грн.

Самостійно заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1445718,27 грн. відповідач не сплатив.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 1445718,27 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п. 57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд вказує, що враховуючи порядок узгодження податкових зобов`язань, які визначені контролюючим органом, у межах цієї справи не може бути надано оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошове зобов`язання, оскільки така оцінка рішень контролюючого органу може бути надана лише під час безпосереднього оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За п.42.2.ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Із матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача направлялись податкові-повідомлення рішення та податкова вимога, які не були врученими відповідачу, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення.

Таким чином, контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, які не вручені відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, отже у відповідності до п.42.4 ст.42 ПК України вважаються врученими належним чином.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та/або податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку, визначена сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До суду не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, або свідчили про неузгодження грошових зобов`язань, зокрема, у зв`язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення, якими вони визначені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та інших активів платника.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Зважаючи на приписи частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОС ЛКМ» про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути кошти платника податків ТОВ «ГРОС ЛКМ» (код ЄДРПОУ: 38987456) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1445718,27 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.