Рішення

від 06.02.2024 по справі 340/8175/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року справа № 340/8175/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14 липня 2023 року, яким визначено податкове зобов`язання зі земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 65440,10 грн.

Пояснив, що користувачем земельної ділянки, з приводу якої визначено грошове зобов`язання, є Фермерське господарство «Меркурій» (далі Господарство).

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.31-35).

Зазначило, що земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 у порядку спадкування за рішенням суду.

02 жовтня 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.27-28).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 01 січня 1992 року Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (далі Рада) видала ОСОБА_2 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 47,2 га, яка розташована на території згаданого органу місцевого самоврядування, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.1-4, 10-11).

Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3520355400:02:003:9135 (а.с.24-25).

28 грудня 1992 року юридичну особу Господарства включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр) (а.с.17).

Засновником і керівником Господарства був ОСОБА_2 .

Учасниками Господарства були і є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (а.с.55).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.10-11).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2016 року у справі №398/4967/15-ц за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 47,2 га, яка розташована на території Ради, кадастровий номер 3520355400:02:003:9135, по 1/3 частині за кожним (а.с.10-11).

Рішення суду набрало законної сили 22 квітня 2016 року.

Згідно відомостей з Реєстру станом на 05 лютого 2024 року ОСОБА_5 є керівником Господарства, а учасниками ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (а.с.55).

Господарство подає податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи (а.с.20-22).

Звітує про використання земельної ділянки (усі три частини).

14 липня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобов`язання зі земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 65440,10 грн (а.с.15).

Об`єкт оподаткування 1/3 частина земельної ділянки, яку використовує Господарство (а.с.18).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Відповідно до приписів підпункту 270.1.3 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю).

Відповідно до приписів пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За ОСОБА_1 на підставі рішення суду визнано право постійного користування 1/3 частиною земельної ділянки.

Суд не змінював цільового призначення земельної ділянки.

Тому цільовим призначенням залишилось «ведення селянського (фермерського) господарства».

Господарство існувало на день прийняття судом рішення.

Земельна ділянка не вибувала з користування Господарства з 1992 року.

ОСОБА_1 був і є членом Господарства.

Отримавши державний акт на право користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 заснував і зареєстрував Господарство.

Таким чином у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася заміна землекористувача і обов`язки останнього перейшли до Господарства.

Господарство визнає їх.

Правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 20 березня 2019 року (справа №615/2197/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду зробила такий висновок.

«У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.»

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.

За рішенням суду змінено особу члена Господарства, якій видано акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства.

Отже, землекористувачем було і є Господарство, у якого з дня державної реєстрації, як юридичної особи, виник обов`язок сплачувати земельний податок.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення.

Тому позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 858,88 грн (а.с.5).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 14 липня 2023 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання зі земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 65440,10 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 858,88 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ