Рішення

від 05.02.2024 по справі 380/20518/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 рокусправа № 380/20518/23зал судових засідань №3

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Слободянюк В.В.,

за участю:

представник позивача Задернівська Я.Є.,

представник відповідача Мерза Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОД СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОД СТРОЙ ГРУП» (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2, код ЄДРПОУ 42778297) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2022 №15440/13-01-04-07/42778297.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив таке.

Відповідач провів щодо позивача камеральну перевірку, за результатами якої було встановлено завищення позивачем податкового кредиту.

Позивач наголошує на тому, що у нього не було можливості ні надати пояснення при проведенні перевірки, ані надати заперечення на акт перевірки, оскільки йому не було відомо про саму перевірку.

Крім того, позивач вважає, що камеральну перевірку щодо нього було проведено поза межами строку, визначеного законодавством, отже, протиправно, що саме по собі слугує окремою підставою для скасування оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення.

Стосовно суті порушення, то позивач зазначає, що ним ввозилися товари на митну територію України, після митного оформлення яких позивач сплатив податок на додану вартість. Тому, ураховуючи наявність фактів ввезення товарів на митну територію України, сплату позивачем податку на додану вартість у законодавчо визначеному розмірі та порядку, наявність митних декларацій, оформлених відповідно до вимог законодавства України, які, самі по собі, є достатнім документальним під твердженням сплати ПДВ та свідчать про право позивача віднести суми сплаченого податку до податкового кредиту, - до декларацій з ПДВ за лютий 2022 та травень 2022 р., ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» було включено до складу податкового кредиту до рядку 11.1 Б «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою» операції з імпорту товарів на суму сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1448108,00грн, тобто за операціями з імпорту товарів, що були здійснені у попередніх періодах, тобто у грудні 2021 та січні 2022.

Також позивач зазначає, що у зв`язку з виявленням допущеної помилки, залишок суми сплаченого позивачем податку на додану вартість у попередніх періодах відображено згідно з податковою декларацією з податку па додану вартість за травень 2022, в якій до складу податкового кредиту до рядку 11.1 Б «Ввезені на мигну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою», ТОВ «ОДСТРОЙ ГРУП» включено операції з імпорту товару на суму сплаченого ПДВ у розмірі 119 651,00грн.

Отже, позивач наголошує на тому, що оскільки згадані операції з імпорту товарів були здійснені у попередніх податкових періодах, тобто у грудні 2021 та січні 2022, і суми сплаченого ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» податку па додану вартість під час здійснення таких операцій, у розмірі 1 448 108,00грн, не були віднесені до попередніх податкових декларацій з податку на додану вартість та, відповідно, не були включені до складу податковою кредиту раніше, тому ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» має право, що передбачене абз. 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України зменшити свої податкові зобов`язання зі сплати ПДВ саме на ту суму, що була зазначена у деклараціях з ПДВ за лютий 2022 та травень 2022.

Відтак, позивач вважає, що він правомірно включив до складу податкового кредиту згідно з декларацією з ПДВ за лютий 2022 суму податку в розмірі 1 368 457,00грн та згідно з декларацією з ПДВ за травень 2022 - суму податку в розмірі 119651,00грн, оскільки ці суми (загалом 1 448 108,00грн.) були сплачені ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» під час здійснення операцій з імпорту товарів у попередніх податкових періодах.

Від позивача також надійшла відповідь на відзив з такою ж аргументацією як і в позовній заяві.

Також позивач, як на правомірність своїх дій щодо включення відповідних сум до складу податкового кредиту, покликається на лист Одеської митниці від 30.08.2023 №7.10-4/28.2-04/8.19/16841, яким підтверджено сплату позивачем ПДВ за митною декларацією від 05.01.2022 №UA500020/2022/000269 на суму 291911,45грн. та ТОВ «ІМПОРТ ЛЕНД», який є декларантом за митними деклараціями: від 31.12.2021 №UA500070/2021/200535 на суму 153329,89грн; від 04.01.2022 №UA500070/2022/00025 на суму 119651,36грн; від 06.01.2022 №UA500070/2022/00051 на суму 368946,47грн; від 12.01.2022 №UA500070/2022/000117 на суму 554269,06грн.

Про цю обставину позивач зазначив у клопотанні від 28.12.2023, яке за змістом є заявою по суті справи.

Позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 05.09.2023 суд постановив відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.10.2023 суд постановив у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвалою суду від 15.01.2024 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті 05.02.2024 у режимі відеоконференції.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає таке.

Камеральною перевіркою поданої ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за лютий 2022 встановлено розбіжності між ввезеними на митну територію України товарів, необоротних активів, за основною ставкою в розмірі 1368457,00 грн.

До податкового кредиту за період діяльності лютий 2022 ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» віднесено операції за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи в розмірі 1368457,00 грн. Однак, згідно з інформаційними базами даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» за лютий 2022 обліковуються митні декларації (імпорт) на загальну суму ПДВ 0,0 грн. Отже різниця складає 1368457,00 грн.

Перевірка показників податкової звітності з ПДВ за травень 2022 року.

Камеральною перевіркою поданої ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за травень 2022 встановлено розбіжності між ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, за основною ставкою в розмірі 11965,00 грн.

До податкового кредиту за період діяльності травень 2022 ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» віднесено операції за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи в розмірі 119651,00грн. Однак, згідно з інформаційними базами даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» за травень 2022 обліковуються митні декларації (імпорт) на загальну суму ПДВ 0,0грн. Отже ,різниця складає 119651,00грн.

Відповідач переконаний, що ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» порушено вимоги: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 1368457,00грн та 119651,00грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний період лютий, травень 2022 (рядок 17 - рядок 9 декларації) в розмірі 1368457,00грн та 11965,00грн.

З урахуванням такого, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення форми Р від 30.12.2022 року № 15440/13-01-04-07/42778297 є правомірним.

Додатково відповідач повідомляє, що згідно з ІКС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» вантажно-митні декларації (імпорт) за лютий та травень 2022 року відсутня інформація про митні декларації щодо позивача.

Просить у позові відмовити.

Суд встановив таке.

Відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області було проведено камеральну перевірку даних у податковій звітності з ПДВ при формуванні податкового кредиту за рахунок ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» за звітний податковий період лютий, травень 2022 року. За результатами цієї перевірки складено Акт від 07.11.2022 №14207/13-01-01-07/42778297 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» порушено вимоги: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 1368457,00грн та 119651,00грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний період лютий, травень 2022 (рядок 17 - рядок 9 декларації) в розмірі 1368457,00грн та 11965,00грн.

Таких висновків відповідач дійшов на підставі розбіжностей між інформацією, що зазначена у податкових деклараціях, поданих позивачем за період лютий 2022 і травень 2022 та інформаційними базами даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» за лютий 2022 і травень 2022. Так якщо позивач за вказані періоди відносив до податкового кредиту операції за ввезені на митну територію України товари, необоротні активи в розмірі відповідно 1368457,00грн та 119651,00грн, то за травень 2022 відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ обліковуються митні декларації (імпорт) на загальну суму ПДВ 0,0грн за означені періоди.

Суд також встановив, що позивач здійснював операції по ввезенню на митну територію України товарів та сплатив ПДВ за митною декларацією від 05.01.2022 №UA500020/2022/000269 на суму 291911,45грн. ТОВ «ІМПОРТ ЛЕНД», який є декларантом за митними деклараціями та сплатив ПДВ: від 31.12.2021 №UA500070/2021/200535 на суму 153329,89грн; від 04.01.2022 №UA500070/2022/00025 на суму 119651,36грн; від 06.01.2022 №UA500070/2022/00051 на суму 368946,47грн; від 12.01.2022 №UA500070/2022/000117 на суму 554269,06грн.

Зазначені суми ПДВ відображені у рядку 47 зазначених вище електронних митних декларацій «Нарахування платежів» та «Подробиці розрахунків», а також підтверджуються платіжними інструкціями в національній валюті від 20.12.2021 № 1120, від 22.12.2021 № 1144, від 29.12.2021 № 1191, від 29.12.2021 № 1195, від 05.01.2022 № 1235, загалом, на суму 1 537 017,16 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 №15440/13-01-04-07/42778297, яке позивач вважає протиправним та просить скасувати.

Оцінюючи обставини у справі та перевіряючи їх доказами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти ліпне на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 16.1.4 н. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з ни гань митної справи.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий кредит це сума, па яку платник податку на додану вартість мас право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. «ґ» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій із ввезення товарів та/або необоротних активів па ми гну територію України.

Абзацом 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що для операцій із ввезення товарів на мигну територію України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з її. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункті 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів па мигну територію України (її. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в (Єдиному ресорі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 206.1 ст. 206 ПК України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 299 Митного кодексу України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

Авансовими платежами (передоплатою) с грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів (ч. 2 ст. 299 Митного кодексу України).

Пунктом 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митними платежами є: мито, акцизний податок із ввезених на мигну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартісні із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Відповідно до ч. 4 ст. 299 Митного кодексу України кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. І після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.09.2019 у справі № 804/13847/13-а у разі не включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту у звітному періоді, в якому оформлена митна декларація, платник податку не втрачає таке право і може ним скористатися протягом 365 календарних днів здати оформлення митної декларації.

Цей висновок відповідає абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, яким передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, платник податку має право на віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту, яке зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування або оформлення митної декларації, за наявності, зокрема, таких умов: факту ввезення товарів на митну територію України, сплати податку на додану вартість до державного бюджету, наявності митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ та яка свідчить про право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Оскільки суд встановив, що позивач здійснив ввезення на митну територію України товар відповідно до ЕМД: від 05.01.2022 №UA500020/2022/000269; від 31.12.2021 №UA500070/2021/200535; від 04.01.2022 №UA500070/2022/00025; від 06.01.2022 №UA500070/2022/00051; від 12.01.2022 №UA500070/2022/000117; сплатив ПДВ загалом на суму 1 537 017,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті від 20.12.2021 № 1120, від 22.12.2021 № 1144, від 29.12.2021 № 1191, від 29.12.2021 № 1195, від 05.01.2022 № 1235 та відображено рядку 47 зазначених вище електронних митних декларацій «Нарахування платежів» та «Подробиці розрахунків», а також підтверджується листом Одеської митниці від 30.08.2022, то позивач мав право включити до складу податкового кредиту та відобразити у податкових деклараціях за лютий 2022 та травень 2022 суми ПДВ, котрі були сплачені у попередніх періодах.

Відповідач же не брав до уваги тієї обставини, що позивач сплатив ПДВ у попередніх періодах, а лише констатував відсутність облікованих митних декларацій відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ за лютий 2022 та за травень 2022.

Такі дії відповідача при проведенні перевірки є необґрунтованими, не відповідають критеріям правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень, визначених п.3 ч.2 ст.2 КАС України та спричинили висновок про те, що позивач неправомірно включив суми податкового кредиту, за сплачений ПДВ у попередніх періодах, - у податкові декларації з ПДВ за період, який перевірявся.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем за результатами акта камеральної перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо процедури проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 69.2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022, № 2173-IX від 01.04.2022; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок (Абзац другий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування);

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

(Абзац п`ятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування)

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; (Абзац шостий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування)

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року. (Абзац сьомий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування).

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку. (Абзац восьмий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування).

Отже, подовжений у порівнянні з загальною нормою п. 76.3 ст. 76 ПКУ (30 днів) строк у 90 календарних днів на проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, для податкового періоду січень 2022 був передбачений редакцією п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ до 01.06.2022 включно.

Водночас, суд звертає увагу на те, що порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас, в силу вимог п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи видно, що камеральна перевірка щодо позивача проводилася 07.11.2022. Предметом перевірки були дані у податковій звітності з ПДВ при формуванні податкового кредиту за рахунок ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» за звітний податковий період лютий, травень 2022 року. За результатами цієї перевірки складено Акт від 07.11.2022 №14207/13-01-01-07/42778297.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №816/4605/15 викладено висновок про те, що допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення через порушення відповідачем права позивача на віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту, яке зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування або оформлення митної декларації, то допущені відповідачем процедурні порушення в частині проведення перевірки поза строком, встановленим п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є додатковою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалюючи рішення у цій частині суд застосовує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі №826/1647/16, відповідно до якого обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір на суму 26840,00грн, сплачений позивачем підлягає стягненню з відповідача, з його бюджетних асигнувань.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

29.12.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00грн, оскільки суд не зобов`язаний стягувати повністю всю суму, а суму витрат вважає неспівмірною і несправедливою.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

З матеріалів справи видно, що позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав до суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 19.04.2021, додаткову угоду №3 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.08.2023, додаткову угоду №3 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14.08.2023, наказ АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» про утворення групи адвокатів, які прийняли доручення ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» від 14.08.2023, рахунок №2 від 21.08.2023 на суму 45000,00грн., платіжна інструкція №3 від 25.08.2023, відповідно до якої оплачено гонорар на суму 45000,00грн., ордер на надання правничої допомоги адвокатом Байдеріним О.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, який посвідчує це право Байдеріна О.А., ордер на надання правничої допомоги адвокатом Задернівською Я.Є., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, який посвідчує це право Задернівської Я.Є., детальний опис наданої ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» адвокатами АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» професійної правничої допомоги відповідно до договору від 19.04.2021 №94.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 45000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 10000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних робіт, кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час на судові засідання.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОД СТРОЙ ГРУП» (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Лазаренка Є. академіка, 2, код ЄДРПОУ 42778297) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2022 №15440/13-01-04-07/42778297.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОД СТРОЙ ГРУП» 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок)грн. 00коп судового збору.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОД СТРОЙ ГРУП» 10000 (десять тисяч)грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.02.2024.

СуддяЛунь З.І.