Рішення

від 05.02.2024 по справі 460/27420/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2024 року м. Рівне№460/27420/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Дацюк В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Левчук О.В.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "РІВНЕФАРМАЦІЯ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "РІВНЕФАРМАЦІЯ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення № 739917000701 від 08.09.2023 про застосування штрафу в розмірі 1453711,66грн; - податкове повідомлення-рішення № 739817000701 від 08.09.2023 про застосування штрафу в розмірі 1366грн; - податкове повідомлення-рішення № 740317002406 від 08.09.2023 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в розмірі 26633,24грн; - податкове повідомлення-рішення № 740217002406 від 08.09.2023 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 261369,08грн; - податкове повідомлення-рішення № 740017002406 від 08.09.2023 про застосування штрафу в розмірі 1020,00грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом протиправно проведено перевірку у період дії мораторію, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Також стверджує, що відповідачем, всупереч положенням податкового законодавства, акт перевірки прийнятий через 1,5 роки після її проведення. З огляду викладене уважає прийняті рішення протиправними та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав відзиви на позовну заяву та заяву про зміну підстав позову, в яких останній заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до нарахування податкових зобов`язань. Перевірки проведена у відповідності до положень ПК України та Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021. Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 в роботі ДПС установлений простій, який частково відновлений в кінці березня 2022 року. До того ж в зв`язку з встановленням воєнного стану на території України, всі перевірки були зупинені. За наведеного, перевірка проведена законно, а спірні рішення є правомірними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2024 о 08:30год.

09.01.2024 позивачем подано заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 10.01.2024 підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 на 09:00год.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 17.01.2024 заяву позивача про зміну підстав позову прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено на 29.01.2024 на 09:00год.

29.01.2024 позивачем подано заяву про уточнення змін (доповнень) підстав позову.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 29.01.2024 заяву позивача про уточнення змін (доповнень) підстав позову прийнято до розгляду. Цією ж ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.02.2024 о 09:00год.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та обґрунтував позовні вимоги аналогічними підставами, які викладені у заяві про уточнення змін (доповнень) підстав позову від 29.01.2024.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзивах з урахуванням тверджень позивача, що викладені у заяві про уточнення змін (доповнень) підстав позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, долучені сторонами, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Товариство з додатковою відповідальністю «РІВНЕФАРМАЦІЯ», 12.05.1995 зареєстроване в установленому законодавством порядку, номер запису 16081200000001803 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

Згідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік та згідно ст. 20 розділу І, статей 75, 77. 82 гр. 8 розділу ІІ Податкового Кодексу України та враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 30.12.2021 року № 2755-п та направлень на перевірку Головного управління ДПС у Рівненській області від 17.01.2022 року, посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТзДВ «РІВНЕФАРМАЦІЯ» з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021.

Перевірка проводилась у період з 17.01.2022 по 11.02.2022 тривалістю 20 робочих днів.

Згідно наказу ГУ ДПС у Рівненській області № 287-п від 11.02.2022, направлень на перевірку від 21.02.2022, термін проведення перевірки продовжувався з 14.02.2022 на 5 робочих днів.

Таким чином, перевірка проведена у період з 17.01.2022 по 18.02.2022.

За результатами проведеної перевірки, 02.08.2023 складено акт № 7026/ж5/17-00-07-01/22572748.

Згідно висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

На погодившись із висновками акту перевірки, позивачем 18.08.2023 надані заперечення за № 03/01-19 до такого акту.

Згідно відповіді відповідача, оформленого листом за № 5975/Ж12/17-00-07-01-06 від 04.09.2023, висновки акту перевірки залишено без змін.

08.09.2023 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 739917000701 про застосування штрафу в розмірі 1453711,66грн;

- № 739817000701 про застосування штрафу в розмірі 1366грн;

- № 740317002406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в розмірі 26633,24грн;

- № 740217002406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 261369,08грн;

- № 740017002406 про застосування штрафу в розмірі 1020,00грн.

Вказані рішення оскаржені позивачем до ДПС України і рішенням останнього за № 34631/6/99-00-06-01-01-06 від 21.11.2023, скаргу залишено без задоволення, ППР без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 1.1 статті 1 ПК України права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів визначає Податковий кодекс України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 52-2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

У період виникнення спірних правовідносин, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236, на території України з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року було установлено карантин.

Отже, на момент прийняття наказу № 2755-п від 30.12.2021 (з урахуванням наказу № 287-п від 11.02.2022) та у період проведення документальної планової перевірки ТзДВ «РІВНЕФАРМАЦІЯ», Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Разом з тим, 04.10.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17 вересня 2020 р. № 909-IX.

Пунктом 4 Розділу ІІ Прикінцеві положення цього Закону у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

03 лютого 2021 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою скорочений строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 Підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Однак, суд звертає увагу, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно пункту 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Частиною 3 статті 7 КАС України установлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Позаяк закон має вищу юридичну силу, а постанова є лише підзаконним нормативно-правовим актом, то суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на можливість здійснення контролюючим органом документальної планової виїзної перевірки позивача на підставі Постанови № 89, оскільки така постанова, в тому числі, суперечить положенням Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період карантину.

Також Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.

Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом з цього питання, зокрема і у постановах від 07 грудня 2022 року у справі № 640/16523/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 160/14976/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 160/20112/21, від 12 липня 2023 року у справі № 320/630/22.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, визнано протиправною та не чинною Постанову № 89.

Зважаючи на той факт, що мораторій на здійснення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, діяв станом на 30.12.2021 (дата винесення наказу про перевірку) та до 30.06.2023, суд погоджується з твердженням позивача, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку позивача у період з 17.01.2022 по 18.02.2022 та, як наслідок, приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд констатує, що призначення відповідачем податкової перевірки за відсутності відповідних правових підстав для цього, свідчить про порушення встановленої процедури здійснення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.09.2023, прийнятих контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Виходячи з наведеного, оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, що призначена і проведена з порушенням встановленого законом порядку. В свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

У постановах від 28 грудня 2022 року у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Вказана позиція також неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Так само і у даній справі, встановлення протиправності дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправними наслідків такої перевірки, без аналізу висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Варто також звернути увагу і на порушення відповідачем термінів складання акту перевірки.

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Згідно із п. 86.3 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, документальна виїзна перевірка позивача проведена у період з 17.01.2022 по 18.02.2022 (з урахуванням терміну продовження такої перевірки). Отже, акт перевірки мав бути складений у період з 21.02.2022 по 25.02.2022.

Разом з тим, акт перевірки складений лише 02.08.2023, тобто через 17 місяців після її завершення.

Твердження відповідача про наявність простою у роботі ДПС є неприйнятними з огляду на те, що такий простій (наказ відповідача від 24.02.2022 № 18-о) діяв з 24.02.2022 по березень 2022 року, і, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, частково відновлена робота ДПС з кінця березня 2022. Отже, ніщо не заважало відповідачу вчасно оформити результати перевірки.

Також суд не приймає до увагу доводи відповідача про те, що у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, внесеними змінами у ПК України (пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), зупинено проведення документальних, фактичних та камеральних перевірок, що були розпочаті до 24.02.2022 та не були завершеними, позаяк, як наголошено вище по тексту, перевірка була завершена 18.02.2022, тобто до введення воєнного стану в країні.

До того ж суд зауважує, що жодною нормами ПК України не передбачено зупинення строків складення актів перевірок.

Щодо решти доводів та аргументів учасників справи, то суд зазначає, що такі не мають вирішального впливу на правильність висновків суду. При цьому, під час прийняття рішення, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності прийнятих рішень у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 08 вересня 2023 року за №№: 739917000701; 739817000701; 740317002406; 740217002406; 740017002406 в повному обсязі.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "РІВНЕФАРМАЦІЯ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 26161,50грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "РІВНЕФАРМАЦІЯ" (майдан Незалежності, 3, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 22572748)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 06 лютого 2024 року.

Суддя Т.О. Комшелюк