Рішення

від 06.02.2024 по справі 460/25677/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2024 року м. Рівне№460/25677/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС"

доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (далі по тексту позивач, ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС") до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204060/2023/000058 від 06.07.2023; визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000025/2 від 06.07.2023.

На обґрунтування позову зазначено, що за наявності усіх необхідних документів позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

30.03.2023 ТОВ «САРНИ ТРАК СЕВРІС» як покупцем було укладено контракт №30032023 з Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd (далі - Haitong) як продавцем згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар. Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару, комерційні інвойси на поставку товару є невід`ємною частиною цього контракту. Країна виготовлення продукції Китай.

Згідно з п. 2.1 контракту, загальна вартість товару, який підлягає поставці за цим контрактом, міститься в комерційних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.3. контракту, ціна за партію і одиницю товару міститься в комерційних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з п. 2.4 контракту, ціни товару визначаються сторонами на умовах поставки FOB. Ціни товару включають в себе: вартість товару, вартість упаковки та його маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару та вартість завантаження товару на перевізні засоби в порту завантаження.

Відповідно до п. 3.1 контракту, продавець здійснює поставку товару на умовах поставки FOB Циндао, Китай морем, включаючи упаковку, порт відвантаження Циндао, Китай.

Відповідно до п. 4.1 контракту, покупець здійснює передоплату у розмірі зазначеному в інвойсі, заздалегідь перед завантаженням.

30.03.2023 після підписання контракту Haitong було виставлено рахунок-проформу HTJ480T2303, згідно з якою ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» належить сплатити 22 080 доларів США за поставку сталевих дисків у кількості 480 шт. на умовах поставки FOB Циндао згідно контракту №30032023.

14.04.2023 ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» було подано до АТ КБ «Приватбанк» заяву №RIDSN4144GF0P про купівлю іноземної валюти 22 080 доларів США з метою виконання своїх зобов`язань по оплаті товару за контрактом №30032023 від 30.03.2023.

18.04.2023 було сплачено Haitong 22 080 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №42.

26.04.2023 згідно з комерційним рахунком-фактурою (інвойсу) HTJ480T2303 Haitong поставлено товариству 480 сталевих дисків на умовах FOB Циндао на загальну суму 22 080 доларів США торгової марки Haitong.

Згідно з пакувальним листом HTJ480T2303 від 26.04.2023 постачальником Haitong було сформовано вантаж для відправлення ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» у кількості 480 шт. в одному контейнері вагою брутто 21600 кг.

03.05.2023 ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» уклало договір №0305-23-1 про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «Ламан Шипінг», згідно з п. 1.1 якого ТОВ «Ламан Шипінг» як експедитор зобов`язувалося організувати за рахунок товариства транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги за згодою сторін.

Відповідно до п. 1.2 договору №0305-23-1 від 03.05.2023, під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується транспортно-експедиторського обслуговування. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення. При відсутності заявки, умови перевезення, послуги, вартість, дані про вантаж, тощо, визначаються транспортними документами, накладними, рахунками сторін за цим договором.

11.05.2023 продавцем Haitong було подано до митних органів Китаю експортну митну декларацію №425820230000435290 на поставку на користь ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» товарів згідно інвойсу HTJ480T2303 у контейнері MRKU2297144 у кількості 480 шт. вагою брутто 21600 кг на умовах поставки FOB вартістю 22 080 доларів США на судні Marstal Maersk з доставкою до Польщі по коносаменту 227235463.

13.05.2023 згідно з коносаментами HYSF2023050013, 227235463 вантаж сталевих дисків від Haitong на користь ТОВ «САРНИ ТРАК СЕВРІС» у контейнері MRKU2297144 у кількості 480 шт. вагою 21600 кг було завантажено в порту Циндао, Китай на судно Marstal Maersk для доставки у порт Гданськ, Польща.

24.05.2023 було видано сертифікат походження Китайської Народної Республіки C23MA3C6W6010001 на диски у кількості 480 шт. вагою брутто 21600 кг, які експортувалися Haitong на користь ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» згідно з інвойсом HTJ480T2303 від 26.04.2023 по маршруту Циндао, Китай через Гданськ, Польща до України.

04.07.2023 згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №404170 перевізник ФОП ОСОБА_1 отримав у Гданську, Польща від Haitong для доставки автомобілем з напівпричепом НОМЕР_1 /ВК4942XF у Сарни, Україна на користь ТОВ «САРНИ ТРАК СЕВРІС» вантаж сталевих дисків у кількості 480 штук вагою 21600 кг згідно інвойсу HTJ480T2303 від 26.04.2023.

04.07.2023 ТОВ «Ламан Шипінг» було виставлено ТОВ «САРНИ ТРАК СЕВРІС» рахунок-фактуру №LS-4493979 на оплату послуг доставки контейнера MRKU2297144, згідно з яким вартість наданих послуг складає: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 21055,80 грн.; міжнародне автоперевезення по території України - 12078,00 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 2500 грн.; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 32250 грн.; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 66540,86 грн.; експедиторська винагорода 1847 грн. а всього 136 271,66 грн.

04.07.2023 ТОВ «Ламан Шипінг» також видало довідку про транспортні витрати, у якій вказало вартість наданих послуг, а також вказало, що страхування вантажу не проводилося.

У зв`язку з прибуттям товару на митну територію України, 06.07.2023 позивачем було подано відповідачу митну декларацію 23UA204060006319U7 на митне оформлення товарів, згідно з якою загальна фактурна вартість товарів становила 22 080 доларів США, а митна вартість товарів 931 628,35 гривень.

До вказаної митної декларації було додано: пакувальний лист HTJ480T2303 від 26.04.2023, рахунок-проформу HTJ480T2303 від 26.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) HTJ480T2303 від 26.04.2023, коносамент HYSF2023050013 від 13.05.2023, автотранспортна накладна 404170 від 04.07.2023, сертифікат про походження товару C23MA3C6W6010001 від 24.05.2023, заява на купівлю валюти RIDN4 від 14.04.2023, коригуючий інвойс HTJ480T2303 від 26.04.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті №42 від 18.04.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4493979 від 04.07.2023, довідка про транспортні витрати 404170 від 04.07.2023, прайс-лист б/н від 26.04.2023, контракт №30032023 від 30.03.2023, договір про надання послуг митного брокера №449/2022 від 22.09.2022, договір (контракт) про перевезення №0214 від 14.02.2023, договір (контракт) про перевезення №0305-23-1 від 03.05.2023, договір (контракт) про перевезення №ФР/17/К від 17.05.2023, договір (контракт) про перевезення №ФР/61/П від 03.07.2023, інформація з сайту виробника від 03.07.2023, копія митної декларації країни відправлення 425820230000435290 від 11.05.2023.

Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

06.07.2023 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204060/2023/000058 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000025/2 від 06.07.2023.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що декларантом не подано жодних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а також, що подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності та неточності, а саме: в поданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 26.04.2023 HTJ480T2303 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.03.2023 №30032023; в графі 21 транспортного документа CMR від 04.07.2023 №404170 відправником зазначено Rafael Logistics Sp z.o.o., який не є стороною контракту та не зазначено в жодному з поданих до митного оформлення документах; в електронному інвойсі декларантом в позиції №2 диск колеса 22.5Х11.75 ЕТ135 заявлено торговельну марку товару (Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd), відповідно до комерційного інвойсу від 26.04.2023 HTJ480T2303 торгова марка Haitong.

Зазначене може свідчити про заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та включення до митної вартості усіх належних складових.

Таким чином, заявлене декларантом числове значення митної вартості товарів не може бути перевірене митницею, що є порушенням частини 1 статті 54 Митного кодексу України.

II. Рівненська митниця володіє інформацією про рівень митної вартості аналогічного за технічними характеристиками товару, митне оформлення якого здійснено по МД від 27.02.2023 UA100110/2023/521956 - 6,16 USD/кг.

IV. Митну вартість товарів визначено на підставі інформації про рівень митної вартості подібних (за фізичними характеристиками, країною виробництва) товарів, митне оформлення яких здійснено по МД від 27.02.2023 UA100110/2023/521956 - 6,16 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 133056,00 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4865671,64 грн. (6,16 USD/кг 21600кг 36,5686 USD /UАН).

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, у митній декларації вказано вантажоодержувача ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС", відправника - Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd (Китай). Умови поставки товару з Китаю в Україну - FOB-CN Qingdao, вагою нетто 21600 кг, вагою брутто 21600 кг, загальна вартість товару 22080,00 доларів США, що узгоджується усіма даними, зазначеними у наданих до митної декларації документах згідно частини 1-2 статті 53 Митного кодексу України. Зазначено інформацію про понесені Позивачем транспортні витрати по доставці товару до кордону України та надані копії відповідних документів, що підтверджують ці витрати.

У своїй сукупності уся інформація, яка міститься у поданих документах, підтверджує заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Жодних розбіжностей, які б впливали на визначення митної вартості товару, подані документи не містили, навпаки вони підтверджували заявлену митну вартість товару.

Також, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не вказано ні про те, що надані декларантом документи містять розбіжності, ні про наявність ознак підробки, ні про те, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..

З приводу покликань митного органу про те, що в поданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 26.04.2023 HTJ480T2303 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.03.2023 №30032023, суд зазначає наступне.

Так, у п. 1.2 контракту №24/11/2022 від 24.11.2022 було вказано, що найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару, комерційні інвойси на поставку товару є невід`ємною частиною цього контракту №30032023 від 30.03.2023.

Відсутність у інвойсі посилання на контракт, за яким здійснюється поставка товарів, не означає, що неможливо ідентифікувати платіж як передплату саме за поставлений товар. Крім того, відсутність в інвойсі посилання на контракт, на підставі якого він був виданий, не свідчить про недостовірність такого документа, тому що наявність такої інформації не є обов`язковою і відповідач не вказав, вимоги яких нормативних документів було порушено контрагентом товариства. При цьому, найменування, асортимент, вартість товарів, умови оплати і поставки були вказані в рахунку-проформі HTJ480T2303 від 30.03.2023, яка містила посилання на контракт №30032023. Така ж інформація була наведена у рахунку-фактурі HTJ480T2303 від 26.04.2024, пакувальному листі, коносаменті та міжнародній товарно-транспортній накладній. Жодних розбіжностей у цих документах митницею виявлено не було.

18.04.2023 ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" було сплачено продавцю Haitong в якості попередньої оплати 22 080 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №42.

Відтак, суд зазначає, що у митниці не було підстав вважати відсутність посилання на контракт в інвойсі обставиною, яка ставить під сумнів правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо тверджень відповідача у спірному рішенні, що у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR 404170 від 04.07.2023 зазначено Rafael Logistics Sp z.o.o., яке не є стороною контракту та не зазначено в жодному з поданих до митного оформлення документах, слід зазначити наступне.

До митного оформлення позивачем було надано договір №0305-23-1 від 03.05.2023 між ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" та ТОВ «Ламан Шипінг» відповідно до п. 1.1 якого, ТОВ «Ламан Шипінг» як експедитор зобов`язувалося за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Таким чином, умови договору №0305-23-1 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.05.2023 не передбачали зобов`язання експедитора самостійно виконати перевезення вантажу, а лише обов`язок організувати доставку вантажу.

Суд зазначає, що залучення експедитором чи третіми особами на його замовлення інших експедиторів та/або перевізників до виконання безпосереднього перевезення вантажу не свідчить про будь-які порушення вимог чинного законодавства та не ставить під сумнів правильність визначення декларантом числових значень складових митної вартості товарів.

До митного оформлення також були надані усі договори перевезення, які давали можливість переконатися, що перевезення здійснювалося залученими ТОВ «Ламан Шипінг» перевізниками та/або експедиторами:

- договір №0214 про організацію перевезень вантажу автомобільним транспортом від 14.02.2023 за яким ТОВ «Ламан Шипінг» як замовник доручало здійснювати організацію транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення вантажів по Україні і за кордоном як виконавцю ТОВ «ЮНІ-АВТО»;

- договір №ФР/17/К про організацію перевезення вантажів автотранспортом від 17.05.2023 згідно з умовами якого ТОВ «ЮНІ-АВТО» доручила ФОП ОСОБА_2 здійснити або організувати перевезення вантажу за заявками замовника;

- договір №ФР/61/П на здійснення транспортних перевезень від 03.07.2023 за умовами якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язувався здійснювати перевезення за заявками експедитора ФОП ОСОБА_2 .

Графа 22 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR заповнювалося відправником контейнера зі складу у м. Гданськ, який видавав його перевізнику ФОП ОСОБА_1 , що не суперечило жодним наданим для митного оформлення документам.

Стосовно твердження відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості, що в електронному інвойсі декларантом в позиції №2 диск колеса 22.5Х11.75 ЕТ135 заявлено торговельну марку товару (Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd), відповідно до комерційного інвойсу від 26.04.2023 HTJ480T2303 торгова марка Haitong, слід зазначити наступне.

Вказівка у електронному інвойсі декларантом в позиції №2 диск колеса 22.5Х11.75 ЕТ135 торговельної марки товару Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd нічим не відрізняється від даних у комерційному інвойсі від 26.04.2023 HTJ480T2303 у якому була вказана торгова марка Haitong.

Згідно з пакувальним листом HTJ480T2303 від 26.04.2023 постачальником Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd було сформовано вантаж для відправлення ТОВ «САРНИ ТРАК СЕРВІС» у кількості 480 шт. в одному контейнері вагою брутто 21600 кг.

13.05.2023 згідно з коносаментами HYSF2023050013, 227235463 вантаж сталевих дисків від Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd на користь ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" у контейнері MRKU2297144 у кількості 480 шт. вагою 21600 кг було завантажено в порту Циндао, Китай на судно Marstal Maersk для доставки у порт Гданськ, Польща.

04.07.2023 згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №404170 перевізник ФОП ОСОБА_1 отримав у Гданську, Польща від Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd для доставки автомобілем з напівпричепом НОМЕР_1 /ВК4942XF у Сарни, Україна на користь ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" вантаж сталевих дисків у кількості 480 штук вагою 21600 кг згідно інвойсу HTJ480T2303 від 26.04.2023.

Вартість імпортованих товарів, їх обсяг, номенклатура, маршрут поставки підтверджуються також експортною митною декларацією 425820230000435290 від 11.05.2023, наданою для митного оформлення.

Таким чином, на підтвердження вартості перевезення ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" було надано необхідні документи, у Рівненської митниці не було зауважень до їх правильності.

Надані для митного оформлення документи містили повну інформацію про митну вартість товарів.

Таким чином, відповідачем фактично не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, виявлені митним органом розбіжності, ніяким чином не стосуються числового значення оцінюваного товару.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені статтею 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунок-фактура (інвойс) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Більше того, дані про ціну імпортованих товарів повністю підтверджено митною декларацією країни-експортера 425820230000435290 від 11.05.2023.

Також, судом встановлено, що декларантом позивача до складу митної вартості імпортованих товарів додано витрати на транспортування до митного кордону України в силу положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Належні документи щодо транспортних витрат, долучалися до митного оформлення, узгоджуються між собою та не місять жодних розбіжностей.

Тож, позивачем надано усю належну документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Окремо слід зауважити на тому, що в електронному повідомленні митниці, яке направлялося декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Вказано лише про описки у документах, що на думку митного органу підтверджують розбіжності у них. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.

Отже, фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості товарів даної торгової марки, моделі, подібних характеристик, митне оформлення яких здійснено по МД від 27.02.2023 UA100110/2023/521956 - 6,16 USD/кг.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Крім того, суду слід зазначити, що всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, жодних митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 14421,42 грн., що сплачена згідно платіжної інструкції № 2466 від 26.10.2023.

Також, відповідно до положень пункту 1 частини третьої 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено рахунок на оплату № 288 від 16.10.2023, акт надання послуг № 278 від 16.10.2023 на суму 1810,00 грн, виконавець: ПП Альфа Переклад.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача.

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом положень частин 2-4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз викладених норм свідчить, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність), а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

На підтвердження обставин понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги від 25.09.2023, рахунок на оплату №25/09 від 25.09.2023, платіжна інструкція №2314 від 25.09.2023.

Відповідно до умов договору від 25.09.2023 Адвокатське бюро «Віталія Кітовського» (Бюро) зобов`язується надати ТОВ "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (Клієнт) правничу допомогу, яке включатиме підготовку позовної заяви щодо оскарження картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості №UA204060/2023/000025/2 від 06.07.2023, поставлених від Dongying Haitong Auto Parts Co., Ltd та представництво інтересів товариства у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, винагорода (гонорар) Бюро за надання правничої допомоги за цим договором встановлюється у фіксованому розмірі і становить 18000,00 грн.

Згідно з рахунком №25/09 від 25.09.2023 та платіжною інструкцією №2314 від 25.09.2023 вартість наданої позивачу правничої допомоги складає 18000,00 грн.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.4. Договору передача-приймання наданої правничої допомоги фіксується в актах, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Позивачем не надано суду таких актів.

Крім того, з наданих документів на підтвердження понесених витрат не можливо встановити, з чого саме складаються понесені витрати, які саме послуги були надані позивачу на загальну суму 18000,00 грн.

У Практичній рекомендації Вимоги щодо справедливої сатисфакції, яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 18000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №460/25677/23 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд зазначає, що аналіз правових підстав та підготовка позовної заяви не потребували значної витрати часу.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності. Вказана сума у розмірі 3000 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204060/2023/000058 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000025/2 від 06.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14421,42 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані із залученням перекладача на у розмірі 1810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САРНИ ТРАК СЕРВІС" (вул. Варшавська, буд. 6Г,м. Сарни,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34504. ЄДРПОУ/РНОКПП 42702563)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 06.02.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО