Ухвала

від 06.02.2024 по справі 520/4914/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2024 р. Справа № 520/4914/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі № 520/4914/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таском»

до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, Державної податкової служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі № 520/4914/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ «Таском» до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 16.05.2023, о 23:32 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто фактичним днем отримання є 17.05.2023.

31.05.2023, тобто у встановлений строк ст. 295 КАС України, відповідачем оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 09.10.2023, о 23:55 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто фактичним днем отримання є 10.10.2023.

11.12.2023 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу з платіжною інструкцією. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами суду від 16.01.2024 підстави пропущення заявником строку апеляційного оскарження судового рішення, вказані у заяві, визнані неповажними, і апеляційна скарга залишена без руху; ГУ ДПС у Рівненській області надано строк для зазначення інших поважних підстав для поновлення строку.

26.01.2024 скаржником на виконання вимог ухвали подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була подана у строк передбачений ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2023 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору. Також заявник посилається на введення воєнного стану в Україні. Вказує, що внаслідок впровадження воєнного стану, рахунок ГУ ДПС у Рівненській області за КВЕК 2800 («судовий збір», за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану фінансується в недостатньому обсязі. На підтвердження обставин відсутності коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідачем надано виписки з рахунку від 06.07.2023, від 27.09.2023, від 04.10.2023. Отже, у апелянта існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від волевиявлення ГУ ДПС у Рівненській області та пов`язана з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії сплати судового збору. Також зазначає, що наказом ДПС України від 24.02.2022 № 243-о введено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, який припинено з 15.04.2022 наказом ДПС України від 14.04.2022 № 189, ГУ ДПС у Харківській області видано наказ від 15.04.2022 № 15-о/вс «Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи в ГУ ДПС у Харківській області». Наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24.06.2022 № 344) закріплено виконання повноважень ГУ ДПС у Харківській області, передбачених положенням про ГУ ДПС у Харківській області, за ГУ ДПС у Рівненській області. Відповідно до Додатку № 1 до наказу ДПС України № 173, за ГУ ДПС у Рівненській області закріплюється виконання повноважень іншого територіального органу - ГУ ДПС у Харківській області. Станом на 25.01.2024 згідно з інформації, що міститься в інтерфейсі «Мої справи» ГУ ДПС у Рівненській області є учасником у 5808 справах (скрін екрану додається).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 16.05.2023, 31.05.2023 відповідачем подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 апеляційна скарга було повернута заявнику у зв`язку з несплатою судового збору, отримана копія ухвали апелянтом 10.10.2023, а подана повторна апеляційна скарга 11.12.2023, тобто через 2 місяці.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.

Посилання апелянта на те, що на території України запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 та встановлено простій у роботі ДПС України та її територіальних органах суд відхиляє, оскільки, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу 2 місяці. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 судом касаційної інстанції висловлену правову позицію, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

В даному випадку, та обставина, що ГУ ДПС у Рівненській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 у справі № 804/7050/16 (адміністративне провадження № К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

При цьому, положеннями КАС України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008) (п. 47 рішення).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.

Колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (10.10.2023) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (04.12.2023) сплинуло майже 2 місяці, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість подання повторної апеляційної скарги у більш стислий строк у зв`язку із великим навантаженням на працівників, оскільки труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19, від 02.03.2023 по справі № 400/12891/21.

Отже, організація роботи ГУ ДПС у Рівненській області є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 13.09.2022 у справі № 520/11805/2020.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

При цьому, в даному випадку будь-яких доказів на підтвердження того, що апелянтом у період з 16.05.2023 по 11.12.2023 вживались дії щодо сплати судового збору, зокрема шляхом подання на оплату відповідного платіжного доручення, не подано. Колегія суддів враховує, що платіжна інструкція про сплату судового збору датована 01.12.2023, тобто фактично дії, спрямовані на виконання процесуального обов`язку із сплати судового збору, були вчинені зі спливом більше 6 місяців з дня закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги.

При поданні апеляційної скарги вперше та повторно відповідачем подані виписки з рахунків за 06.07.2023, 27.09.2023, 04.10.2023, які не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору протягом усього періоду, починаючи з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до моменту повторного звернення до суду, оскільки такі виписки свідчать про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 лише станом на конкретну дату.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 540/493/19, від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20.

Жодних інших обставин поважності пропусук строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

20 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 по справі № 643/5369/16.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі № 520/4914/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таском» до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц