Ухвала

від 06.02.2024 по справі 400/4559/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4559/23

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 р. у справі № 400/4559/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реатекс» до Головного управління ДПС у Волинській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 18 липня 2023 року позов ТОВ "Реатекс" - задовольнив .

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Волинській області через підсистему Електронний суд вперше 13.11.2023 подало апеляційну скаргу .

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області повернув у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме не наданням апелянтом:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення із зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, та для надання доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції, за їх наявності;

- апеляційної скарги із обґрунтуванням вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

- доказів надсилання відповідачу - Державній податковій службі України копії апеляційної скарги та доданих до неї документів;

- документу про сплату судового збору в сумі у загальній сумі 6 441, 60 грн.

12.01.2024 Головне управління ДПС у Волинській області через підсистему Електронний суд вдруге направило апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6441,60 грн , а також докази надсилання відповідачу - Державній податковій службі України копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2024 апеляційну скаргу залишив без руху та надав апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали :

- для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.

- для надання доказів надсилання позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів;

Роз`яснив Головному управлінню ДПС у Волинській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Роз`яснив Головному управлінню ДПС у Волинській області, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 18.01.2024, копія ухвали апеляційного суду від 17.01.2024 була доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Волинській області ЄСІТС Електронний суд 17.01.2024 о 16:30 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 17.01.2024, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 27.01.2024 включно.

30.01.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строків на апеляційне оскарження.

В обгрунтування зазначеного клопотання апелянт послався на те, що про існування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 йому стало відомо з ЄДРСР 13.11.2023.

Також апелянт зауважив, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження має бути і те, що ГУ ДПС у Волинській області займається супроводженням справ платників податку Миколаївської області, які надійшли до 24.04.2023.

Проте, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження того про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянту стало відоомо з ЄДРСР 13.11.2023 не надано жодних доказів.

До того ж первісна апеляційна скарга була подана 13.11.2023 та відомості про те, що апелянт саме в цей день дізнався про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.07.2023 до суду не надавались.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що посилання на те, що ГУ ДПС у Волинській області займається супроводженням справ платників податку Миколаївської області, які надійшли до 24.04.2023 не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2022 року по справі № 640/11534/21.

Окремо суд звертає увагу, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на подання скарги.

При цьому у випадку незгоди із ухвалою суду про повернення скарги, апелянт наділений процесуальним правом оскаржувати відповідні ухвали в касаційному порядку, водночас подання повторних апеляційних скарг не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що навіть факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 280/9676/21(К/990/9325/23).

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.

Тотожний підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 640/11452/19 12 жовтня 2022 року.

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Апеляційний суд враховує також, що вдруге апеляційну скаргу було подано через шість місяців після встановленого законом строку для подання апеляційної скарги та більше ніж через місяць після отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду від 06.12.2023 про повернення первісної апеляційної скарги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Волинській області строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 400/4559/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк