Постанова

від 30.01.2024 по справі 380/20017/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20017/23 пров. № А/857/22230/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівЗапотічного І.І.,Матковської З.М.,

за участю секретаряПославського Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року(ухвалене головуючим суддею Братичак У.В. о 14 год. 36 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 03 листопада 2023 року) у справі № 380/20017/23 за адміністративним позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Львівській області № Ю-1198-17 від 09.06.2023 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962,53 грн., в тому числі 3545710, 28 грн недоїмка, 362788, 66 грн штраф, 957463, 59 грн пеня

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено вимогу від 09.06.2023 № Ю-1198-17 про сплату Відокремленому підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962, 53грн, в тому числі 3545710, 28 грн - недоїмка, 362788, 66 грн - штраф, 957463, 59 грн - пеня. Позивач не погоджується з вказаною вимогою та вказує, що відповідно до абзацу другого пункту 6.2. Статуту державного підприємства «Львіввугілля» визначено, що саме підприємство (юридична особа ДП «Львіввугілля») забезпечує своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам підприємства; забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством. Отже обов`язок сплати єдиного внеску покладено на державне підприємство «Львіввугілля». Реалізація продукції, розпорядження коштами - усе це здійснює роботодавець - державне підприємство «Львіввугілля», а не Відокремлений підрозділ «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник». Окрім цього, зазначає, що в суму вимоги враховано пеню в розмірі 905301, 06 грн, за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період 01.03.2020 до 07.04.2021, тобто період дії карантину, яка вже оскаржена і підлягає списанню відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/14292/22.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управлінням ДПС у Львівській області № Ю-1198-17 від 09.06.2023 про сплату боргу (недоїмки).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1198-17 від 09.06.2023 на загальну суму 4865962, 53 грн, фактично включає в себе суму пені, нараховану за період з 01.03.2020 до 07.04.2021, яка на виконання судового рішення підлягає списанню. При цьому, доказів зміни раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок її оскарження та відповідно відкликання спірної податкової вимоги контролюючим органом не надано.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відокремлений підрозділ «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2021 номер запису 1004081800173000005. Основними видами діяльності 86.10 діяльність лікарняних закладів.

У зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.05.2023, на підставі даних автоматизованої системи обліку, ГУ ДПС у Львівській області в автоматичному режимі сформовану і направлену позивачеві податкову вимогу від 09.06.2023 № Ю-1198-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962, 53 грн., втому числі: 3545710, 28 грн - недоїмка, 362788, 66 грн - штраф, 957463, 59 грн - пеня.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/14292/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо несписання пені Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану пеню Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Ухвалами Верховного Суду від 14.09.2023 та 11.10.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22 набрало законної сили 16.08.2023.

Податкову вимогу від 09.06.2023 № Ю-1198-17 позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.07.2023 позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Позивач, вважаючи спірну вимогу протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону № 2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Враховуючи наведене вище, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а в разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, податковий орган надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами (далі - Інструкція № 449).

Розділ VI Інструкції № 449 визначає порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до абзаців 2-4 п. 2 Розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пункт 3 Розділу VI Інструкції № 449 встановлює, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п. 4 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Положеннями пункту 6 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Згідно з п. 7 Розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, то орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи наведене вище, що формування заборгованості з єдиного внеску здійснюється на певну дату з урахуванням усієї заборгованості, яка існує на таку дату, шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження.

Як згадувалось вище, що на підставі даних автоматизованої системи обліку, ГУ ДПС у Львівській області в автоматичному режимі сформовану і направлену позивачеві податкову вимогу від 09.06.2023 № Ю-1198-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962, 53 грн, втому числі: 3545710, 28 грн - недоїмка, 362788, 66 грн - штраф, 957463, 59 грн - пеня.

Водночас, як слідує з даних інтегрованої картки платника податків позивача та не заперечується сторонами, сума пені, зазначена у вказаній податковій вимозі, нарахована відповідачем, у тому числі за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 у зв`язку із несвоєчасною сплатою ВП «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» єдиного внеску, тоді як відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/14292/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо несписання пені Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану пеню Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Ухвалами Верховного Суду від 14.09.2023 та 11.10.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

Вказане рішення набрало законної сили 16.08.2023, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені у ньому, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Відтак, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1198-17 від 09.06.2023 на загальну суму 4865962, 53 грн, фактично включає в себе суму пені, нараховану за період з 01.03.2020 до 07.04.2021, яка на виконання вказаного вище судового рішення підлягає списанню.

При цьому, доказів зміни раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок її оскарження та відповідно відкликання спірної податкової вимоги контролюючим органом не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №380/20017/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 06 лютого 2024 року