Постанова

від 01.02.2024 по справі 260/3197/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3197/23 пров. № А/857/22569/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 20233 року (головуючий суддя Ващилін Р.О., проголошено о 15:36 в м. Ужгород) у справі № 260/3197/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Закарпатській області (позивач) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» (відповідач), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» податковий борг у розмірі 96997,65 грн. по платежу 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих за результатами проведеної стосовно товариства податкової перевірки. Прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення узгоджені платником податку за результатами застосування процедури судового оскарження. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача податковий борг у розмірі 96997,65 грн. по платежу 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих які знаходяться на рахунках у банках.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Так, зазначив, що контролюючим органом не було надано доказів надіслання відповідачу податкових повідомлень-рішень, а тому даний позов є передчасним. Однак апелянт не заперечує факт відправлення позивачем листа та вручення поштового відправлення відповідачу, однак, такі документи, на думку апелянта, не підтверджують вміст листів. Апелянтом заперечується саме факт отримання податкових повідомлень-рішень, якими було б визначено грошове зобов`язання у даній справі, оскільки на адресу апелянта надходить багато листів від позивача. Окрім того, спірна заборгованість виникла в результаті діяльності філії, а тому відсутні підстави для стягнення коштів з товариства, оскільки останнє не відповідає за зобов`язання філії.

Представником апелянта надіслано до суду клопотання про відкладення розгляду справу на іншу дату у зв`язку з хворобою Однак доказів які б підтверджували даний факт до клопотання не долучено (звернення до лікаря, відкриття листка непрацездатності, тощо).

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки доказів неможливості прибуття у судове засідання не надано. Крім того справа має бути розглянута протягом розумного строку. Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення справи.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

06 травня 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 87- 89, суб`єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» (ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1»), результати якої оформлені актом №000992 від 14.05.2021.

В ході проведеної перевірки встановлено допущені порушення п.п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР; ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI; ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

У зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контролюючим органом відносно ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» винесені наступні податкові повідомлення-рішення: - №00045030706 від 08.07.2021, яким нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 14357,79 грн; -№00045040706 від 08.07.2021, яким нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 82639,86 грн.

Скориставшись своїм правом такі податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в судовому порядку. Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 №260/992/22 та від 19.01.2023 №260/993/22 позовні заяви залишені без розгляду.

Однак колегія суддів зазначає, що вищезазначена обставина спростовує посилання представника відповідача на не отримання вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності заявленого позову, належними та допустимими доказами довід свої доводи та обгрунтування щодо позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є вірними з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України установлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно до пункту 54.1, 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно із нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями статті 56 Податкового кодексу України установлено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

За положенням пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, яка оскаржується, вважається неузгодженою.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У свою чергу, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань за результатами судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов`язання вважаються узгодженими.

Відповідач скористався своїм правом та оскаржив податкові повідомлення-рішення №00045030706 від 08.07.2021, яким нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 14357,79 грн; - №00045040706 від 08.07.2021, яким нараховано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 82639,86 грн. в судовому порядку.

Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 №260/992/22 та від 19.01.2023 №260/993/22 позовні заяви залишені без розгляду.

Відтак, прийняті стосовно ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» податкові повідомлення-рішення №00045030706 від 08.07.2021 та №00045040706 від 08.07.2021 набули статусу узгоджених 05 жовтня 2022 року та 19 січня 2023 року відповідно.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.2 якої передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 згаданої статті).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приписами пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України установлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм податкового законодавства України слідує, що однією з визначальних умов виникнення у платника податків обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання, визначеного податковим органом, є факт належним чином отримання таким платником відповідних податкових повідомлень-рішень, та лише після такого отримання, у разі не оскарження вказаних рішень в судовому або адміністративному порядку, податкове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими та підлягають сплаті.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов`язань у встановлені ПК України строки ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 08.11.2019 №343062-56.

Така податкова вимога була скерована рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1»: вул. Колгоспна, буд. 25, кор. Д, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, та отримана представником товариства 15 листопада 2019 року, що засвідчується особистим підписом такого та працівника органу поштового зв`язку.

Нормами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) в розумінні ст. 45 ПК України є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, достатньою умовою належності повідомлення платника податку про наявний податковий борг в розумінні норм податкового законодавства є факт надіслання на податкову адресу такого рекомендованим листом з повідомлення про вручення податкової вимоги.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган дотримався порядку повідомлення ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» про наявний податковий борг.

Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.

Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку в повному обсязі не сплатив.

Таким чином, в ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» наявний податковий борг у розмірі 96997,65 грн. по платежу 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 241, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 20233 року у справі № 260/3197/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 05 лютого 2024 року.