Ухвала

від 06.02.2024 по справі 32зп-23/160

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2024 року

м. Київ

справа №32зп-23/160

адміністративне провадження № К/990/3235/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №32зп-23/160 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування через введення воєнного стану), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; також повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення із такою до суду апеляційної інстанції, після усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді сплати судового збору.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 №324 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 вказану заяву задоволено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції від 24.02.2023, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 26.04.2023 суд апеляційної інстанції, відмовивши заявнику у задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору та констатувавши факт неусунення заявником у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги як таких, повернув останньому цю скаргу.

05.07.2023 контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, водночас порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував обставинами повернення первинно поданої апеляційної скарги з причини несплати судового збору, що на той час було зумовлено відсутністю коштів на такі цілі з огляду на введення на території України воєнного стану. При цьому заявник в черговий раз не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2023, визнавши неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення, а також надати документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 19.09.2023 суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання заявника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, продовжив йому такий процесуальний строк на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Надалі Третій апеляційний адміністративний суд, відмовивши заявнику у задоволенні його чергового клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та констатувавши факт неусунення заявником у встановлений судом строк недоліків як таких, повернув останньому апеляційну скаргу, про що постановив відповідну ухвалу від 10.10.2023. Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не була оскаржена.

17.10.2023 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області втретє звернулося до суду із апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, в якій заявило про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з тих самих мотивів, що були викладені ним у відповідній заяві при поданні апеляційної скарги у липні 2023 року.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.10.2023 відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали від 30.10.2023 податковий орган подав до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому фактично посилався на ті ж обставини (повернення первинної поданої апеляційної скарги у зв`язку із несплатою судового збору через брак бюджетних коштів; введення воєнного стану), яким вже надавалась оцінка в зазначеній ухвалі суду.

Розглянувши подане клопотання, Третій апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 27.12.2023.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державному органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Право ж на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним, що безпосередньо вбачається зі змісту частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до зазначеної процесуальної норми скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. В той же час скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У даному ж випадку із останньою апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду 17.10.2023 (тобто, через п`ять місяців після повернення первинної апеляційної скарги), що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне подання такої скарги. При цьому сам по собі факт сплати судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Щодо посилання заявника на введення воєнного стану, то останній у своєму клопотанні не зазначив, яким чином введення з 24.02.2022 воєнного стану вплинуло на організацію роботи безпосередньо Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та, зокрема, й на можливість подання ним апеляційної скарги в строк, передбачений частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, митний орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 27.12.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №32зп-23/160 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер