Постанова

від 05.02.2024 по справі 552/6941/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6941/23 Номер провадження 22-ц/814/1221/24Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувшив м.Полтавіматеріали окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини,

заінтересована особа Плосківська сільська рада Полтавського району Полтавської області

за апеляційноюскаргою адвоката Сідько Світлани Іванівни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 року, прийнятої під головуванням судді Миронець О.К. в м.Полтаві,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в порядку окремого провадження за заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Ухвалу суду мотивовано наявністю спору про право.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням її оскаржила адвокат Сідько С.І. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.

Вважає, що суд не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановив, між ким існує спір, оскільки існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

Зазначає, що висновок суду про наявність спору про право, що має розглядатись в порядку позовного провадження є передчасним та не підтвердженим.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2023 року до Київського районного суду м.Полтави звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки, розміром 3,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283800:00:012:0024, що знаходиться на території Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлому.

Державним нотаріусом Першої Полтавської нотаріальної контори відмовлено заявникові у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини шляхом спільного проживання на момент відкриття спадщини.

Районний суд, відмовляючи у відкритті провадження, вважав, що наявний спір про право.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 з підстав того, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суди зазначеного до уваги не взяли, тому їхні висновки є помилковим.

Однак, суд не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18).

Відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана виключно з тим, що заявник із наданих нею документів не підтвердила факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження є передчасним, а отже, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Сідько Світлани Іванівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 року скасувати, направивши справу для продовження розгляду до Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.02.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна