Ухвала

від 05.02.2024 по справі 127/3612/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/3612/24

Провадження 2/127/438/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову.

Станом на 05.02.2024 позовна заява ОСОБА_1 до розгляду судом не прийнята і провадження у цивільній справі не відкрито.

Згідно зч.1та ч.2ст.149ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбаченихст.150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 19.11.2018 року між сторонами було підписано попередній договір, відповідно до якого сторони в майбутньому мають укласти і належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового приміщення квартири в житловому будинку, який знаходиться на стадії будівництва та споруджується за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ) на земельній ділянці з кадастровим номером 3222487001:01:008:5180.

З метою виконання договірних відносин Позивачем було сплачено Відповідачу суму коштів у загальному розмірі 904 800,00грн. 03.07.2023 року у зв`язку з невиконанням Відповідачем умов Договору між Сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання попереднього договору від 19.11.2018 б/н. Відповідно до умов Угоди Відповідач зобов`язується повернути суму коштів у розмірі 995280,00 грн, що складається з суми забезпечувального платежу - 904800 грн. та штрафу у розмірі 90480,00 грн до 29.12.2023 року

Станом на день подачі позову Відповідач не виконав умови Угоди та не повернув визначену суму коштів у розмірі 995280,00 грн.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок, загальна площа : 154,4 кв.м, житлова площа : 36,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОНМ НОМЕР_1 ), розташований на земельній ділянці, кадастровий номер: 3222487001:01:008:5360, із забороною відчуження та розпорядження будь-яким способом, або передачі в заставу, іпотеку та на земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, тг Феодосіївська, (РНОНМ 2488200232120), кадастровий номер: 3222487000:03:001:0881, вартістю 405000 грн. із забороною відчуження, розпорядження, користування, поділу, об`єднання, передачі в заставу, іпотеку.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши клопотання про забезпечення позову судом не встановлено необхідності у виклику особи, яка подала клопотання про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановлено необхідності призначення клопотання про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Розглянувши вищезазначене клопотання, враховуючи обґрунтування заявника, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, враховуючи наступне.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача (-ів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявником у клопотанні про забезпечення позову зазначено причини, у зв`язку з чим потрібно забезпечити позов, достатньо обґрунтовано вказані ним припущення.

Однак, судом встановлено, що заходи забезпечення позову частково відповідають заявленим вимогам, є співмірними заявленим вимогам в частині, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ`я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Однак, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 розпорядження житловим будинком, загальною площею : 154,4 кв.м, житлова площа : 36,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , а також заборони розпорядження та користування земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованою за адресою: Київська область, Обухівський район, тг Феодосіївська, (РНОНМ 2488200232120), кадастровий номер: 3222487000:03:001:0881 є неспівмірними і порушуватимуть інститут права власності.

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно з яким правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні, відповідно до ст. 321 ЦК України.

Вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може призвести до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків.

Разом з тим, суд вважає, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, оскільки суду не відома вартість нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт і те, що процесуальним законом не передбачено обов`язкового з`ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, враховуючи вищевикладене суд вважає, що співмірним і адекватним заходом забезпечення позову, в даному випадку, буде накладення арешту на нерухоме майно в межах ціни позову 995280 грн, тобто у спосіб визначений п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальна площа 154,4 кв.м, житлова площа : 36,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОНМ НОМЕР_1 ), розташований на земельній ділянці, кадастровий номер: 3222487001:01:008:5360, із забороною відчуження та/або передачі в заставу, іпотеку в межах ціни позову 995280 гривень.

В задоволенні решти вимог клопотання про забезпечення позову відмовити.

Допустити ухвалу суду до негайного виконання з дня її постановлення незалежно від оскарження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя