Рішення

від 07.02.2024 по справі 733/539/23

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/22/24

Єдиний унікальний №733/539/23

Рішення

Іменем України

07 лютого 2024 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.,

за участю секретаря Щур О.П.,

прокурора Сергушиної О.В.,

представника відповідача Сакун І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівникаПрилуцької окружноїпрокуратури вінтересах державив особіПарафіївської селищноїради Прилуцькогорайону Чернігівськоїобласті,звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної незаконнимвиловом риби.Свої вимогимотивував тим,що ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2023 року у справі № 733/315/22, яка набрала законної сили 17.02.2023 року, ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України закрито. У вищевказаній ухвалі судом було встановлено, що 07 квітня 2022 року приблизно о 14-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на ставку «Соловйовий», що розташований на ділянці місцевості між селами Ступаківка та Іваниця на території Парафіївської об`єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, на належному йому гумовому човні «Kolibri» за допомогою трьох сіток «поріжні», які відносяться до заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, в порушення п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, пп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998 року, ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», здійснив незаконний вилов риби цінних видів для особистих потреб, загальною кількістю 89 штук, а саме: карась сріблястий 87 шт., окунь 1 шт., лин 1 шт., чим заподіяв рибному господарству України згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 10976/22-48 від 23.05.2022 істотної шкоди на суму 142307 грн. Ухвалою Ічнянського районного суду від 09.02.2023 року цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради у кримінальному провадженні залишений без розгляду. Підставою представництва прокурора зазначає те, що Парафіївська селищна рада, будучи органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, проявила бездіяльність та не вжила заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства. У зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області 142307,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

27 квітня 2023 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

04 липня 2023 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сакун І.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позову та вказує на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що інтереси Парафіївської селищної ради були порушені, підстави для представництва відсутні, оскільки згідно відповіді Парафіївської селищної ради на адвокатський запит від 09.12.2022 року, останньою не здійснювалася закупівля малька карася сріблястого для зариблення ним ставка «Соловйовий», що розташований за межами с. Іваниця Прилуцького району Чернігівської області. Таким чином, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» Парафіївська селищна рада не є органом, що здійснює державне управління та регулювання у галузі рибного господарства, тоді як таким органом згідно ст. 10 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» є Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області, одним із завдань якого є подання позовів про відшкодування заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Враховуючи наведене, Парафіївська селищна рада не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у даній справі та є неналежним позивачем, а тому відсутні підстави звернення до суду заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Парафіївської селищної ради, в зв`язку з чим просить суд залишити позов без розгляду.

11 липня 2023 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від позивача заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондара А. надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує, що не погоджується із наведеними у відзиві на позов представником відповідача ОСОБА_2 доводами про те, що Парафіївська селищна рада не є належним позивачем у даній справі, вказуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 10, ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Відповідно до п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 на суму 142307,00 грн. в добровільному порядку не відшкодована, а тому підлягає стягненню з останнього в примусовому порядку. Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст.ст. 15,19, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Грубе порушення правил рибальства відповідачем порушує інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, а тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Парафіївської селищної ради в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби 142307,00 грн.

Прокурор Прилуцькоїокружної прокуратуриСергушина О.В. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити повністю із наведених у ньому підстав.

Представник позивача Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сакун І.А. в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у позові з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановленов судовомузасіданні,відповідно доухвали Ічнянськогорайонного судуЧернігівської області від 09 лютого 2023 року у справі № 733/315/22, яка набрала законної сили 17.02.2023 року, 07 квітня 2022 року приблизно о 14-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на ставку «Соловйовий», що розташований на ділянці місцевості між селами Ступаківка та Іваниця на території Парафіївської об`єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, на належному йому гумовому човні «Kolibri» за допомогою трьох сіток «поріжні», які відносяться до заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, в порушення п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, пп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998 року, ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», здійснив незаконний вилов риби цінних видів для особистих потреб, загальною кількістю 89 штук, а саме: карась сріблястий 87 шт., окунь 1 шт., лин 1 шт. (а.с. 11-12).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 10976/22-48 від 23.05.2022 року, розмір збитків, заподіяних незаконним виловом риби становить 142307,00 грн., що розрахована відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 (а.с. 16-21).

Ухвалою Ічнянськогорайонного судуЧернігівської області від 09 лютого 2023 року у справі № 733/315/22, яка набрала законної сили 17.02.2023 року, ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України закрито (а.с. 11-12).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Також у відповідності до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. У справі "Вулах та інші проти Росії" (скарга N 33468/03, рішення від 10 січня 2012 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що виправдання у кримінальному судочинстві чи припинення кримінального переслідування не повинні перешкоджати цивільній відповідальності у виді виплати компенсації, що виникає на підставі менш тяжкого тягаря доказування тих же фактів.

Згідно ч.1 ст. 10 ЗУ «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Ч. 7 ст. 128 КПК України вказує, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Положення ст. 131-1 Конституції України вказують, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

У Постанові Верховного Суду України у складі колегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногокримінального судуу справі№ 487/1817/18від 07.07.2021року, зазначено, що статтею 284 КПКпередбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Вони у свою чергу класифікуються за декількома критеріями реабілітуючими та нереабілітуючими. Реабілітуючі пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочину. На противагу цьому нереабілітуючі позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину. До перших належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.

Таким чином, підстава, яка покладена в основу прийняття ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2023 року у справі № 733/315/22, не є реабілітуючою.

Згідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Приписами ст. 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Отже, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій (селищній) раді за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з ч. 1ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Листами Прилуцької окружної прокуратури від 16.06.2022 року № 1785ВИХ-22 та від 21.06.2022 року № 54-75-1984ВИХ-23 було повідомлено Парафіївську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області про виявлені порушення та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави (а.с. 24,26).

Листами від 16.06.2022 року № 03-11/1282 та від 28.03.2023 року № 03-11/1252 Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області повідомила окружну прокуратуру про те, що Парафіївською селищною радою не вживалися заходи щодо подання позову про стягнення на користь територіальної громади шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок вчинення кримінального правопорушення та надалі Парафіївська селищна рада не планує позиватися до ОСОБА_1 з даного приводу (а.с. 25,27).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.04.2020 у справі № 495/10977/17, факт відкриття провадження у справі свідчить про підтвердження повноважень прокурора, який діє в інтересах інших осіб, оскільки в розумінні частини п`ятоїстатті 56 ЦПК Українитастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор набуває процесуального статусу позивача.Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачає право особи чи її законного представника або суб`єкта владних повноважень оскаржити представництво прокурора. Зміст цієї правової норми визначає перелік осіб, які можуть оскаржити представництво прокурора, що діє в їх інтересах, не погодившись з таким представництвом (частини перша-третястатті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Аналіз зазначеної норми права у поєднанні зі змістом пункту 4 частини першоїстатті 255 ЦПК України, пункту 2 частини першоїстатті 257 ЦПК Українидає підстави для висновку, що у випадку відкриття провадження у справі за позовом прокурора в інтересах органу, який зазначений прокурором, провадження у справі може бути закрито за клопотанням цього органу, який є позивачем у справі (частина п`ятастатті 56 ЦПК України), однак позов не може бути залишено без розгляду із застосуванням правового механізму, передбаченого статтею 257 ЦПК України, оскільки відкрите провадження у справі само по собі є визнанням повноважень прокурора на пред`явлення позову.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, а також те, що доводи відповідача та його представника не знайшли свого підтвердження у суді, так як були спростовані належними та допустимими доказами по справі, враховуючи ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2023 року у справі № 733/315/22, яка набрала законної сили 17.02.2023 року, якою ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на що останній не заперечував та фактично підтвердив всі обставини вчинення ним суспільно небезпечного діяння, а тому суд приходить до висновку, що з огляду на викладене та враховуючи, що судом встановлена протиправність дій відповідача ОСОБА_1 , якими завдано шкоду державним інтересам шляхом незаконного зайняття рибним добувним промислом, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її відшкодування.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач при поданні позову звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.49,56,258-259,263-265,354ЦПК України, ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст.ст.1166,1206ЦК України,ст.131-1Конституції України, ст.ст.10,27,59,63Закону України«Про твариннийсвіт»,ст.ст.47,69Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища»,ЗакономУкраїни «Прорибне господарство,промислове рибальствота охоронуводних біоресурсів»,Законом України«Про прокуратуру», суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Томашівка Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (р/р UA698999980333189331000025625, одержувач: ГУК у Черніг.обл/тг с-щ Парафіївка/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби 142307 (сто сорок дві тисячі триста сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Томашівка Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області, місце знаходження: вул. 1-го Травня, 50а, м. Прилуки Чернігівської області, 17500.

Позивач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце знаходження: смт. Парафіївка, вул. Т.Шевченка, 62 Прилуцького району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04412521.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07 лютого 2024 року.

Суддя Т. В. Карапиш