Ухвала

від 18.01.2024 по справі 369/5515/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5515/22

Провадження № 2/369/539/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Каленської С.С.,

розглянувши заяву представника відповідача Уманської міської ради - Каленської Ю.М. про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної № 369/5515/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уманський міський голова Ірина Плетньова, Комунальне підприємство «УМАНЬВОДОКАНАЛ» Уманьської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа 369/5515/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уманський міський голова Ірина Плетньова, Комунальне підприємство «УМАНЬВОДОКАНАЛ» Уманьської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача Уманської міської ради - Каленська Ю.М. 18 січня 2024 року звернулася з заявою про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної № 369/5515/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уманський міський голова Ірина Плетньова, Комунальне підприємство «УМАНЬВОДОКАНАЛ» Уманьської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Заяву про відвід судді мотивовано тим, що суддя Фінагеєва І.О. не розглянула клопотання представника відповідача про надання доступу до електронної справи, постановила 27 листопада 2023 року ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі, всупереч заявленого представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача Каленська С.С. заяву про відвід підтримала та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечував проти заяви про відвід судді, вважав вказаний відвід необґрунтованим.

Згідно зі ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у цивільній справі № 369/5515/22, не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

До заяви про відвід судді Фінагеєвої І.О. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а подана заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Уманської міської ради - Каленської Ю.М. про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної справи № 369/5515/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уманський міський голова Ірина Плетньова, Комунальне підприємство «УМАНЬВОДОКАНАЛ» Уманьської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Суддя: І.О. Фінагеєва