Рішення

від 13.11.2023 по справі 175/3509/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3509/23

Провадження № 2/175/927/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

13 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дідусь ОСОБА_2 , яким 09.08.1991 було складено заповіт на її користь, однак про його існування вона не знала.

В 1998 році вона вийшла заміж та в 1999 році виїхала з чоловіком на постійне місце проживання до Німеччини, де проживає до теперішнього часу.

Про заповіт вона дізналася 28.02.2021, коли постійно проживала в Німеччині разом із своєю родиною. На той час її мати тяжко хворіла і вона постійно перебувала поруч та доглядала за нею. Також, ?в усьому світі був пік пандемії, спричиненої SARS-CoV-2, внаслідок чого в Україні та Німеччині були введені карантинні заходи, закрили кордони, перервали авіасполучення між країнами, що унеможливило подання позивачкою заяви про прийняття спадщини в Німеччині.

Тому, 02.03.2021 нею була видана довіреність на оформлення спадщини ОСОБА_3 , яку із-за пандемії вона змогла передати лише в кінці березня 2023 року. Більш того, оскільки до складу спадщини входить земельна ділянка, то в будь-якому випадку заява про прийняття спадщини повинна подаватися саме за її місцезнаходженням, тобто в Україні. Крім того, ОСОБА_3 теж тяжко хворів, тому лише 08.04.2023 зміг подати приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Руденку В.А. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, у зв`язку з пропуском 6 місячного строку для подання такої заяви нотаріусом 19.04.2023 прийнято постанову №73/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи наведені вище обставини, позивач вважає, що строк на прийняття спадщини нею пропущений з поважних об`єктивних причин, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 20.07.2023 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2023.

Ухвалою суду від 28.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.10.2023 року.

Від представника позивача адвоката Машошиної А.О. надійшла заява про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розглянути справи у відсутності позивачки та її представника.

Миколаївська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області повторно в судове засідання не направила свого представника, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Дослідивши надані письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 04.11.2019 року Чечелівським районним у м. Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №2294.

Як зазначено у ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

09.08.1991 секретарем виконавчого комітету Миколаївської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області Бондаренко Л.Г. посвідчено заповіт (реєстровий №60), згідно якого ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що за законом буде йому належати на день смерті і на що він матиме право, заповів онучці ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одружилися 11.12.1998 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №1141, прізвище після одруження дружини ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини, згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно довідки Миколаївської сільської ради №129 від 10.04.2023 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , крім ОСОБА_2 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніхто не був зареєстрований.

Згідно посвідки на проживання D59665144 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

08.04.2023, тобто після спливу шестимісячного строку, приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко В.А. зареєстровано заяву ОСОБА_1 , посвідчену 29.09.2020 першим секретарем з консульських питань Посольства України у ФРН Пауль Н.В., про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яким 09.08.1991 на випадок смерті складено заповіт на її ім`я, та видачу свідоцтва про право на спадщину.

Як видно із витягу №72085476 від 08.04.2023 про реєстрацію в Спадковому реєстрі приватним нотаріусом Руденко В.А. 08.04.2023 заведено спадкову справу №31/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ..

13.04.2023 ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності, звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Руденко В.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 ..

Приватний нотаріус Руденко В.А. своєю постановою від 19.04.2023 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті її дідуся ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як представником спадкоємця ОСОБА_3 нотаріусу для оформлення права на спадщину не надано документів, які б свідчили про прийняття нею спадщини дідуся.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено у пункті 24 Постанови №7 від 30.05.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 6 місячний строк на подання заяви про прийняття спадщини закінчився 03.05.2020. Позивач ОСОБА_1 , яка постійно проживає в Німеччині, лише 20.09.2020 змогла звернутися до Посольства України у ФНР та першим секретарем з консульських питань Пауль Н.В. засвідчена справжність підпису ОСОБА_1 на заяві про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

Як зазначає позивач, своєчасному зверненню із заявою про прийняття спадщини перешкодило те, що на той час її мати тяжко хворіла і вона постійно перебувала поруч та доглядала за нею, також в усьому світі був пік пандемії, спричиненої SARS-CoV-2, внаслідок чого в Україні та Німеччині були введені карантинні заходи та перекриті кордони, а крім того, ще й хвороба її довірителя ОСОБА_3 вплинула на своєчасність подання заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин, який продовжували відповідними постановами КМУ до 30.09.2023 року.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 20 вересня 2021 року справі № 206/3473/20 Верховний Суд зазначив, що «суд апеляційної інстанції правильно врахував обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, що вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька. Також враховано, що пропуск є незначним (із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся 14 липня 2020 року, тобто через два місця після закінчення шестимісячного терміну, на які, зокрема, припадали карантинні обмеження)».

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, 6 грудня 2007 року).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

У даній справі, спадщина відкрилась 03.11.2019, а останнім днем звернення до нотаріуса із заявою було 03.05.2020 року, тобто закінчення строку на подання заяви на прийняття спадщини припав на період, коли на всій території України та за кордоном були установленні карантинні обмеження.

Проживання поза межами України, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Між тим, судом також враховуються наявність і інших перешкоди, які унеможливлювали та ускладнювали можливість вчасно подати заяву про прийняття спадщини з урахуванням стану здоров`я матері позивачки та хвороби довіреної особи ОСОБА_7 ..

Отже, суд на підставі досліджених доказів вважає, що вказані позивачкою обставини в сукупності слід визнати поважними причинами пропуску нею строку для прийняття спадщини, оскільки ці обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а тому її позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 137, 141, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини протягом 6 (шести) місяців з дня набрання рішенням законної сили, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Заборський