Рішення

від 07.02.2024 по справі 213/5450/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5450/23

Номер провадження 2/213/375/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/5450/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мотуз Олександр Володимирович, до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач протягом тривалого часу (з 21 липня 1986 року по 11 січня 2021 року) працювала на різних роботах на підприємстві відповідача, у шкідливих умовах, зокрема з показниками вібрації на робочому місці, які перевищували гранично допустимі норми, температурою повітря, значно нижчою від допустимої, з показниками навантаження та перебування у незручній позі, які також не відповідали допустимим нормам, що стало причиною виникнення у неї хронічного професійного захворювання радикулопатії. Оглядом МСЕК у листопаді 2023 року їй визначено безстроково ступінь втрати професійної працездатності 60 % (по радикулопатії), і визнано інвалідом третьої групи безстроково.

У зв`язку з отриманням хронічного професійного захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача, вона відчуває постійний фізичний біль, обмежена у русі, слабкість, змушена проходити медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури та лікування, що позначається також на її душевному стані, відчуває психологічний дискомфорт, розпач, тривогу, страх за майбутнє. Просить стягнути з ПРАТ «ІНГЗК» 270 000,00 грн. в якості компенсації за заподіяну їй моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позов в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що позивач знав про шкідливі умови праці на його робочому місці, без яких неможлива конкретна робота на гірничому підприємстві, однак свідомо прийняв такі умови, продовжував працювати в таких умовах тривалий час, не повідомляючи адміністрацію про погіршення стану здоров`я і не вимагаючи переведення на менш шкідливу або менш важку працю. Відповідач в свою чергу виконує вимоги законодавства та колективного договору щодо забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту та компенсації в таких умовах праці.

Зазначив, що протиправних дій у відношенні Позивача відповідач не вчиняв, із наведених позивачем обставин не вбачається, яким саме чином ПРАТ «ІНГЗК» порушило його законні права та інтереси, і, як наслідок, він отримав моральні страждання.

Вважає, що для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, відсутні правові підстави, оскільки вину підприємства у заподіянні такої шкоди позивачу та протиправність діяння відповідача не встановлено, позивачем не доведено наявність моральної шкоди, відсутній причинний зв`язок між шкодою та протиправним діянням підприємства.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), довідки МСЕК та медичний висновок лікарсько-експертної комісії не є належними доказами на підтвердження наявності моральних страждань позивача, оскільки не містять жодних даних щодо розладу здоров`я останнього, пов`язаного з психологічним станом. В матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на відновлення психологічного стану здоров`я.

Крім того, Відповідач вважає, що заявлена позивачем сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості. У задоволенні позову просить відмовити, а у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність стягнення моральної шкоди, просить застосувати до спірних правовідносин вимоги податкового законодавства та стягувати її з врахуванням податків та інших обов`язкових платежів, оскільки підприємство, як податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на корить платника, зобов`язаний утримувати збір із такого доходу за його рахунок, і у разі порушення цієї норми до посадових осіб Відповідача може бути застосована адміністративна відповідальність. Просив врахувати, що питання оподаткування не є предметом розгляду цієї справи.

Процесуальні дії у справі.

06.12.2023 позовна заява надійшла до суду.

11.12.2023позовна заяваприйнята дорозгляду,провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

08.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позов.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 з 21.07.1986 по 01.10.1996 працювала електромонтером з обслуговування підстанцій, а потім з 28.11.1997 по 11.01.2021 машиністом конвеєра дробильної фабрики в Приватному Акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», у шкідливих умовах.11січня 2021року булазвільнена завласним бажанняму зв`язкуз виходомна пенсію(а.с.7-8).

14.06.2023 комісією за участі лікарів та представників ПРАТ «ІНГЗК» складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) позивача, в п.17 якого вказано, що ОСОБА_1 , працюючи машиністом конвеєра дробильної фабрики, підпадала під вплив особливо важкої праці, охолоджуючого мікроклімату, загальної вібрації внаслідок недосконалості технології збагачення руди протягом тривалої дії.

Як зазначено в п.12 Акту, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів становить 23 роки 1 місяць.

Причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) зазначено зовнішнє фізичне динамічне навантаження - 46,9 Вт при нормі 27 Вт; при загальному навантаженні за участю м`язів рук, тулуба, ніг становило 66,9 Вт при нормі 63,0 Вт; величина статичного навантаження за зімну двома руками становила 84100-108000 кг/с при нормі 42000 кг/с; маса вантажу, що переміщується вручну 11-17 кг при нормі до 7 кг: перебування у незручній позі 17,6-56,25 % часу зміни при нормі до 25 %; нахили тулуба більше 30 град. 113-500 за зміну при нормі 51-100 разів; рівень загальної вібрації 56-97 дБ при допустимій нормі 92 дБ, що перевищує допустимий рівень на 5,0 дБ; температура повітря 6,3-15,3 град. при допустимому значенні а15-21 град., тобто на 8,7 град. нижче допустимої (п.18).

Особи, які порушили законодавства про охорону праці, комісією не встановлені через тривалий час роботи позивача в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників структурного підрозділу (п.20 Акту) (а.с.9-11).

З метою ліквідації і запобігання виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією було запропоновано генеральному директору ПРАТ «ІНГЗК» розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів трудового процесу, що призвели до професійних захворювань.

Згідно з Медичним висновком ЛЕК ДУ «Український НДІ промислової медицини» від 18.05.2023 у позивача було виявлено хронічне професійне захворювання радикулопатія (а.с.13-14).

Внаслідок отримання зазначеного хронічного професійного захворювання, первинним висновком медико-соціальною експертної комісії від 24.11.2023 року позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60 % - по радикулопатії та визначено третю групу інвалідності, з 20 листопада 2023 року безстроково. Причиною інвалідності в довідці до Акту огляду МСЕК зазначено професійне захворювання (а.с.12). Позивачу протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, які регулюють відшкодування моральної шкоди.

Норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці: соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 6 цього Закону визначено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст.13).

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.

Висновок суду.

Сам факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом достовірно встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності 60 %, позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок отримання професійного захворювання у нього змінилися образ та якість життя, що завдає йому моральних страждань.

Суд вважає, що ушкодження здоров`я, втрата значного відсотка працездатності, постійні процеси лікування, прийоми ліків, перенесення фізичних страждань, безумовно спричиняють позивачу моральні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 рокуз подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача понад 23 роки у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності 60 %, тяжкість вимушених змін в його життєвих стосунках, що вимагає додатковихзусиль дляорганізації життяі свідчить про погіршення стану здоров`я, незворотність негативних наслідків профзахворювання, і приходить до висновку, що все це у своїй сукупності вказує на заподіяння позивачу моральної шкоди.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, щодо відсутності його вини, оскільки обов`язок створити безпечні умови праці законодавством покладено саме на роботодавця відповідача по справі.

Водночас, суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів на обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричиненої шкоди.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 215 000 гривень. В іншій частині позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо заперечень відповідача в частині стягнення моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю.

В цій справі розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю, отже зміни до Податкового кодексу України, що набрали чинності з 23.05.2020 року, на які посилається відповідач, не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування таких збитків.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 2150,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23,76-81,89,95,141, 258-259,263-265,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 215000 (двісті п`ятнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 2150,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Мотуз Олександр Володимирович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво № 1202 від 25.01.2018.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Попов