Постанова

від 07.02.2024 по справі 235/728/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1423/24 Справа № 235/728/22 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» про відшкодування моральної шкоди, по якій 28.04.2023 року позивачка збільшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 450 000 гривень, з яких 300 000 грн. на її користь та 150 000 грн. на користь неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона з 18 квітня 2015 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . За час перебування у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль», в період з 16.09.2020 року до 05.08.2021 року, і працював помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті. 05.08.2021 року у результаті нещасного випадку, який відбувся на території ПРАТ «ШУ Покровське», її чоловік загинув під час виконання трудових обов`язків. Чоловік працював в четверту зміну з 30.07.2021 року на 31.07.2021 року, велись вибухові роботи, тобто виконувалась робота в умовах небезпечних виробничих чинників. Причини нещасного випадку на даний час не встановлені, відкрито кримінальне провадження №12021052410000463 від 31.07.2021 року, досудове дослідження проводить Покровське районне управління поліції ГУ НП в Донецькій області, причини будуть зазначені після завершення розслідування групового нещасного випадку. Після вибуху, який стався в результаті ведення вибухових робіт, опіки отримало декілька працівників, серед яких і її чоловік. Постраждалі були доставлені до опікового відділення «Міська лікарня №3» м. Краматорська Донецької області. Внаслідок нещасного випадку на виробництві, чоловік отримав опік полум`ям ІІІА-ІІІБ ступеня голови, обличчя, шиї, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок на площі 85% від загальної поверхні тіла, через які настала його смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає, що загибеллю чоловіка їй та дитині спричинені моральні страждання, оскільки смерть чоловіка стала несподіваною. Чоловік був опорою у житті сім`ї, вони втратили близьку людину. Внаслідок смерті чоловіка та батька вони перенесли емоційні переживання, позивачу довелося докладати багато зусиль для організації їх життя. Втрата близької людини спричинила погіршення стану здоров`я позивача. Крім того, важко пережила втрату батька дитина, яка на завжди залишилася позбавлена батьківської підтримки та турботи. У зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду (а.с. а.с. 1-2, 50-51).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» на користь ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. з відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів при виплаті, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» на користь держави судовий збір у розмірі 3 000,00 грн. (а.с.96-101).

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, змінити рішення суду 1 інстанції, стягнувши з відповідача на її користь 450 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів (а.с.107-109).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , відповідно до копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 18 квітня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 109 (а.с.6).

Згідно із копією свідоцтва про народження, виданого Мирноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 20 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.7).

З копії трудової книжки від 13.03.2001 року вбачається, що ОСОБА_3 з 16.09.2020 року працював на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочім днем в шахті в ТОВ «Укрцентраль» (а.с. 15).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16.08.2021 року Мирноградським відділом реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 598 (а.с. 8).

Відповідно до довідки про причину смерті (до форми №106/ о №273) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті: опік полум`ям ІІІА-ІІІБ ступеня голови, обличчя, шиї, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок на площі 85% від загальної поверхні тіла(а.с. 32).

Актом форми Н-1/П проведення розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2021 року о 04 год. 15 хв. з потерпілим ОСОБА_3 , на ТОВ «Укрцентраль», затвердженим 13 вересня 2021 року, зазначено, що комісія за результатами розслідування нещасного випадку прийшла до висновку: нещасний випадок з ОСОБА_3 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с. 26-30).

Таким чином, суду був доведений причинно-наслідковий зв`язок між смертю чоловіка позивачки та отриманої ним, унаслідок нещасного випадку на виробництві, смертельної травми.

Чоловік позивача та батько їхньої дитини загинув на виробництві в робочий час та на території підприємства відповідача, під час виконання їм своїх трудових обов`язків. Факт заподіяння моральної шкоди позивачу та дитині у зв`язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні.

Зокрема, позивач та їх малолітня дитина втратили близьку людину, на час смерті чоловіка вона залишилась без підтримки та у скрутному матеріальному становищі. Загибеллю чоловіка їй та дитині спричинені моральні страждання, оскільки смерть чоловіка стала несподіваною. Чоловік був опорою у житті сім`ї, вони втратили близьку людину. Внаслідок смерті чоловіка та батька вони перенесли емоційні переживання, позивачу довелося докладати багато зусиль для організації їх життя.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок смерті чоловіка, позивачці та її доньці завдано глибоких моральних страждань, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом під час виконання ним своїх трудових обов`язків, у їх житті відбулися істотні вимушені зміни, такі як втрата турботи, моральної та матеріальної підтримки близької людини. Перенесення позивачкою психоемоційного стресу і усвідомлення безповоротності втрати неодмінно завдало їй душевного болю.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи, що смертю чоловіка позивачці завдано глибоких моральних страждань, оскільки був порушений нормальний сімейний уклад її життя, позивачка втратила підтримку близької людини, наявністю вимушених змін у житті, суд визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн., що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивачка пережила і які переживатиме надалі через смерть близької людини.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючи у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю чоловіка та батька дитини, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважав розумним та справедливим стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі втратою близької людини позивачці ОСОБА_1 у розмірі 200 000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої її доньки ОСОБА_2 у розмірі 100 000 грн.

Стягуючи суму моральної шкоди, суд 1 інстанції визначив її розмір в загальній сумі 300 000, 00 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо стягнення моральної шкоди у визначеному судом розмірі, з огляду на таке.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювала.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи, що смертю чоловіка позивачці та їх дитині завдано глибоких моральних страждань, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн., що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивачка та дитина пережили і які надалі переживатимуть через смерть близької людини.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши тяжкість глибини моральних страждань, оскільки був порушений нормальний сімейний уклад її життя, позивачка втратила підтримку близької людини, наявністю вимушених змін у житті, виходячи із засад розумності та справедливості, стягнувши компенсацію в сумі 300 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, яка також є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 моральної шкоди.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача, про необґрунтованість розміру моральної шкоди.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухвалені рішення врахував глибину моральних страждань, оскільки позивачка втратила чоловіка, а дитина - батька, вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 300 000,00 гривень.

При цьому, суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відрахування податків та інших обов`язкових платежів з суми стягнутої в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (первинна довідка МСЕК видавалася у 2017 році), підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. ст. 375, 376 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року - зміні в частині вирішення питання щодо оподаткування стягнутої суми моральної шкоди, в іншій частині судове рішення слід залишити без змін.

В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року - змінити, вказавши в другому абзаці резолютивної частини: "без відрахування податків та інших обов`язкових платежів", замість фрази "з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів".

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: