Постанова

від 01.02.2024 по справі 461/305/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/305/24

Провадження №3/461/271/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., з участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 ;

за ст. 485 Митного Кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Львівською митницею від Слідчого управління ГУНП України у Вінницькій області отримано лист № 13259/24-2023 від 08.11.2023 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022020000000530 від 29.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2КК України за фактом незаконного використання, з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, вчинене під час воєнного стану. В ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 14.08.2022 громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», 1999 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб: «MITSUBISHI PAJERO», VIN: НОМЕР_2 , згідно інформації слідчого управління ГУНП України у Вінницькій області, до Благодійної організації «Благодійний фонд «НАШ СОКІЛ» доставлений не був, при цьому гр. ОСОБА_1 передав ввезений автомобіль стороннім особам, і в подальшому транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO», VIN: НОМЕР_3 був проданий за грошові кошти цивільній особі. Згідно бази даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO», VIN: НОМЕР_2 ввезено на митну територію України 14.08.2022 громадянином України ОСОБА_1 в зоні діяльності пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Як підставу для ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та для здійснення митного оформлення у якості гуманітарної допомоги громадянином ОСОБА_1 був наданий пакет документів, а саме: лист-клопотання б/н від 05.08.2022 за підписом голови фонду БО «БФ «НАШ СОКІЛ», декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якого, одержувачем автомобіля була Благодійна організація «Благодійний фонд «НАШ СОКІЛ» (код ЄДРПОУ 44874804, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20-В).

Слідчим управління ГУНП України у Вінницькій області до Львівської митниці був надісланий висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.03.2023 № 1517/23-21, згідно з яким вартість автомобіля «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_3 складає 156132,67 грн.

Відповідно до інформації управління митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД сума платежів, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення вказаного автомобіля у вільний обіг станом на 14.08.2022 складає 176 201,92 грн., з них ввізне мито 15 613,27 грн., акциз 105 199,55 грн.; ПДВ 55 389,10 грн.

За наявною у митниці адресою, громадянину ОСОБА_1 були направлені листи №7.4/20-01/10/31217 від 30.11.2023 та №7.4-5/20-01/10/32290 від 12.12.2023 про необхідність прибуття до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження вказаного питання, надання пояснень та документів, які мають юридичне значення для вирішення питання згідно з вимогами чинного законодавства України та можливої участі у складанні протоколу про порушення митних правил. На дату складання протоколу про ПМП громадянин ОСОБА_1 до митниці не прибув, пояснень та документів, які мають юридичне значення для вирішення питання згідно з вимогами чинного законодавства України не надав.

Представник Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. зазначив, що у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом скерування виклику на зареєстровану адресу місця проживання останнього.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши думку представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Заслухавши думку представника митниці та захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 2 статті 83 Митного кодексу України встановлено, що для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари, виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 485 МК України.

Відповідальність за ст. 485 МК України настає у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-XIV гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації донорам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, або в інших суб`єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Із наявної в матеріалах справи постанови слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження від 06.11.2023 року, вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1202202000000530 від 29.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 201-2 КК України був допитаний ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що 20.08.2022 року у м Вінниці він придбав автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «РАJERO», з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_4 за грошові кошти в сумі 6600 євро, які передав невідомій особі водію, що здійснював доставку автомобіля з м. Києва до м. Вінниці. Оголошення про продаж автомобіля він знайшов на сайт «auto.ria.com».

Окрім того, в рамках вказаного кримінального провадження був допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що до нього на пункті пропуску «Шегині» підійшли двоє невідомих чоловіків та висловили прохання перевезти автомобіль для військових через державний кордон України. Після того, як він погодився, вказані чоловіки під`їхали до нього на автомобілі марки «Mitsubishi Pajero» та передали йому необхідні документи для перетину кордону. Крім того, останні повідомили, що зустрінуть його після проїзду пропускного пункту на автозаправці «WOG», де заберуть автомобіль.

В ході досудового розслідування на запит слідчого було отримано відповідь з Інтерполу у Фінляндії №490/23/01-2023 від 28.07.2023 року, відповідно до якої, останнім зареєстрованим власником транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO» був ОСОБА_3 , який повідомив, що продав вказаний автомобіль українцям минулого літа за ціною близько 1200-1300 свро. Він не пам`ятає точної дати продажу, але це було минулого літа. ОСОБА_4 розмістив оголошения про продаж автомобіля в мережі Інтернет та чоловіки з ним майже одразу сконтактували.

Таким чином, встановлено, що зазначений автомобіль не був наданий в якості гуманітарної допомоги, а був придбаний за грошові кошти фізичних осіб.

Згідно наявниху матеріалахсправи доказів, ОСОБА_1 здійснив протиправнідії,шляхом використаннятовару транспортного засобу«MITSUBISHIPAJERO»,1999року випуску,VIN-код: НОМЕР_5 ,стосовно якогобуло наданопільги щодосплати митнихплатежів вумовах воєнногостану безоподаткування тазастосування заходівнетарифного регулювання,в іншихцілях,ніж ті,у зв`язкуз якимибуло наданотакі пільги,що призвелидо ухиленнявід сплатимитних платежівна загальнусуму 176201,92грн. ,що доводитьсядослідженими вході розглядусправи нижченаведенимидоказами:

-протоколом про порушення митних правил №1777/20900/23 від 29.12.2023 року;

-листом-клопотанням б/н від 05.08.2022 за підписом голови фонду БО «БФ «НАШ СОКІЛ»;

-декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.08.2022 року;

-постановою слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження від 06.11.2023 року;

-висновком експерта № 1517-23-21 від 21.03.2023 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи експертизи;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 01.06.2023 року у кримінальному провадженні №12022020000000530 від 29.09.2022 року;

-інформацією управління митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД щодо суми платежів, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO», 1999 року випуску у вільний обіг.

Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Крім того, відповідно дост. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 485,519, 524, 526, 527, 528 МК України, ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.

Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2024 року.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.Д. Мироненко