Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/7629/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа № 910/7629/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітол"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

у справі № 910/7629/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітол"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. Смарт Трейдинг"

про стягнення 1 350 354,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітол" (далі - ТОВ "Ітол", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. Смарт Трейдинг" (далі - ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг", відповідач) про стягнення 1 350 354,09 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 17-08/2022 від 17.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконало, а саме не здійснило поставку товару в повному обсязі та суму попередньої оплати за договором у розмірі 1 290 394,94 грн не повернуло.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23 позовну заяву ТОВ "Ітол" залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

При постановленні зазначеної ухвали місцевий господарський суд виходив із того, що позивач не скористався своїм правом та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, матеріали справи не містять заяви ТОВ "Ітол" про розгляд справи без участі його представника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ "Ітол" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23 та направити справу для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Ітол" зазначає, що:

- судом першої інстанції зроблено хибний висновок про те, що позивач не подавав заяви про можливий розгляд справи за його відсутності; наведені висновки суду не містять правового обґрунтування, є помилковими, не відповідають обставинам справи та наданим документам;

- позивач надав суду першої інстанції всі наявні в нього докази, навів у позовній заяві свою вичерпну позицію, що дає змогу суду здійснити оцінку підстав позову та обґрунтованості позовних вимог;

- суттєвим є те, що у клопотанні до господарського суду від 29.06.2023 ТОВ "Ітол" просило провести судовий розгляд даної справи за відсутності позивача, тобто позивач висловив до господарського суду першої інстанції відповідне прохання про розгляд справи за його відсутності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 задоволено клопотання ТОВ "Ітол" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23 та поновлено ТОВ "Ітол" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ітол" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.01.2024; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.01.2024.

Позиції учасників справи. Заяви учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду.

Позивач 27.12.2023 подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи без участі, в якій просить суд розглянути дану справу за відсутності позивача, за наявними в матеріалах справи документами.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 23.01.2024, представники позивача та відповідача не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує заяву позивача про розгляд справи без участі, подану до суду 27.12.2023.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, і нез`явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі № 910/7629/23; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 04.07.2023 о 09:10.

29.06.2023 ТОВ "Ітол" подало до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі, в якій просило суд провести судовий розгляд у справі № 910/7629/23 за відсутності позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/7629/23 повідомлено представників сторін про відкладення підготовчого засідання на 18.07.2023 о 10:20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/7629/23 повідомлено представників сторін про відкладення підготовчого засідання на 29.08.2023 о 10:10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/7629/23 повідомлено представників сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2023 о 10:40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/7629/23 повідомлено представників сторін про оголошення перерви у розгляді справи по суті на 03.10.2023 об 11:20. Доведено до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою.

У призначене засідання 03.10.2023 представники сторін не з`явились.

Посилаючись на те, що сам позивач ініціював даний судовий процес, однак не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки та не подав заяви про розгляд справи без участі його представника, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

За змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь у судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку із цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 910/25456/15.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків нез`явлення позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача в судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так званих умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) нез`явлення позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його нез`явлення в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.06.2023 представник позивача подав до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі.

З приводу зазначеної заяви суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що "Через систему "Електронний суд" 29.06.2023 представником позивача подано заяву про проведення судового засідання призначеного на 04.07.2023 без його участі, яку суд задовольнив. У зв`язку з першою неявкою відповідача у судове засідання, суд відклав підготовче засідання на 18.07.2023".

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що в прохальній частині зазначеної заяви, поданої представником позивача, останній просив "Провести судовий розгляд у справі № 910/7629/23 за відсутності позивача".

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що в заяві про розгляд справи без участі представник позивача просив провести лише судове засідання, призначене на 04.07.2023, без його участі, є таким, що не відповідає обставинам справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Необхідно також враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Із наведеного вище вбачається, що позивач добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки.

У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Слід зазначити, що дійшовши висновку, що позивач не подав заяви про розгляд справи без участі його представника, суд першої інстанції не здійснював оцінку можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився в судове засідання. Разом із тим, зважаючи на те, що наведений висновок місцевого господарського суду є помилковим, що встановлено вище, суд за наявності заяви позивача про розгляд справи без участі його представника мав здійснити таку оцінку, визначивши, яким чином нез`явлення представника позивача перешкоджало вирішенню спору, тобто в чому полягали перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Втім, як з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, так і з матеріалів справи не вбачається, яким чином нез`явлення представника позивача в даному випадку перешкоджало всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи та вирішенню спору по суті за наявним в ній матеріалами (зокрема, необхідність надання суду особисто представником позивача пояснень з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин), при умові, що його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, жодних документів та пояснень по суті спору від нього та/або відповідача в ухвалі від 19.09.2023 про оголошення перерви на 03.10.2023 об 11:20 - не витребовувалось, а в матеріалах справи наявний наданий позивачем обсяг документів в обґрунтування позовних вимог, і судом першої інстанції не наведено, чому наданий позивачем обсяг документів в обґрунтування позову є недостатнім для вирішення відповідного спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що матеріалами цієї справи не підтверджується наявність необхідних передумов для залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Апеляційний господарський суд також враховує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до юрисдикції якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було неодноразово продовжено.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною третьою статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Ітол" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23 - скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітол" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/7629/23 скасувати.

3. Справу № 910/7629/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 05.02.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська