Рішення

від 01.02.2024 по справі 902/1450/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2024 р.Cправа № 902/1450/23

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Торг" (вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, м. Київ, 04053)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, буд. 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл., 22445)

про стягнення 113 865,91 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

27.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олга-Торг" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" про стягнення 116 304,55 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.11.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі № 902/1450/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 04.01.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому від останнього надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц.01-34/93/23) та заперечення на позовну заяву (вх. № канц.01-34/94/23), які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про перерву у судовому засіданні, з метою ознайомлення, та надання письмової позиції щодо наданих суду документів представником відповідача.

За результатами проведеного судового засідання, суд вирішив оголосити перерву у судовому засіданні, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2024 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 01.02.2024.

08.01.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/206/24 від 08.01.2024), яка долучена судом до матеріалів справи.

08.01.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/206/24 від 08.01.2024), який долучений судом до матеріалів справи.

На визначену дату судом представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 09.01.2024.

Представник відповідача не з`явився, при цьому судом взято до уваги клопотання останнього про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, що викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/206/24 від 08.01.2024).

Суд зауважує, що представником позивача було надано відповідь на відзив зі змісту якого слідує, що позовними вимогами є стягнення суми боргу в розмірі 104 515,56 грн та 9 479,11 грн пені, з урахуванням того, що позивачем зменшено суму основного боргу на 2 309,88 грн внаслідок помилково обрахунку при поданні позову до суду, оскільки, останнім не було враховано повернення товару на вказану суму.

Суд, дослідивши дані вимоги розцінює останні як зменшення розміру позовних вимог.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

З огляду на те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене предметом позовних вимог є стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 104 515,56 грн та 9 479,11 грн пені.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем вказується на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору поставки №ВНП06/23 від 25.01.2023, в частині розрахунків за поставлений товар. Так, позивачем зазначається про наявну заборгованість в розмірі 104 515,56 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи останнього зводяться до непогодження із заявленою сумою основного боргу в розмірі 106 825, 44 грн. Так, останнім зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку сума заборгованості ТОВ «ВНП» перед позивачем складає 104 515,56 грн, що безпосередньо вказано в Акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2023, що обопільно підписаний сторонами у справі. Ця розбіжність пояснюється тим, що Позивачем при визначенні суми основного боргу не враховані, підписані сторонами, зворотні накладні від покупця на повернення товару постачальнику, а саме: зворотна накладна від покупця №704 від 14.10.2023 на суму 640,38 грн; зворотна накладна від покупця №715 від 16.10.2023 на суму 618,42 грy; зворотна накладна від покупця №716 від 16.10.2023 на суму 69,78 грн; зворотна накладна від покупця №717 від 16.10.2023 на суму 189,42 грн; зворотна накладна від покупця №718 від 17.10.2023 на суму 490,92 грн; Зворотна накладна від покупця №719 від 17.10.2023 на суму 188,10 грн; Зворотна накладна від покупця №720 від 17.10.2023 на суму 112,86 грн.

Позивач у відповіді на відзив погоджується із позицією відповідача щодо того, що сума позову в частині стягнення суми основного боргу становить 104 515,46 грн.

Із наявних доказів судом встановлено наступне: між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Торг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВНП» укладено Договір поставки № ВНП06/23 від 25.01.2023.

Розділом 1 Договору було передбачено, що Постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (надалі - Товар; в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимог) однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі. Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній. Постачальник засвідчує, що товар є вільним від будь-яких зобов`язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи плату обов`язкових платежів, податків, мита).

Між сторонами умовами Договору було погоджено, що Покупець зобов`язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. Договору Оплата проводиться на поточний рахунок Постачальника та виключно у національній грошовій одиниці України (гривні). Сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий Покупцем Товар Зазначена у видаткових накладних сума оплати має відповідати цінам, визначеним у специфікації. Якщо зазначена у видаткових накладних сума, не відповідає цінам, визначеним у специфікації, така видаткова накладна підлягає коригуванню згідно умов специфікації.

Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 (п.10.1. Договору).

Як слідує з матеріалів справи, в період з 07.07.2023 по 19.08.2023 позивачем згідно Договору було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 109 060,02 грн в т.ч. ПДВ, останній день строку оплати якого вже пройшов, згідно наступних видаткових накладних:

№ ВНЦ-038345 від 07.07.2023 на загальну суму 2 612,34 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 06.08.2023;

№ ВНЦ-038351 від 07.07.2023 на загальну суму 2 183,64 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 06.08.2023;

№ ВНЦ-038377 від 07.07.2023 на загальну суму 2 038,50 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 06.08.2023;

№ ВИН-019624 від 12.07.2023 на загальну суму 2 777,76 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 11.08.2023;

№ ВИН-019836 від 14.07.2023 на загальну суму 4 063,44 грн. - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 13.08.2023;

№ ВИН-020290 від 18.07.2023 на загальну суму 6 094,80 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 17.08.2023;

№ ВНЦ-040512 від 18.07.2023 на загальну суму 2 187,06 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 17.08.2023;

№ ВИН-020581 від 20.07.2023 на загальну суму 1 858,32 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 19.08.2023;

№ ВИН-020582 від 20.07.2023 на загальну суму 1 949,52 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 19.08.2023;

№ ВИН-020608 від 20.07.2023 на загальну суму 833,04 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 19.08.2023;

№ ВИН-020815 від 21.07.2023 на загальну суму 7 163,28 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 20.08.2023;

№ ВИН-020816 від 21.07.2023 на загальну суму 2 766,24 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 20.08.2023;

№ ВИН-020817 від 21.07.2023 на загальну суму 7 555,68 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 20.08.2023;

№ ВИН-021007 від 22.07.2023 на загальну суму 3 171,00 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 21.08.2023;

№ ВИН-021056 від 22.07.2023 на загальну суму 4 632,84 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 21.08.2023;

№ ВИН-021377 від 26.07.2023 на загальну суму 3 836,16 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 25.08.2023;

№ ВИН-021490 від 26.07.2023 на загальну суму 4 970,16 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 25.08.2023;

№ ВИН-021497 від 26.07.2023 на загальну суму 3 585,96 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 25.08.2023;

№ ВИН-021500 від 26.07.2023 на загальну суму 4 617,36 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 25.08.2023;

№ ВНЦ-042271 від 27.07.2023 на загальну суму 4 059,96 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 26.08.2023;

№ ВНЦ-042461 від 27.07.2023 на загальну суму 2 943,60 грн. - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 26.08.2023;

№ ВНЦ-042524 від 27.07.2023 на загальну суму 3 804,90 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 26.08.2023;

№ ВНЦ-042565 від 27.07.2023 на загальну суму 1 202,16 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 26.08.2023;

№ ВНЦ-042704 від 28.07.2023 на загальну суму 2 701,86 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 27.08.2023;

№ ВНЦ-042811 від 28.07.2023 на загальну суму 4 480,08 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 27.08.2023;

№ ВНЦ-043433 від 01.08.2023 на загальну суму 3 138,48 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 31.08.2023;

№ ВИН-022265 від 02.08.2023 на загальну суму 2 492,64 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 01.09.2023;

№ ВИН-022353 від 02.08.2023 на загальну суму 3 534,48 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 01.09.2023;

№ ВИН-022621 від 04.08.2023 на загальну суму 4 976,64 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 03.09.2023;

№ ВНЦ-048341 від 19.08.2023 на загальну суму 2 181,60 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 18.09.2023;

№ ВНЦ-048342 від 19.08.2023 на загальну суму 4 646,52 грн - останній день для здійснення оплати відповідно до умов Договору є 18.09.2023.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем було частково сплачено кошти за поставлений Товар та частково повернутий по зворотним накладним.

Так, підставою позову є стягнення боргу в розмірі 106 825,44 грн та пені в розмірі 9 479,11 грн, яка виникла внаслідок несплачених коштів за поставлений товар згідно накладних: № ВНЦ-038345 від 07.07.2023 борг 377,76 грн; № ВНЦ-038351 від 07.07.2023 борг 2 183,64 грн; № ВНЦ-038377 від 07.07.2023 борг 2 038, 50 грн; № ВИН-019624 від 12.07.2023 борг 2 777,76 грн; № ВИН-019836 від 14.07.2023 борг 4 063,44 грн; № ВИН-020290 від 18.07.2023 борг 6 094, 80 грн; № ВНЦ-040512 від 18.07.2023 борг 2 187,06 грн; № ВИН-020581 від 20.07.2023 борг 1 858,32 грн; № ВИН-020582 від 20.07.2023 борг 1 949, 52 грн; № ВИН-020608 від 20.07.2023 борг 833, 04 грн; № ВИН-020815 від 21.07.2023 борг 7 163,28 грн; № ВИН-020816 від 21.07.2023 борг 2 766,24 грн; № ВИН-020817 від 21.07.2023 борг 7 555,68 грн; № ВИН-021007 від 22.07.2023 борг 3 171, 00 грн; № ВИН-021056 від 22.07.2023 борг 4 632,84 грн; № ВИН-021377 від 26.07.2023 борг 3 836,16 грн; № ВИН-021490 від 26.07.2023 борг 4 970,16 грн; № ВИН-021497 від 26.07.2023 борг 3 585,96 грн; № ВИН-021500 від 26.07.2023 борг 4 617,36 грн; № ВНЦ-042271 від 27.07.2023 борг 4 059,96 грн; № ВНЦ-042461 від 27.07.2023 борг 2 943,60 грн; № ВНЦ-042524 від 27.07.2023 борг 804,90 грн; № ВНЦ-042565 від 27.07.2023 борг 1 202,16 грн; № ВНЦ-042704 від 28.07.2023 борг 2 701,86 грн; № ВНЦ-042811 від 28.07.2023 борг 4 480,08 грн; № ВНЦ-043433 від 01.08.2023 борг 3 138,48 грн; № ВИН-022265 від 02.08.2023 борг 2 492,64 грн.; № ВИН-022353 від 02.08.2023 борг 3 534,48 грн; № ВИН-022621 від 04.08.2023 борг 4 976,64 грн; № ВНЦ-048341 від 19.08.2023 борг 2 181,60 грн; № ВНЦ-048342 від 19.08.2023 борг 4 646,52 грн.

Поряд з цим, Позивачем у відповіді на відзив зменшено позовні вимоги на 2 309,88 грн, оскільки, Позивачем при зверненні до суду помилково не враховано зворотні накладні на повернення Товару, а саме: зворотна накладна від покупця №704 від 14.10.2023 на суму 640,38 грн; зворотна накладна від покупця №715 від 16.10.2023 на суму 618,42 грн.; зворотна накладна від покупця №716 від 16.10.2023 на суму 69,78 грн; зворотна накладна від покупця №717 від 16.10.2023 на суму 189,42 грн; зворотна накладна від покупця №718 від 17.10.2023 на суму 490,92 грн; зворотна накладна від покупця №719 від 17.10.2023 на суму 188,10 грн; зворотна накладна від покупця №720 від 17.10.2023 на суму 112,86 грн.

З огляду на що, предметом позовних вимог є стягнення 104 515,56 грн суми основного боргу та 9 479,11 грн пені.

За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 104 515,56 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 104 515,56 грн в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 9 479,11 грн.

Суд розглянувши вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 9 479,11 грн пені зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки, відповідає вимогам чинного законодавства України.

При цьому здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" обрахунок пені у визначеному позивачем періоді, судом виявлено помилки в обрахунку, а саме: в частині нарахування пені у відповідності до видаткових накладних №№: ВНЦ 042565 від 27.07.2023 на суму боргу 1 202,16 грн; ВНЦ-043433 від 01.08.2023 на суму боргу 3 138,48 грн; ВНУ 048342 від 19.08.2023 на суму боргу 4 646,52 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Покупець повинен сплачувати Постачальнику гроші за Товар, що не перевищує 30 днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. Договору Оплата проводиться на поточний рахунок Постачальника та виключно у національній грошовій одиниці України (гривні).

Так, у відповідності до видаткової накладної ВНЦ 042565 від 27.07.2023 було поставлено товар на загальну суму 1 202,16 грн, з огляду на п. 4.1. Договору Відповідач повинен був здійснити оплату до 26.08.2023 включно.

При цьому борг визначений позивачем при поданні до суду становив 1 202,16 грн. Поряд з цим у відповідності до зворотної накладної від покупця № 715 від 16.10.2023 було повернуто товар (16.10.2023) на 618,42 грн, що не враховано позивачем та не заперечується останнім.

З огляду на що, борговий період № 9 визначений Позивачем в обрахунку пені в сукупності накладних в тому числі і ВНЦ 042565 від 27.07.2023 повинен становити: сума боргу до 16.10.2023 становить 12 010,62 грн, та з 17.10.2023 по 15.11.2023 становить 11 392,20 грн.

Поряд з цим, позивачем нараховано пеню в період з 27.08.2023 по 15.11.2023.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлені приписи закону вірним є наступний обрахунок пені: з 29.08.2023 (оскільки 26.08.2023 припадає на вихідний день) по 16.10.2023 нарахування пені є вірним на суму 12 010,62 грн, що становить 667,33 грн, тоді як з 17.10.2023 по 15.11.2023 нарахування пені є вірним на суму 11 392,20 грн (за мінусом 640,38 грн), що становить 324,60 грн, що разом становить 991,93 грн.

Водночас, позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 1038,51 грн, що є не вірним, тому до задоволення підлягає пеня в розмірі 991,93 грн. В решті стягнення пені слід відмовити.

Так, у відповідності до видаткової накладної ВНЦ-043433 від 01.08.2023 було поставлено товар на загальну суму 3 138,48 грн, з огляду на п. 4.1. Договору відповідач повинен був здійснити оплату до 31.08.2023 включно.

При цьому борг визначений позивачем при поданні до суду становив 3 138,48 грн. Поряд з цим у відповідності до зворотної накладної від покупця № 719 від 17.10.2023 було повернуто товар (17.10.2023) на 188,10 грн, що не враховано позивачем та не заперечується останнім.

З огляду на що, борговий період № 11 визначений позивачем в обрахунку пені вірним є: з 01.09.2023 по 17.10.2023 нарахування пені є вірним на суму 3 138,48 грн, що становить 166,47 грн, тоді як з 18.10.2023 по 15.11.2023 нарахування пені є вірним на суму 2 950,38 грн (за мінусом 188,10 грн), що становить 80,83 грн, що разом 247,30 грн.

Водночас позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 252,45 грн, що є не вірним, а тому до задоволення підлягає пеня в розмірі 247,30 грн. В решті слід відмовити.

Так, у відповідності до видаткової накладної ВНУ 048342 від 19.08.2023 поставлено товар на 4 646,52 грн, з огляду на п. 4.1. Договору відповідач повинен був здійснити оплату до 18.09.2023 включно.

При цьому борг визначений позивачем при поданні до суду становив 4 646,52 грн. Поряд з цим у відповідності до зворотної накладної від покупця № 704 від 14.10.2023 було повернуто товар (14.10.2023) на 640,38 грн, що не враховано позивачем та не заперечується останнім.

З огляду на що, судом визначено що заборгованість відповідача згідно видаткової накладної ВНУ 048342 від 19.08.2023 станом на 15.10.2023 становив 4006,14 грн.

З огляду на встановлені приписи закону вірним є наступний обрахунок пені за борговим періодом № 14 в сукупності накладних: з 19.09.2023 по 14.10.2023 нарахування пені є вірним на суму 6 828,12 грн, що становить 194,55 грн, тоді як з 15.10.2023 по 15.11.2023 нарахування пені є вірним на суму 6 187,74 грн (за мінусом 640,38 грн), що становить 189,87 грн, що разом 384,42 грн.

Водночас позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 404,08 грн, що є не вірним, а тому до задоволення підлягає пеня в розмірі 384,42 грн. В решті слід відмовити.

Щодо інших періодів нарахувань та обрахунку судом зазначається наступне.

По борговому періоду № 1 по видатковим накладним №№ ВНЦ-038345 від 07.07.2023 з сумою боргу 377,76; ВНЦ-038351 від 07.07.2023 з сумою боргу 2183,64 грн; ВНЦ-038377 від 07.07.2023 з сумою боргу 2038,50 грн, де загальна сума заборгованості 4 599,90 грн з нарахованою пенею 508,64 грн за період з 07.08.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилку в періоді нарахування та в сумі обрахунку, а саме у відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 08.08.2023 оскільки останній сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені за період з 08.08.2023 по 15.11.2023, яка становить 503,09 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

по борговому періоду № 2 по видатковій накладній №№ ВИН-019624 від 12.07.2023 з сумою боргу 2 777,76 грн де загальна сума заборгованості 2 777,76 грн з нарахованою пенею 290,41 грн за період з 12.08.2023 по 15.11.2023 судом не виявлено помилок в періоді нарахування та в сумі обрахунку, тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 290,41 грн пені.

по борговому періоду № 3 по видатковій накладній № ВИН-019836 від 14.07.2023 з сумою боргу 4063,44 грн, де загальна сума заборгованості 4063,44 грн з нарахованою пенею 415,03 грн за період з 14.08.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилки в обрахунку саме в за період нарахувань.

У відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 15.08.2023 оскільки останній день сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені за період з 15.08.2023 по 15.11.2023, яка становить 410,13 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

по борговому періоду № 4 по видатковим накладним №№ ВИН - 020290 від 18.07.2023 з сумою боргу 6094,80; ВНЦ- 040512 від 18.07.2023 з сумою боргу 2187,06 грн, де загальна сума заборгованості 8281,86 грн з нарахованою пенею 805,95 грн за період з 18.08.2023 по 15.11.2023 судом не виявлено помилок;

по борговому періоду № 5 по видатковим накладним №№ ВИН-020581 від 20.07.2023 з сумою боргу 1858,32 грн; ВИН -020582 від 20.07.2023 з сумою боргу 1949,52 грн, ; ВИН -020608 від 20.07.2023 з сумою боргу 833,04 грн, де загальна сума заборгованості 4640,88 грн з нарахованою пенею 440,44 грн за період з 20.08.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилку в періоді нарахування та в сумі обрахунку, а саме у відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 22.08.2023 оскільки останній сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені з 22.08.2023 по 15.11.2023, яка становить 429,25 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

по борговому періоду № 6 по видатковим накладним №№ ВИН - 020815 від 21.07.2023 з сумою боргу 716,28 грн; ВНЦ- 020816 від 21.07.2023 з сумою боргу 2766,24 грн; ВНЦ- 020817 від 21.07.2023 з сумою боргу 7555,68 грн з нарахованою пенею 1638,34 грн за період з 21.08.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилку в періоді нарахування та в сумі обрахунку, а саме у відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 22.08.2023 оскільки останній сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені з 22.08.2023 по 15.11.2023. яка становить 1 617,26 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

по борговому періоду № 7 по видатковим накладним №№ ВИН- 021007 від 22.07.2023 з сумою боргу 3171,00 грн; ВИН - 021056 від 22.07.2023 з сумою боргу 4632,84 грн з нарахованою пенею 721,80 грн за період з 22.08.2023 по 15.11.2023 судом не виявлено помилок;

по борговому періоду № 8 по видатковим накладним №№ ВИН - 021377 від 26.07.2023 з сумою боргу 3 836,16 грн; ВИН - 021490 від 26.07.2023 з сумою боргу 4 970,16 грн; ВИН - 021497 від 26.07.2023 з сумою боргу 3 585,96 грн; ВИН - 021500 від 26.07.2023 з сумою боргу 4 617,36 грн з нарахованою пенею 1491,26 грн за період з 26.08.2023 по 15.11.2023 судом не виявлено помилок.

по борговому періоду № 10 по видатковим накладним №№ ВНЦ- 042704 від 28.07.2023 з сумою боргу 2 701,86 грн; ВНЦ - 042811 від 28.07.2023 з сумою боргу 4 480,08 грн з нарахованою пенею 612,33 грн за період з 28.08.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилку в періоді нарахування та в сумі обрахунку, а саме у відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 27.08.2023 оскільки останній сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені з період з 29.08.2023 по 15.11.2023 яка становить 603,68 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

по борговому періоду № 12 по видатковим накладним №№ ВИН - 022265 від 02.08.2023 з сумою боргу 2 492,64 грн; ВИН 022353 від 02.08.2023 з сумою боргу 3 534,48 грн з нарахованою пенею 477,55 грн за період з 02.09.2023 по 15.11.2023 судом не виявлено помилок;

по борговому періоду № 13 по видатковій накладній №№ ВИН 022621 від 04.08.2021 з сумою боргу 4 976,64 грн з нарахованою пенею 382,32 грн за період з 04.09.2023 по 15.11.2023 судом виявлено помилку в періоді нарахування та в сумі обрахунку, а саме у відповідності до приписів ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу вірним періодом є з 05.09.2023 оскільки останній сплати припадає на вихідний. З огляду на що судом здійснено перерахунок заявленої пені з період з 05.09.2023 по 15.11.2023 яка становить 376,32 грн, та яка підлягає до задоволення. В решті пені слід відмовити;

З врахуванням викладеного позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме, з відповідача підлягає до стягнення 9 350,35 грн, решті пені слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. З огляду на встановлене позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 680,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, буд. 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл., 22445, код ЄДРПОУ 45125844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Торг" (вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 35031638) 104 515,56 грн суму основного боргу, пені в розмірі 9 350,35 грн та 2 680,96 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 06 лютого 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (вул. Київська, буд. 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл., 22445)