Ухвала

від 07.02.2024 по справі 910/179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

07.02.2024Справа № 910/179/24

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши

позовну заяву Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс", м. Київ

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 25 045,20 грн, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 року до Господарського суду міста Києва звернулось Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (позивач) з позовною заявою про визнання недійсним п. 2.1. Договору №75 від 18.10.2022 та стягнення 25 045,20 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 року матеріали справи №910/179/24 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не було дотримано вимог ст. 162, ст. 164 та ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не надано до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

У зв`язку з викладеним, ухвалою суду від 15.01.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк (10 (десять) днів з дня вручення ухвали) та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання необхідних документів до матеріалів позовної заяви.

Зазначену ухвалу від 15.01.2024 року позивачу було направлено на адресу зазначену в позовній заяві. Позивач вказане відправлення (№0600078937251) отримав 19.01.2024 року.

24.01.2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду позовної заяви.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Як встановлено статтею 4 вказаного Закону України, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн станом на 30.12.2023 року(день направлення позовної заяви на адресу суду)) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400,00 грн станом на 30.12.2023 (день направлення позовної заяви на адресу суду)). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн станом на 30.12.2023 (день направлення позовної заяви на адресу суду)).

Як вбачається з поданого позову, позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 25 045,20 грн та немайнового характеру про визнання недійсним пункту договору, у зв`язку з чим останнім мав бути сплачений судовий збір у розмірі 5 368,00 грн відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов`язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає про те, що на його рахунках відсутній достатній розмір грошових коштів для сплати судового збору.

Оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позивачем не усунуто виявлені судом недоліки позовної заяви.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Позивач своїм правом на усунення виявлених судом недоліків не скористався.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що строк на усунення недоліків минув, суд зазначає, що позивач у будь-якому разі був не позбавлений свого права усунути описані судом в ухвалі від 15.01.2024 року недоліки у встановлений строк та спосіб.

Відповідно до ч. 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв`язку з викладеним, позовну заяву і додані до неї документи слід вважати неподаною та повернути заявникові.

Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун Сервіс" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 25 045,20 грн, із доданими до неї додатками та заяву про усунення недоліків позовної заяви із додатками, вважати неподаною та повернути заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя C. МОРОЗОВ