Ухвала

від 05.02.2024 по справі 914/188/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.02.2024 Справа №914/188/24

За заявою: Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС», м. Львів,

про забезпечення доказів (вх.№394/24 від 29.01.2024)

у справі № 914/188/24

за позовом: Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС», м. Львів,

до відповідача 1: ОСОБА_1 , м. Сколе Львівської області,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА», м. Львів,

до відповідача 3: Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК», м. Київ,

про визнання недійсними договорів.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Т. Кушнір,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

від відповідача 3: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА» та Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» про визнання недійсним договору від 15.08.2022 про правову допомогу між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 та договору від 23.08.2022 про правову допомогу між ТОВ «Факторингова компанія «Омега» та ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.01.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслані засобами електронного зв`язку та за адресами сторін, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

29.01.2024 ПП «ЛЮКС-ЕКСПРЕС», у порядку п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України, подано заяву про забезпечення доказів, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення доказів шляхом витребування у Галицького районного суду міста Львова оригіналів ордерів серії ЛВ №130047 від 15.08.2022 та №130050 від 23.08.2022 (справа №461/4594/13-ц); витребування у ПАТ «Про Кредит Банк», ТОВ «ФК «Омега» та ОСОБА_1 оригінали договорів про правову допомогу від 15.08.2022 та 23.08.2022, призначення комплексної судової почеркознавчо-технічної експертизи документів. Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що у заявника існують обґрунтовані сумніви в існуванні договору від 15.08.2022 про правову допомогу, укладеного між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 та договору від 23.08.2022 про правову допомогу, укладеного між ТОВ «ФК «Омега» та ОСОБА_1 , а також відповідних ордерів на надання правової допомоги, які видавались ОСОБА_1 (на підставі цих договорів ОСОБА_1 , вчиняє процесуальні дії у власних інтересах від імені інших осіб). ПП «Люкс-Експрес» не є стороною оскаржуваних правочинів, із запитами щодо їх отримання не зверталось. Зазначає, що відповідачі можуть вжити заходи, спрямовані на знищення оригіналів зазначених договорів, що ускладнить позивачу процес збирання доказів у даній справі.

Ухвалою від 30.01.2024 заяву про забезпечення доказів у справі №914/188/24 призначено до розгляду на 05.02.2024, явка сторін обов`язковою не визнавалася.

05.02.2024 відповідач 1 подав заперечення на заяву про витребування доказів, просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, зокрема, що заявником не надано жодного доказу про неможливість отримання таких доказів самостійно чи об`єктивних фактах їх втрати у майбутньому.

Представник заявника (позивача) у судове засідання з`явився, підтримав заяву про забезпечення доказів, просив суд її задоволити.

Відповідач 1, 2 та 3 у судове засідання не з`явились.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Приписами ч.1 та ч.2 ст. 110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до приписів ч.1 ст.111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень (подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19). Вказані правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №910/9677/21.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не зазначено та не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів на згідно зі ст.110 ГПК України.

У судовому засіданні представник заявника також не зміг надати аргументованої відповіді на запитання суду щодо існування загрози знищення доказів, про витребування яких він просить. Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування, в його обґрунтування підприємство наводить виключно доводи щодо відсутності у нього доказів, які знаходяться у матеріалах справи №461/4594/13-ц та відповідачів, і які йому необхідно отримати для розгляду вимог позовної заяви.

Із заяви про забезпечення доказів вбачається, що вона за своєю правовою природою має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично є заявою про витребування оригіналів доказів, що не узгоджується зі змістом ст.110 ГПК України та не відповідає способам забезпечення доказів, визначеним частиною другою вказаної статті.

Згідно ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.2 ст.81 ГПК України). Заявником не наведено причин неотримання означених доказів самостійно.

Невжиття заходів до забезпечення доказів шляхом витребування у відповідачів оригіналів договорів та ордерів жодним чином не порушує права позивача, оскільки суд згодом, за наявності для цього підстав, може витребувати у відповідачів оригінали доказів для огляду у судовому засіданні. При цьому суд відзначає, що вимога заяви про призначення судової експертизи є передчасною, адже така процесуальна дія передбачає необхідність надання сторонами можливості подати пояснення та перелік питань, які повинні бути поставлені перед експертом.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення доказів.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст.2, 12, 110, 112, 232, 234, 235 Господарський процесуальний кодекс України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» (вх.№394/24 від 29.01.2024) про забезпечення доказів.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2024.

Суддя Б. Яворський.