Рішення

від 06.02.2024 по справі 920/1410/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2024м. СумиСправа № 920/1410/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1410/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессорс

Інтернешенел» (04086, м. Київ, вул. Петропавдлівська, буд. 54-А,

код ЄДРПОУ 33104260),

до відповідача Публічного акціонерного товариства

«Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003,

код ЄДРПОУ 05766356)

про стягнення 106 880 грн 49 коп.

Стислий виклад позицій сторін у справі, заяви та клопотання сторін.

Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 106880 грн 49 коп., з яких: 84 935 грн 01 коп основний борг, 20115 грн 67 коп пеня, 1403 грн 94 коп 3% річних, 452 грн 87 коп інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за Договором про надання послуг від 14.09.2022 № 04/02-2022; а також просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою від 13.12.2023 Господарський суду Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1410/23, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвала суду від 13.09.2023, яку суд надіслав надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України відповідно довідок про доставку електронного листа від 13.12.2023 відповідно до довідок про доставку електронних листів.

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких клопотань та/або заяв суду не надав.

Станом на 06.02.2024 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» (далі позивач. виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» (далі відповідач, замовник) укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту гвинтового повітряного компресорного обладнання №04/02-2022 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору протягом строку дії цього договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги з технічного обслуговування та (або) ремонту гвинтового повітряного компресорного обладнання Замовника, а Замовник оплатити надані послуги:

1.1.1установка компресорна Atlas Copco GA75, зав.№ALL483396 (2005 р.в.) ВДТ

1.1.2 установка компресорна Atlas Copco GA75, зав.№ALL509917 (2006 р.в.) ВДТ

1.1.3 установка компресорна Atlas Copco GA7, зав.№CAL601511 (2012 р.в.) ЦСМД

1.1.4 установка компресорна Gardner ESS-11, зав.№14020411 (2002 р.в.) ВДТ №1

1.1.5 установка компресорна Gardner ESS-11, зав.№14020412 (2002 р.в.) ВДТ

1.1.6 установка компресорна PM-3148.05, зав.№9020214 (2009 р.в.) ВСОК та МТ

1.1.7 установка компресорна Remeza, зав.№14020412 (2002 р.в.) ВДТ

1.1.8 установка компресорна Remeza BK15-15, зав.№211286 (2021 р.в.) ВДТ

1.1.9 установка компресорна Remeza BK15-15, зав.№ 211287 (2021 р.в.) ВДТ

Перелік та вартість послуг при виконанні планового технічного обслуговування обладнання визначаються згідно з Специфікацією №1 (додаток1), що є невідємною частиною даного Договору (п.1.2.)

Пунктом 1.3. договору встановлено, що в залежності від складності послуг, дані послуги надаються, як на території Замовника, так і на території Виконавця. Доставку Обладнання здійснює Замовник. Передача Обладнання Виконавцю оформлюється актом приймання-передачі передання техніки та обладнання в оренду та повернення з оренди підтверджується Обладнання, що підписується уповноваженими представниками Сторін які є невід`ємними частинами договору.

Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість послуг визначається на підставі підписаних Сторонами Актів наданих послуг і не повинна перевищувати 272 778,00 грн. (двісті сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят вісім грн), в тому числі ПДВ (20%) - 45463,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. Договору оплата послуг здійснюється в наступному порядку:

-попередня оплата в розмірі 50% вартості послуг по кожній одиниці Обладнання, на підставі рахунку-фактури Виконавця;

-залишок оплати протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати підписання акту наданих послуг по кожній одиниці Обладнання.

Розрахунки за даним Договором здійснюються через установу банку згідно з правилами, передбаченими діючим законодавством в Україні законодавством для безготівкових розрахунків (п. 3.6. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору завдання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюються Актом наданих послуг по кожній одиниці Обладнання, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Підписання Акту наданих послуг Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку(п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору у випадку порушення строків оплати за Договором виробник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк дії договору до 31 серпня 2023 року, а в частині платіжних зобов`язань до повного їх виконання.

В період з 28.04.2023 по 02.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано акти виконаних робіт до Договору, зокрема акт від 28.04.2023 №2118; акт від 28.04.2023 №2220; акт від 28.04.2023 №2117; акт від 28.04.2023 №2289; акт від 328.04.2023 №2188 акт від 28.04.2023 №2189; акт від 23.05.2023 №2592; акт від 02.08.2023 №3318, за яким Виконавець надав послуги з технічного обслуговування Обладнання на умовах визначених Договором, а Замовник прийняв дані послуги на загальну суму 84 935 грн 01 коп. (а.с.19-26).

За період з 18.04.2023 по 24.07.2023 ТОВ «Компрессорс Інтернешнл» виставило ПАТ «Сумихімпром» рахунки на оплату №2528 на суму 5 332 грн 31 коп.; №2570 на суму 15 645 грн 25 коп.; №2567 на суму 16 038 грн 97 коп.; №2534 на суму 5 297 грн 10 коп.; №2532 на суму 5 297 грн 10 коп.; №2530 на суму 9 927 грн 68 коп.; №3005 на суму 13 250 грн 32 коп.; №3927 на суму 14 146 грн 57 коп. (а.с. 19-26).

Станом за період з 01.01.2023 по 28.11.2023 між сторонами у справі підписаний акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 27).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов укладеного договору, не здійснив в повному обсязі оплати за договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Виконавцем в розмірі 84 935,01 грн.

У зв`язку із несвоєчасною та неповною сплатою відповідачем вартості наданих послуг за договором, позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з відповідача 84 935,01 грн основного боргу, 425,87 грн інфляційних втрат, 20 115,67 грн пені та 1 403,94,89 грн 3% річних.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України) є договір.

У силу положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до матеріалів справи, позивач умови договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання в частині розрахунків за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту гвинтового повітряного компресорного обладнання за договором.

З огляду на зазначене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 84 935,01 грн вартості наданих послуг з технічного обслуговування та ремонту гвинтового повітряного компресорного обладнання за договором суд визнає законними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компрессор Інтернешнл» просить стягнути з відповідача 425,87 грн інфляційних збитків та 1 403,94 грн 3% річних, що нараховані за період з 28.04.2023 по 04.12.2023.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг за договором, а також правомірний період нарахування з 28.04.2023 по 04.12.2023, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 403,94 грн 3% річних та в межах заявленої суми 425,87 грн інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача 20 115,67 грн пені.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що у випадку порушення строків виготовлення та передачі продукції за договором виробник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на зазначене, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання п. 5.4. Договору відповідачем, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 115,67 грн пені.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 84 935,01 грн основного боргу за договором, 1 403,94 грн 3% річних, 425,87 грн інфляційних втрат, 20 115,67 грн пені у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2023 №4700, доданої позивачем до позову як доказ сплати судового збору, позивач сплатив 2 684,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2 684,00 грн судового збору.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 3, 13, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення 106 880 грн 49 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (вулиця Харківська, п/в 12, м. Суми, Сумська область, 40003, ЄДРПОУ 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» (вул. Петропавлівська, 54-А, м. Київ, 04086, ЄДРПОУ 33104260) 84 935,01 грн (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять грн 01 коп.) основного боргу, 425,87 грн (чотириста двадцять п`ять грн 87 коп.) інфляційних втрат, 1 403,94 грн (одна тисяча чотириста три грн 94 коп.) 3% річних, 20 115,67 грн (двадцять тисяч сто п`ятнадцять грн 67 коп.) пені, а також 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» наказ після набрання рішенням законної сили згідно зі ст. 327 ГПК України.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.02.2024

СуддяС.В. Заєць