Рішення

від 29.01.2024 по справі 924/1228/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2024 р. Справа №924/1228/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до Приватного підприємства "Бондар", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Малиничі

про стягнення 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені

Представники сторін:

від позивача: Логінова Т.Ю. згідно виписки

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Бондар", м. Хмельницький 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к, яким на відповідача накладено штраф в розмірі 68000,00 грн. та в подальшому нараховано пеню в розмірі 68000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ні в підготовче судове засідання, ні під час розгляду справи по суті, свого представника не направляв.

Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (31331, Хмельницька обл.,Хмельницький район,с. Малиничі, вул. Осіння, буд. 11) та повертались на адресу суд з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній".

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к у справі №72/52-21, згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на Приватне підприємство "Бондар" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

У рішенні визнано, що приватне підприємство «Бондар» (вул. Галана, 6 кв.18. м. Хмельницький. 29000, ідентифікаційний код юридичної особи - 32995097) та фізична особа-підприємець Мельник Петро Петрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягають в узгодженні своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у торгах UA-2016-11-28-001049-b щодо закупівлі: Реконструкція системи опалення будівлі Пироговецької ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Центральній, 41/А в с. Пирогівці Хмельницького району. Хмельницької області (І та II черга), (ДК 021-2015 45200000-9 - Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), які проводились протягом листопада-грудня 2016 року відділом освіти, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Листом від 25.04.2023р. позивач повідомив відповідача про рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к у справі №72/52-21. У листі позивач повідомив відповідача, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Направлення листа підтверджується рекомендованим повідомленням.

09.06.2023р. в газеті Урядовий Кур`єр (випуск №115) опубліковано оголошення про те, що рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к у справі №72/52-21 на Приватне підприємство "Бондар" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к у справі №72/52-21, у визначений законодавством строк, позивач просить стягнути з відповідача 68000,00 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

У статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

В свою чергу, статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 15).

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний Комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в т.ч. про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції, до яких відноситься, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії (п. 1).

Також частиною 1, пунктом 6 частини 2, частиною 4 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст. 48 вищезазначеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

З матеріалів справи убачається, що за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на відповідача накладено штраф в загальному розмірі 68000,00 грн.

За приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач рішення позивача до суду не оскаржував.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Визначена позивачем пеня в сумі 68000,00 грн. розрахована в межах максимально можливого розміру, згідно з нормами чинного законодавства.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Названий Закон не регулює цивільно-правові відносини (позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №911/9/19 від 11.11.2019р.).

Крім того, штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19).

Також необхідно враховувати, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі 915/304/18).

З аналізу положень ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що пеня нараховується саме на суму штрафу .

Судом береться до уваги, що доказів про сплату штрафу та пені на час вирішення спору суду не подано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені обставини, матеріали справи, з огляду на чинність рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.04.2023р. №72/33-р/к, приписи ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", здійснивши перерахунок правильності здійснених позивачем нарахувань пені, позовні вимоги про стягнення 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені за невчасно сплачений штраф обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Судом враховується, що доказів на спростовування позовних вимог суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Бондар" (31331, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Осіння, буд. 11, код ЄДРПОУ 32995097) 68000,00 (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 68000,00 (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Бондар" (31331, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Осіння, буд. 11, код ЄДРПОУ 32995097) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України (вул. Героїв Майдану, 54, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21312821) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 06.02.2024р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу (вул. Героїв Майдану, 54, м.Хмельницький, 29000; khmn@amcu.gov.ua) - простим.

3 - відповідачу (31331, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Осіння, буд. 11) - рек.