Ухвала

від 05.02.2024 по справі 910/8776/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8776/21 (910/5996/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023

у справі № 910/8776/21 (910/5996/23)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Авіація» арбітражного керуючого Гапіної Наталії Вікторівни

до 1) Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Константа»,

2) арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос»,

про визнання правочину недійсним,

в межах справи № 910/8776/21

за заявою Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Константа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Авіація»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/8776/21 за заявою Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Авіація" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021.

18.04.2023 до Господарського суду міста Києва звернулась розпорядник майна ТОВ "Бізнес Авіація" арбітражний керуючий Гапіна Наталія Вікторівна з позовом до ПрАТ "Авіакомпанія Константа" та арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни про визнання недійсним договору відповідального зберігання № 23/08-21 від 23.08.2021 та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8776/21 (910/5996/23) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023, серед іншого, рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8776/21 (910/5996/23) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким:

1. Позовні вимоги розпорядника майна ТОВ «Бізнес Авіація» арбітражного керуючого Гапіної Наталії Вікторівни задоволено.

2. Визнано недійсним договір відповідального зберігання № 23/08-21 від 23.08.2021, який укладено між ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та розпорядником майна ТОВ «Бізнес Авіація» арбітражним керуючим Карабань Катериною Борисівною.

3. Зобов`язано ПрАТ «Авіакомпанія Константа» повернути ТОВ «Бізнес Авіація» літак тип (модель) АН-140-100, заводський номер 36525305029, державний реєстраційний знак UR 14007 , дата виготовлення 24.04.2004, який належить ТОВ «Бізнес Авіація».

До Верховного Суду від арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/5996/23, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 залишити без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8776/21 (910/5996/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 06.12.2023, повний текст постанови складено 27.12.2023, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 16.01.2024. Проте, касаційна скарга подана скаржником 17.01.2024, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що постанову апеляційної інстанції отримано в особистому кабінеті електронного суду 28.12.2023.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", оскаржувану постанову надіслано в Електронний кабінет арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни - 28.12.2023, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку документа в кабінет Електронного суду від 01.02.2024, тобто касаційну скаргу подано в 20-денний строк з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду, що відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Проте, арбітражний керуючий Карабань К.Б. у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/8776/21 (910/5996/23) без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням заявнику строку для порушення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Як вбачається з вступної та резолютивної частини касаційної скарги, скаржник в якості предмету касаційного оскарження зазначив постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 910/5996/23.

Проте, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень справа № 910/5996/23 - відсутня, як і судові рішення у цій справі. При цьому, наявний акт Верховного Суду від 23.01.2024 № 32.1-13/54 про те, що в касаційній скарзі арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни вказана справа № 910/5996/23, замість вірного номеру справи № 910/8776/21 (910/5996/23).

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, при цьому, оскаржуючи судове рішення суду попередньої інстанції, відповідач зазначає про неіснуючу справу, й, відповідно судові рішення у справі, яка не існує, то зміст касаційної скарги щодо зазначення судової справи, рішення в якій підлягає перегляду судом касаційної інстанції, підлягає уточненню, шляхом усунення недоліків касаційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023, а саме уточнити номер справи у касаційній скарзі з якою звернувся арбітражний керуючий Карабань К.Б. до Верховного суду.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмо-тивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо за-стосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Вер-ховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Також, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).

Згідно підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, за подання касаційної скарги арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни сума судового збору становить 10 736,00 грн (2 684,00 грн *2 немайнові вимоги *200%).

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/8776/21 (910/5996/23);

- уточнити вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 шляхом уточнення номеру справи у касаційній скарзі, з якою звернувся арбітражний керуючий Катерина Борисівна до Верховного суду;

- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга;

- подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку на суму 10 736,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/8776/21 (910/5996/23) залишити без руху.

2. Надати арбітражному керуючому Карабань Катерині Борисівні строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Арбітражному керуючому Карабань Катерині Борисівні усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/8776/21 (910/5996/23);

- уточнити вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 шляхом уточнення номеру справи у касаційній скарзі, з якою звернувся арбітражний керуючий Катерина Борисівна до Верховного суду;

- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга;

- подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку на суму 10 736,00 грн.

4. Роз`яснити арбітражному керуючому Карабань Катерині Борисівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков