Рішення

від 23.01.2024 по справі 711/9568/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9568/23

Провадження 2/711/105/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 січня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

Міський голова Черкаської міської ради Бондаренко А.В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримувані грошові кошти.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,3982 та кадастровий номер: 7110136400:01:029:0025, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстрована в ДЗК 07.04.2017. Відповідно до інформаційної довідки № 356066009 від 27.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що ОСОБА_1 з 27.06.2006 є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 15212475, на підставі договору про виділ в натурі частки нерухомого майна, б/н від 20.12.2003, про що вчинено запис у ДРРП від 27.06.2006. Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,3982 га з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025 (площа для нарахування плати 0, 0628 га), що знаходиться у АДРЕСА_1 та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03,15 для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови. Нежитлове приміщення, належне відповідачеві на праві власності, знаходяться на земельній ділянці комунальної форми власності. Рішенням Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-846 приватному підприємцю ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду на 49 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 3982 кв.м. Однак всупереч вимогам частини 3 вказаного рішення ОСОБА_1 договір оренди землі з Черкаською міською радою не уклав та відповідно не здійснив його державну реєстрацію. Таким чином, відповідач з моменту набуття у власність нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності і фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснює оплату за таке фактичне користування. Відповідно до відомостей, які містяться у довідці КП «ЧООБТІ» від 29.11.2007 № 578д, загальна площа всіх приміщень в адміністративній будівлі (літ. А-IV) по АДРЕСА_1 становить 2654,3 кв.м. (600,5 +587,1+515,8+532,3 +418,6), площа приміщень у власності відповідача, становить 418, 6 кв.м. Згідно розрахунку частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 для відповідача, частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача (418,6кв.м./2654,3 кв.м.=0,15770636) становить: 628 кв.м. (0,15770636*3982 кв.м). Рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси. За період, за який заявлено позов про стягнення заборгованості, Черкаською міською радою не приймалося рішень про зміну показників грошової оцінки земель м. Черкаси. Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» вбачається, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021 рік становить для земель несільськогосподарського призначення- 1,1, за 2022 рік - 1,15. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.03.2020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025 у 2020 році становить 1 474 176,22 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 370,21 грн., а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (628 кв.м.) становить 232 491, 88 грн. (370,21*628). З врахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка за 2017-2021 рр відповідно до площі для нарахування плати (628 кв.м.) становить також 232 491,88 грн. З врахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, математичним методом було визначено нормативно-грошову оцінку відповідно до площі для нарахування плати (628 кв.м.) за 2022 р., яка становить 255 741,07грн (232 491,88 грн *1,1). Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.07.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:029:0025 у 2023 році становить 1 864 890,06 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 468,33 (1 864 890,06/3982) грн., а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (628 кв.м.) становить 294 111,24 грн. (468,33*628). Згідно інформаційної довідки з ДЗК від 14.07.2023 земельна ділянка загальною площею 0,3982 га, кадастровий номер: 7110136400:01:029:0025, зареєстрована з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 9 Положення наявна таблиця, з пункту 4 якої вбачається, що розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою становить 3% від її нормативно-грошової оцінки. Рішеннями Черкаської міської ради № 2-2219 від 27.06.2017 та № 2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положень наявна таблиця, з пункту 7 яких вбачається, що за земельні ділянки яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки. Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 07.04.2017 (дати реєстрації земельної ділянки в ДЗК) по 04.12.2023, розмір заборгованості відповідача становить 136 366,03 грн. За таких обставин, у зв`язку з фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою у вказаний період та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти за таке фактичне користування земельною ділянкою. Таким чином, відповідач як власник об`єкта нерухомого майна, у період з 07.04.2017 по 04.12.2023 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату. Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок і на підставі частини першої статті 1212 ЦК України у розмірі 136366,03 грн., яку й просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 суддя Кондрацька Н.М. визначена для розгляду цивільної справи № 711/9568/23.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.12.2023 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача за довіреністю Коломієць Т.В. не з`явилася, до початку подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи, про поважність причин неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не надано.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце судового засідання та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечувала представник позивача, про що подано відповідну заяву.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на судовий захист закріплено у статті 4 ЦПК України як право на звернення до суду за захистом, згідно з яким кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356066009 від 27.11.2023, ОСОБА_1 на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна б/н від 20.12.2003 посвідченого сторонами, є власником нежитлових приміщень, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації права власності 27.06.2006, реєстраційний номер майна: 15212475, номер запису 263 в книзі 2. (а.с. 16).

Вказане нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці площею 0,3982 га, кадастровий номер: 7110136400:01:029:0025, яка перебуває у комунальній власності та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав № 349650832 від 09.10.2023 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.01.2023.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи власником об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, здійснював фактичне користування земельною ділянкою під його нерухомим майном без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, внаслідок чого територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у вигляді орендної плати за землю.

Таким чином, предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено статтею 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 ПК України визначеного, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідач, будучи власником об`єкта нерухомого майна, у період з 07.04.2017 по 04.12.2023 здійснював фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт нерухомості розміщений та не звертався за оформленням права оренди на земельну ділянку, останній не набув належних прав користування щодо земельної ділянки, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18 та постанові Верховного суду від 05.08.2022 в справі №922/2060/20.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без достатніх правових підстав, у період з 07.04.2017 по 04.12.2023, не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами у розмірі, у результаті чого безоплатно користувався цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набув дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Черкаської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 07.04.2017 по 04.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,3982 га, кадастровий номер 7110136400:01:029:0025, з якої площа для нарахування плати складає 0,0628 га, становить 133366,03 грн. (а.с.17).

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі норм діючого законодавства, частково у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» та 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення Черкаської міської ради 27.06.2019 № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією № 760 від 18.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодування за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 120, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) безпідставно утримувані кошти в сумі 136366 грн. 03 коп., а також судовий збір в сумі 2684,00 грн., а всього 139050 грн. 03 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлений 23.01.2024.

Головуючий: Н. М. Кондрацька