Ухвала

від 22.01.2024 по справі 752/945/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/945/24

Провадження № 2-з/752/45/24

У Х В А Л А

22 січня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В. розглянувши заяву керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фемілі Резіденс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними правочинів, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав та повернення земельної ділянки водного фонду,-

ВСТАНОВИВ:

в провадження Голосіївського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена цивільна справа.

Разом із позовною заявою керівником Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради подано заяву про забезпечення вищезазначеної позовної заяви шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:452:0070 загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності зареєстрована за ТОВ «Фемілі Резіденс» (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 363640380000), до набрання рішенням законної сили;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь- яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:452:0070 загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 363640380000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до набрання рішенням законної сили.

Заяву позивач обґрунтував тим, що предметом спору є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсними правочинів, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 , за ОСОБА_2 та за ТОВ «Фемілі Резіденс» на вказану земельну ділянку з одночасним припиненням прав відповідачів та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду законному власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Територіальна громада міста Києва позбавлена можливості розпоряджатися земельною ділянкою водного фонду по АДРЕСА_1 , внаслідок прийняття Київською міською радою рішення від 24.12.2009 № 1217/3286 з порушенням вимог земельного та водного законодавства, а тому останнє не могло бути законною правовою підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку водного фонду та її подальшої державної реєстрації, яка відповідно, не породжує правових наслідків, тому необхідність захисту порушеного права держави є очевидною.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, державна реєстрація права власності на земельну ділянку водного фонду площею 0,10 га по АДРЕСА_1 за фізичними особами, а на даний час за ТОВ «Фемілі Резіденс», є перешкодою в реалізації власником речових прав на земельну ділянку, оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно наділяє відповідачів певними юридичними правами щодо земельної ділянки та одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав їх законному власнику - територіальній громаді міста Києва.

Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані на поновлення права територіальної громади міста Києва на землю водного фонду, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

На даний час, земельна ділянка, яку передано у власність, всупереч встановленому законодавством порядку, відчужена та в подальшому передана до статутного капіталу ТОВ «Фемілі Резіденс» , що дає об`єктивні підстави вважати можливим подальше її відчуження, поділ.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Також посилається на те, що наявні також правові підстави для застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:90:452:0070 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 363640380000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6, 8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Зі змісту позовної заяви керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради вбачається, що предметом розгляду в даній справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними правочинів, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав та повернення земельної ділянки водного фонду.

Слід відзначити, що під час розгляду заяви про забезпечення позову дійсно було встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам держави в особі Київської міської ради або того, що захист її прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, оскільки між сторонами дійсно виник спір з приводу усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та повернення спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що за відповідачем ТОВ «Фемілі Резіденс» зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку, у сукупності з доводами прокурора, викладеними у заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність видів забезпечення позову, які він просить застосувати, позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, вважаю за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

заяву керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фемілі Резіденс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними правочинів, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав та повернення земельної ділянки водного фонду - задовольнити.

До набрання рішенням законної сили накласти арешт на об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:452:0070 загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності зареєстрована за ТОВ «Фемілі Резіденс» (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 363640380000).

До набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь- яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:452:0070 загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 363640380000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя В.С. Хоменко