Рішення

від 21.12.2022 по справі 761/45914/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/45914/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарі судового засідання - Каракосі В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «ФК «Аланд», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначено те, що в 2020 році позивачу стало відомо, що 03.07.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 4282, відповідно до якого у безспірному порядку було стягнуто із позивача на користь відповідача заборгованість з кредитним договором у розмірі 47 679,30 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. Крім того постановою приватного виконавця було звернуто стягнення на доходи позивача, які вона отримує в КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 05483316) у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з позивача на користь відповідача було стягнуто кошти в сумі 35 811,55 грн., з яких 31 870,42 грн. сума боргу за виконавчим документом, 400,00 грн. витрати виконавчого провадження, 3 541,13 грн. основна винагорода приватного виконавця, означене підтверджується копією довідки КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 05483316) № 44 від 03.12.2021 року та копією відповіді Приватного виконавця Клітченко О.А. № 36195 від 10.12.2021 року.

Рішенням Печерсського районного суду м. Києва № 757/9453/21-ц від 14.04.2021 року, виконавчий напис № 4282, вчинений 03.07.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського місцевого нотаріального округу Гораєм О.С. було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно. З огляду на те, що відповідач ці кошти в добровільному порядку не повернув, а відтак позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.1124.12.2021 року, позов було передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач після відкриття провадження з клопотаннями пов`язаними з процесуальними питаннями до суду не звертався.

Відповідач відзив на позов до суду не подав, з клопотаннями пов`язаними з процесуальними питаннями до суду не звертався.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 03.07.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 4282, відповідно до якого у безспірному порядку було стягнуто із позивача на користь відповідача заборгованість з кредитним договором у розмірі 47 679,30 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Крім того, постановою приватного виконавця в межах зазначеного виконавчого провадження було звернуто стягнення на доходи позивача, які вона отримує в КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 05483316).

Позивач вказує, та судом встановлено, що з позивача за виконавчим провадженням було стягнуто грошові кошти у розмірі 35 811,55 грн., означене підтверджується копією довідки КНП «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 05483316) № 44 від 03.12.2021 року та копією відповіді Приватного виконавця Клітченко О.А. № 36195 від 10.12.2021 року.

Разом з тим, рішенням Печерського районного суду м. Києва № 757/9453/21 від 14.04.2021 року, виконавчий напис № 4282, вчинений 03.07.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського місцевого нотаріального округу Гораєм О.С. було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно.

Як визначено у ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18 викладено висновок про те, що правові підстави набуття відповідачем коштів на виконання виконавчого напису, визнаного судом таким, що не підлягає виконанню, відсутні, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України.

З копії відповіді Приватного виконавця № 36195 від 10.12.2021 року вбачається, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 із ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти у розмірі 35 811,55 грн., з яких: 31 870,42 грн. - сума боргу; 400,00 грн. - витрати виконавчого провадження; 3 541,13 грн. - основна винагорода приватного виконавця.

Ураховуючи те, що правова підстава для стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості відпала, у зв`язку з визнанням виконавчого напису, вчиненого 03.07.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., що зареєстрований в реєстрі за № 4282, таким, що не підлягає виконанню на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/9453/21-ц від 14.04.2021 року, суд вважає, що стягнення з позиваача грошових коштів було безпідставним.

А отже вимоги позивача в частині вимог до ТОВ «ФК «Аланд» про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 31 870,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача до Приватного виконавця Клітченко О.А. про стягнення безпідставно отриманих коштів, основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження у розмірі 3 941,13 грн. слід зазначити наступне.

Винагорода приватного виконавця у розмірі 3 541,13 грн. та витрати виконавчого провадження у розмірі 400,00 грн., що були утримані з позивача у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено Розділом X Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Ураховуючи те, що чинним законодавством передбачений інший порядок оскарження дій приватного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин в частині стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3 541,13 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 400,00 грн., що були утримані з позивача в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Таким чином, в частині вимог позивача до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про стягнення безпідставно отриманих коштів, основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження у розмірі 3 941,13 грн. слід відсовити.

При цьому позивач просить суд вирішити питання розподілу судових витрат.

Як вказує сторона позивача, розмір судових витрат складає 20 908,00 грн., з яких 20 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу та 908,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що на підтвердження судових витрат позивачем надано копію акту виконаних робіт від 03.12.2021 року та копію прибуткового касового ордеру № 2/12 від 13.12.2021 року.

Дослідивши надані стороною позивача докази на підтвердження вищевикладених обставин, судом встановлено відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, зокрема, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо що свідчили б про зарахування грошових коштів в заявлених сумах на банківський рахунок адвоката Павловича Є.В.

З огляду вищевикладеного, вирішуючи питання розподілу судових витрат пов`язаних з розглядом провадження, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «ФК «Аланд» на користь позивача судового збору у розмірі 808,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти за виконавчим написом № 4282 від 03.07.2020 року у розмірі 31 870 (тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 42 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь держави судовий збір в сумі 808 (вісімсот вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог позивача, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса: вул. Саксаганського, 14, офіс 301, м. Київ, 01033.

Відповідач 2: Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса: вул. Раїси Окіпної, 4, корп. А, оф. 35А, м. Київ, 02002.

Суддя В.В. Підпалий