Ухвала

від 22.12.2023 по справі 760/26984/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/26984/23

1-кс/760/11145/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , адвоката - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках КП №42022110000000194 від 19.08.2022 за ч. 4 ст. 110-2, ч.2 ст.358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках КП №42022110000000194 від 19.08.2022 за ч. 4 ст. 110-2, ч.2 ст.358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, в якому просив суд:

- скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року на корпоративні права ТОВ «НОВОПАС» (код ЄДРПОУ 40430106) у вигляді заборони відчуження частки статутного фонду.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42022110000000194 від 19.08.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/18719/22 від 29.12.2022 накладено арешт на корпоративні права ТОВ «НОВОПАС» (код ЄДРПОУ 40430106) у вигляді заборони відчуження частки статутного фонду.

Адвокат зазначає, що вказана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з необґрунтованістю висновку про наявність підстав вважати, що майно є речовим доказом та майном щодо якого існує сукупність розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення та знищення майна у зв`язку з неврахуванням наслідків арешту майна для інших осіб та у зв`язку з тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОПАС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у серпні 2022 року у Товаристві відбулась зміна засновників, тобто здійснено реєстраційні дії щодо зміни частки резидента російської федерації ОСОБА_6 (50%) у статутному капіталі ТОВ «НОВОПАС», вчинені державним реєстратором Аджамської сільської ради ОСОБА_7 , внаслідок якої кінцевим бенефіціарним власником став громадянин України ОСОБА_5 .

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наразі засновникам ТОВ «НОВОПАС» є:

- ОСОБА_6 , країна громадянства: російська федерація, розмір внеску до статутного капіталу (грн.): 33 385 000,00, частка: 50%;

- ОСОБА_5 , країна громадянства: України, розмір внеску до статутного капіталу (грн.): 33 385 000,00, частка: 50%.

Таким чином, вказана реєстраційна дія щодо зміни засновників Товариства була відмінена.

Адвокат зазначає, що ОСОБА_6 мав дозвіл на тимчасове місце проживання та роботу в Україні до 29.04.2022, що однозначно свідчить про той факт, що держава не визначала його як особу, яка загрожує національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав та законних інтересів громадян України.

Як зазначено в клопотанні, ТОВ «НОВОПАС» проводить реальну господарську діяльність, сплачує податки та обов`язкові платежі, однак накладений арешт не дозволяє Товариству здійснювати підприємницьку діяльність належним чином, що призводить до однозначної неможливості сплачувати необхідні податки та обов`язкові платежі.

ТОВ «НОВОПАС» у зв`язку з накладеним арештом не має можливості провести реєстраційну дію щодо зміни місця реєстрації Товариства та приведення установчих документів у відповідність до законодавства України, що підтверджується листом Міністерства юстиції України від 03.11.2023.

З огляду на викладені обставини, адвокат звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/18719/22 від 29.12.2022.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення сторін, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібранх доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42022110000000194 від 19.08.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/18719/22 від 29.12.2022 накладено арешт на корпоративні права ТОВ «НОВОПАС» (код ЄДРПОУ 40430106) у вигляді заборони відчуження частки статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, статями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A №98).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наразі засновникам ТОВ «НОВОПАС» є:

- ОСОБА_6 , країна громадянства: російська федерація, розмір внеску до статутного капіталу (грн.): 33 385 000,00, частка: 50%;

- ОСОБА_5 , країна громадянства: України, розмір внеску до статутного капіталу (грн.): 33 385 000,00, частка: 50%.

В той же час, прокурором не наведено належних обґрунтувань на підтвердження того, що такий обсяг втручання у господарську діяльність ТОВ «НОВОПАС», як арешт корпоративних прав, вказаного підприємства виправдовує завдання кримінального провадження, що не кореспондується з вимогами ст. ст. 132 та 173 КПК України.

Крім того, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у вигляді заборони відчуження частки статутного капіталу у розмірі 50% статутного капіталу, які належать ОСОБА_5 , а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки накладення арешту майна для третіх осіб.

Також слідчим суддею не встановлено даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42022110000000194 від 19.08.2022 було повідомлено про підозру, що в сукупності з наведеними вище обставинами, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, суперечить загальним засадам та істотно порушує право власності на таке майно.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту корпоративних прав заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне частково скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 1-35, 98, 167, 170, 171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках КП №42022110000000194 від 19.08.2022 за ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України - задовольнити частково.

Частково скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року на корпоративні права ТОВ «НОВОПАС» (код ЄДРПОУ 40430106) у вигляді заборони відчуження частки статутного капіталу у розмірі 50% статутного капіталу, які належать ОСОБА_5 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1