Рішення

від 07.02.2024 по справі 120/16171/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 лютого 2024 р. Справа № 120/16171/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Державної установи "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" (вул. Смілянська, 11, м. Київ, 03151)

про: визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Державної установи "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 25.07.2023 року №298, у задоволенні запиту на доступ до публічної інформації; зобов`язання відповідача надати позивачеві тестові завдання з предметного тесту з права та міжнародного права Єдиного фахового вступного випробування, які були використані у 2023 році, у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із запитом про надання тестових завдань, які були на Єдиному фаховому вступному випробуванні зі спеціальності "Право" у 2023 році. Листом від 25.07.2023 року відповідач повідомив про відстрочку в задоволенні вказаного запиту з підстав непереборної сили, викликаної воєнним станом. Разом з тим, як зауважує позивач, текст листа відповідача від 25.07.2023 року свідчить не про відстрочку, а про відмову в задоволенні запиту на інформацію. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.11.2023 року за вх.№71585/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що він тимчасово відстрочив надання відповіді на запит про доступ до запитуваної інформації, а не відмов в наданні доступу позивачу до запитуваної інформації. Відповідач зауважує, що у нього фактично немає можливості надати запитувану інформацію з огляду на те, що інформація банку тестових завдань з права та міжнародного права Єдиного фахового вступного випробування не передана йому у володіння та не перебуває у вільному розпорядженні; згідно п.10 розділу Наказу від 12.04 2023 року №418 запитувана інформація в межах законодавства лишається інформацією з обмеженим доступом до використання банку цих тестових завдань, оскільки можливість використання одного і того ж банку тестових завдань не є обмеженою на законодавчому рівні.

27.11.2023 року за вх.№72032/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та наведено заперечення щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві. Крім того, позивач звертає увагу на подання відзиву із порушення строку, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження.

Стосовно зазначених посилань позивача, суд вказує, що ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 09.11.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, відзив подано в межах встановленого строку.

30.11.2023 року за вх.№73034/23 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

17.07.2023 року позивач звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації, в якому просив надати тестові завдання, які були на Єдиному фаховому вступному іспиті з права у 2023 році.

Листом від 25.07.2023 року відповідач повідомив про відстрочку у задоволенні вищевказаного запиту. Крім того, відповідач зазначив, що на час дії воєнного стану на території України та з метою забезпечення від можливих протиправних діянь і використання запитуваної позивачем інформації третіми особами, а також можливого багаторазового використання банку тестових завдань ЄФВВ, неможливо надати ці тестові завдання у вільний доступ.

Позивач розцінює лист відповідача від 25.07.2023 року як відмову у наданні йому запитуваної інформації,а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у цьому спорі, суд враховує таке.

Ст. 34 Конституції України визначено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Згідно ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Ст. 5 Закону №2939-VI визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Ст. 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Таким чином, згідно вказаних норм, відповідач є розпорядником інформації в розумінні Закону №2939-VI.

П. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Ч. 2 ст. 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Ч. 1, 5 ст. 22 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

В силу ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Приписами ч. 6 ст. 22 Закону №2939-VI передбачено можливість надання відстрочки в задоволенні запиту.

Так, відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно ч. 7 ст. 22 Закону №2939-VI у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Таким чином, Законом №2939-VI регламентовано варіанти поведінки розпорядника інформації у разі одержання запиту на інформацію: надання відповіді на запит на інформацію у строк, передбачений ст. 20 Закону №2939-VI; прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію (ч. 6, 7 ст. 22 Закону №2939-VI); відмова в задоволенні запиту на інформацію (ч. 1, 5 ст. 22 Закону №2939-VI); направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача (ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI).

Ст. 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 17.07.2023 року позивач звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації, в якому просив надати тестові завдання, які були на Єдиному фаховому вступному іспиті з права у 2023 році.

Листом від 25.07.2023 року відповідач повідомив про відстрочку у задоволенні вищевказаного запиту. Крім того, відповідач зазначив, що на час дії воєнного стану на території України та з метою забезпечення від можливих протиправних діянь і використання запитуваної позивачем інформації третіми особами, а також можливого багаторазового використання банку тестових завдань ЄФВВ, неможливо надати ці тестові завдання у вільний доступ.

Надаючи оцінку вказаному листу відповідача суд зазначає наступне.

Ч. 7 ст. 22 Закону №2939-VI визначено вимоги щодо змісту рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.

Так, розпорядник інформації у відповідному рішенні має, крім іншого, зазначити строк, у який буде задоволено запит.

В той же час, лист відповідача від 25.07.2023 року інформації про строк задоволення запиту позивача не містить.

Також, в розрізі посилань відповідача на введення воєнного стану, суд зауважує, що застосування відстрочки у задоволенні запитів не є безумовним правом розпорядника інформації; відстрочку рекомендовано здійснювати за існування нагальної необхідності як відповідну та достатню реакцію на обставини непереборної сили (війна та бойові дії).

Серед іншого це означає, що розпорядник інформації має належним чином обґрунтувати причини неможливості задоволення запиту у визначені строки (неможливість здійснення роботи у зв`язку з проведенням евакуаційних заходів, веденням (загрозою ведення) бойових дій за місцем розташування розпорядника, бомбардуванням відповідного населеного пункту, тимчасовою окупацією, іншими загрозами життю та здоров`ю відповідальних за розгляд осіб).

Суд наголошує, що сама по собі дія воєнного стану не є підставою для відстрочки в наданні відповіді на запит, натомість такими можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили надання відповіді на запит, зокрема, але не виключно, неможливість здійснення роботи у зв`язку з проведенням евакуаційних заходів, веденням (загрозою ведення) бойових дій за місцем розташування розпорядника, бомбардуванням відповідного населеного пункту, тимчасовою окупацією, іншими загрозами життю та здоров`ю відповідальних за розгляд осіб, тощо.

Зі змісту листа відповідача від 25.07.2023 року судом встановлено, що такий не містить жодних достатніх та ґрунтовних підстав для відстрочки у задоволенні запиту.

Щодо тверджень відповідача, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, то суд звертає увагу на приписи п. 10 розділу VI Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.04.2023 року №418 «Про деякі питання нормативного забезпечення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти».

Згідно вказаного пункту завдання вступних випробувань належать до інформації з обмеженим доступом з дати створення добірок завдань до часу санкціонованого:

1) відкриття пакетів із такими завданнями (у разі проведення тестування в письмовій (бланковій) формі);

2) надання в програмному засобі, з використанням якого проводяться вступні випробування, доступу вступникам до виконання завдань екзаменаційної роботи (у разі проведення тестування в комп`ютерній формі).

Тобто запитувана позивачем інформація перебуває в правовому режимі інформації з обмеженим доступом не протягом всього часу свого існування, а лише до настання однієї з двох вищевказаних подій.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 6 Закону №2939-VI визначено, що інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Наведене дає підстави для висновку, що після проведення Єдиного фахового вступного іспиту з права у 2023 році, тестові завдання, що використовувались на даному іспиті, не є інформацією з обмеженим доступом та можуть надаватися на відповідні запити.

Оцінюючи аргументи відповідача стосовного того, що він не є розпорядником запитуваної інформації, адже не здійснював розробку тестових завдань, не володіє і не має обов`язку володіти такою інформацією, то суд вказує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, у випадку якщо відповідач не володів запитуваною інформацією, то він був зобов`язаний направити запит позивача належному розпоряднику. Однак вказаних дій відповідачем вчинено не було.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач фактично не здійснив розгляд запиту позивача, з огляду на що, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду запиту позивача від 17.07.2023 року та зобов`язання відповідача розглянути вказаний запит в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" щодо нерозгляду запиту ОСОБА_1 від 17.07.2023 року.

Зобов`язати Державну установу "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" розглянути запит ОСОБА_1 від 17.07.2023 року в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної установи "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Державна установа "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" (вул. Смілянська, 11, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 38282994)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.02.2024 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна