Рішення

від 05.02.2024 по справі 280/10067/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2024 року (11 год. 36 хв.)Справа № 280/10067/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача- Липова Т.В.,

відповідача Гришун О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Новомиколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (70101, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Соборності, буд.13, код ЄДРПОУ 00698992)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Новомиколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 № 3588/080/0703 винесене ГУ ДПС у Запорізькій області.

Позивач в обґрунтування своє правової позиції зазначає, що відповідачем поведена перевірка з порушення ПК України, невірно визначений розмір штрафної санкції, що свідчить про протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що штрафна санкція застосована відповідно до пунктом 1статті 17 Закону №265/95-ВР, а з урахуванням того, що санкції за порушення вимог цього Закону не застосовувалися на час перевірки, відповідно винесення податкового повідомлення-рішення по акту перевірки було відтерміновано до моменту змін у законодавстві, коли дозволили застосовувати штрафні санкції. Вважає свої дії правомірними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 06.12.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 26 грудня 2023 року.

26.12.2023 протокольною ухвалою суду відмовлено у залученні третьої особи та відкладено підготовче засідання на 15.01.2024.

Ухвалою від 15.01.2024 відкладено підготовче засідання на 29.01.2024.

Протокольною ухвалою від 29.01.2024 закрито підготовче засідання та цією ж датою за клопотанням сторін призначено судове засідання.

У судовому засідання 29.01.2024 оголошено перерві до 05.02.2024.

05.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відповідно до норм п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1. ст.78, п. 522, п.69.2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.04.2023 року №402-п, проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку Новомиколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, за період діяльності з 01.01.2017 по 12.04.2023.

Наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.04.2023 року №402-п отримано позивачем 06.04.2023.

Направлення на перевірку від 05.04.2023 №630, 625, 623 та посвідчення пред`явлені позивачу 06.04.2023, а направлення від 10.04.2023 №669 отримано позивачем 11.04.2023

За результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено акт №560/08-01-07-03/00698992 від 21.04.2023 року, яким встановлено порушення платником податків норм чинного законодавства, зокрема:

- п. 1, п. 2, п. 5 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій в готівковій формі за надані ветеринарні послуги та оприбуткування готівки, без застосування Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на загальну суму 1 512027,93 грн за період діяльності з 01.01.2017 по 12.04.2023.

Акт перевірки отриманий позивачем 21.04.2023.

Також в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"» (далі Постанова №1336), а саме: Новомиколаївська районна державна лікарня ветеринарної медицини за період 01.01.2017 по 12.04.2023 не використовувала Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Також, проведеним аналізом даних електронних сервісів ДПС України, встановлено відсутність зареєстрованих у Головному управління ДПС у Запорізькій області книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Водночас, відповідач звертає увагу, що відповідно до п. 12 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції Законів України від 03.03.2022 № 2118-ІХ, від 15.03.2022 № 2120-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

З урахуванням наведеної норми закону, як вважає відповідач, винесення відповідного податкового повідомлення-рішення по акту перевірки від 21.04.2023 № 560/08-01-07-03/00698992 було відтерміновано на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ було винесено зміни до п. 12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 № 3588/080/0703 на суму 1 867028,77 грн з розрахунком штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 22.08.2023, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення 7010102209134.

Не погодившись із винесеним податковим повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України. Рішення Державної податкової служби України від 31.10.2023 № 32635/6/99-00-06- 03-02-06 від 31.10.2023 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 № 3588/080/0703 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом абзацу 1 пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту78.1.5. статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом86.7 статті 86. цьогоКодексу, в якій вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідно з п.78.4 ст. 78 ПКУпро проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених п.п.78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеномуст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом78.5 ст. 78 ПКУвизначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно ізст. 81 ПКУ. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченомуст. 79 ПКУ.

Суд вказує, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеномуст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п.п.79.2 ст. 79 ПКУ).

Згідно з абзацами першим та другим п.82.2 ст. 82 ПКУ тривалістьперевірок, визначених уст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених уст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (абзац перший п.85.2 ст. 85 ПКУ).

У відповідності до пункту86.1 статті 86 Податкового кодексу Українирезультатиперевірок(крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особамиконтролюючого органутаплатниками податківабо їх законнимипредставниками(у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пункту86.8 статті 86 Податкового кодексу України(редакція чинна і на момент складання атку перевірки і на момент прийняття ППР) податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченомустаттею 58цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначеніпунктом 86.7цієї статті.

Отже, нормамиПодаткового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Водночас, як слідує із аналізу термінів викладених, у статті 2 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон №265), ці поняття є різними та зовсім не тотожними.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 1, 2,5 статті 3 Закону №265(порушення яких зафіксоване в акті перевірки) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цимЗаконом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінетів міністра України від 23 серпня 2000 року N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"» (далі Постанова №1336) визначено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.7 Постанови №1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, селища.

Як встановлено судом, позивачем проводилися готівкові розрахунків за надані ветеринарні послуги користувачам, що підтверджується копією реєстрів прибутково-касових ордерів за період з 01.01.2017 по 12.04.2023 , без використання Книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Щодо аргументу позивача, про незастосування контролюючим органом 1095-денного строку, визначеного статтею 102 ПК України.

Відповідно п.52-2 підрозділу 10 (іншіперехідні положення) РозділуXXПерехідні положення Податкового кодексу Україниперіод з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу третього пункту102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»установлено, що з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України продовжено дію карантину, встановленогопостановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» тавід 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІЗакону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пункту 52-2підрозділу 10 розділу ХХПК Українина період дії воєнного, надзвичайного стану.

Натомість вищенаведеним Законом України внесено зміни достатті 102 ПК Українишляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:

« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 по 14.02.2024.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-IX, який набув чинності 01.08.2023, пункт102.9 статті 102 ПК Українивиключено.

З вищенаведеного слідує, щона період з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно строки, встановленістаттею 102 ПК України, були зупинені.

Як наслідок, контролюючий орган за період з 18.03.2020 по 31.07.2023 мав повноваження проводити документальні перевірки, у тому числі, щодо додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), за період з 17.03.2017 (1095 день перед 18.03.2020) по день фактичної перевірки.

Як встановлено судом, перевірка позивача проведена за період діяльності з 01.01.2017 по 12.04.2023.

При цьому суд зазначає, що контролюючий орган може накладати штрафні санкції не пізніше 1095 дня з дня вчинення платником податків правопорушення.

Стосовно виявленого правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1статті 17 Закону №265/95-ВРза порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються штрафні санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до пункту 11розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами, внесеними згідно із Законом№ 1017-IX від 01.12.2020, який був чинний на момент перевірки)тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг)за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг)за кожне наступне вчинене порушення.

Пунктом 12розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цьогоЗакону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відтак за вчинення правопорушення, встановленого пунктом 1статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

1) у період до 01.01.2022 до суб`єктів господарювання застосовуються санкції в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг)за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг)за кожне наступне вчинене порушення;

2) у період з 01.01.2022 по 01.10.2023 суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при застосуванні штрафних санкцій за період до 01.01.2022 мав керуватися положенням п. 1 ст. 17 Закону № 265 з урахуванням п. 11 Розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону.

Проте, з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) вбачається, що Головне управління ДПС в Запорізькій області в порушення приписів п. 11 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 265 не застосувало 10 та 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), а штрафні (фінансові) санкції розрахувало виходячи зі 100 та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), що є суттєвим порушенням відповідачем норм законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що акт документальної позапланової виїзної перевірки №560/08-01-07-03/00698992 складено 21.04.2023 року, а податкове повідомлення-рішення від № 3588/080/0703 винесено 18.08.2023, що підтверджує порушення п`ятнадцяти денного строку прийняття рішення визначеного пунктом86.8 статті 86 Податкового кодексу України(редакція чинна і на момент складання акту перевірки і на момент прийняття ППР).

Суд не приймає аргумент відповідача щодо відтермінування прийняття податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що санкції за порушення вимог цього Закону не застосовувалися до припинення або скасування воєнного стану на території України і лише з прийняттям Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ, яким було винесено зміни до п. 12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 265, у контролюючого органу виникло право застосувати штрафну санкцію до позивача, саме тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято 18.08.2023, з порушенням строку майже в чотири місяці.

З цього привод суд зазначає, що на момент перевірки, порядок проведення перевірок, строки прийняття податкових повідомлень-рішень чітко визначені ПК України, зазначені норми не змінювалися та не скасовувалися, тому не дотримання цих норм є порушенням порядку проведення перевірки.

Зміни у законодавстві, на які посилається відповідач, ні якими чином не стосувалися порядку проведення перевірок, що відповідно не надає право відповідачу порушувати визначений порядок перевірок та відтерміновувати строки прийняття податкових повідомлень-рішень.

Так дійсно п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), однак відповідач посилаючись на цю норму забуває про інші норми Податкового кодексу України, які чітко визначають порядок та строки прийняття рішень за наслідками проведених перевірок.

Тобто прийняття податкового повідомлення-рішення повинно бути у строки визначені ПК України (на момент перевірки це 15 днів), відтермінування прийняття податкових повідомлень-рішень ПК України не передбачено, і саме на день прийняття такого рішення повинна застосовуватися штрафна санкція.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем порушений порядок прийняття податкового повідомлення- рішення, не вірно застосовані норми законодавства які регулюють розмір штрафних санкцій, це в свою чергу призвело до невірно розрахунку штрафної санкції, тому суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Новомиколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (70101, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Соборності, буд.13, код ЄДРПОУ 00698992) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.08.2023 № 3588/080/0703.

Стягнути на користь Новомиколаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (70101, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Соборності, буд.13, код ЄДРПОУ 00698992) сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.02.2024.

Суддя О.В. Конишева