Рішення

від 07.02.2024 по справі 640/3088/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року Справа №640/3088/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» (далі позивач, ТОВ «БК «УКРПРОММОНТАЖ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2021 №3039381/41802758 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 13.07.2021 №1;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.07.2021 №68/1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ».

26 січня 2022 року, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, ухвалено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

20.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.04.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

01.05.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16.05.2023 та 22.08.2023 позивачем долучено до справи додаткові докази.

12.06.2023 до суду надійшли відзиви від відповідачів.

07.11.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Давлєтової О.В. про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом неправомірно прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки отримана Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2021, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, містила загальні фрази про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, пропозицію подати пояснення та документи без зазначення та конкретизації, які саме документи треба подати товариству. Такі дії та рішення контролюючого органу не відповідають вимогам діючого законодавства, вказуючи відповідно на позицію Верховного Суду викладену у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8639/18.

Із застосуванням правових висновків викладених в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 р. у справі №640/16169/20, позивач також вказує про те, що вимога контролюючого органу щодо обов`язкового подання банківських виписок та платіжних документів є безпідставною, адже такі не впливають на виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, зокрема, за правилом першої події та не є обов`язковою підставою для складання та подання на реєстрацію податкової накладної, наполягає, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» були надані усі первинні документи, які підтверджують реальність операцій та виключає факту відповідності критеріям ризиковості, зокрема, п.8 «Критеріїв ризиковості».

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» зазначила, що надіслала належним чином пояснення та докази на підтвердження правомірності подання до реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 13.07.2021 №68/1, та не врахувавши останні, рішенням від 30.08.2021 №3039381/41802758 відповідач-1 відмовив в реєстрації даної податкової накладної без обґрунтованих мотивів та належних доводів, позивач вважає протиправним спірне, останнє не відповідає критеріям обґрунтованості, вказуючи серед іншого на аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені, у постановах від 20.11.2019 у справі №560/279/19, від 02.04.2019 у справі N822/1878/18, просить суд визнати рішення протиправним та скасувати, зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 13.07.2021 №68/1 в ЄРПН.

ГУ ДПС у м. Києві подано до суду відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та зазначає, що в надісланій позивачу Квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної було запропоновано подати пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції, для подальшого прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Вказуючи на положення п.5 та п. 27 Порядку №1165, зауважує про перелік документів, отримавши які Комісія уповноважена надавати їм оцінку у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської діяльності та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження. Вказуючи на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV відповідач-1 вважає, що первинні документи лише містять інформацію про господарську операцію, натомість підтвердити її реальність можливо лише оцінивши в сукупності всі документи, що мають бути у суб`єкта господарювання з урахуванням специфіки даної операцій та враховуючи положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів», п. 44.1 ст. 44 ПК Країни вказує, що відсутність розрахункових документів фактично позбавляє контролюючий орган, а також суд можливості дослідити походження товару та загалом реальність господарської операції, що першочергово була покладена в основу формування незареєстрованої податкової накладної. При розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції та додатково наголосив, що оскільки рішення Комісії було прийнято лише на підставі наданих та документів, та рішення було прийняте лише за наслідком розгляду вказаних документів, є недоцільним скасовувати оскаржуване рішення посилаючись на документи які не мали місця при поданні повідомлення, разом із документами на підтвердження реальності господарської операції, подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку. Зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

Застосовуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №820/17987/14, також додає, що господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, тобто господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, шо підтверджується відповідними первинними документами. визначеними Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при цьому комісія при розгляді пояснень та копій документів, встановлює наявність зв`язку між фактом придбання відповідного товару та/або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.

Відповідач-1 вважає спірне рішення Комісії законним, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладену є порушенням дискреційних повноважень контролюючого органу, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ДПС України подано до суд відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказує на законність спірного рішення Комісії від 30.08.2021 №3039381/41802758 та наявність втручання в дискреційні повноваження ДПС України щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 13.07.2021 №68/1 в ЄРПН, оскільки лише суб`єкт владних повноважень має надати належну оцінку отриманих документів від платника податку на підтвердження підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» є юридичною особою приватного права, що зареєстрована 12.12.2017 (номер запису: 16321020000014812) (код ЄДРПОУ: 41802758) та з 12.12.2017 взяте на облік як платник податків.

З 01.02.2018 позивач є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 418027518199).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Іншими видами діяльності позивача є: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових i нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд та електропостачання телекомунікацій.

TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» зареєстроване та знаходиться за адресою: оф. 4, вул. Петра Курінного, буд. 2 A, 03148.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» було укладено договір купівлі-продажу від 13.07.2021 №07/07/2021.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 13.07.2021 №07/07/2021, ТОВ «БК «УКРПРОММОНТАЖ» зобов`язувалося передати, а Товариства з обмеженою відповідальністю «МУР», прийняти та оплатити товар, а саме талі ланцюгові ручні HSZ, 36 шт., на суму з ПДВ - 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., на умовах визначених вищезазначеним договором.

Договір підписаний Сторонами, вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2021, завірений печатками.

Факт податкового зобов`язання по даному договору купівлі-продажу від 13.07.2021 №07/07/2021 виникає по першій події та на підтвердження останнього слідує складення та надання позивачем:

акту приймання-передачі від 13.07.2021 на загальну суму 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20%- 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., підписаний Сторонами без притензій, завірений печатками;

товарно-транспортної накладної від 13.07.2021 №1307-4;

Виписки по рахунку UA163510050000026002878807788 за 13.07.2021.

Договором купівлі-продажу від 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» та громадянином України ОСОБА_1 та актом приймання-передачі від 01.07 2021 до договору позивач підтверджує факт права власності на товар, а саме талі ланцюгові ручні HSZ. Договір підписаний Сторонами, завірений.

За результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ «МУР» позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.07.2021 №1 на загальну суму 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% -18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно квитанції від 30.07.2021 № 9213869227 податкову накладну від 13.07.2021 №1 прийнято, реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем-1 вказано наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 13.07.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"= 0000% " P "=0».

На виконання п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено на адресу відповідача-1 повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентами: пояснення та документи, проти чого відповідач-1 не заперечує.

За результатом розгляду вказаних документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2021 №3039381/41802758 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 13.07.2021 №1.

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Правом на адміністративне оскарження спірного рішення до ДПС України позивач не використав, не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, звернувся до суду з вимогами про визнання такого протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Предметом розгляду у даній справі є рішення Комісії ГУ ДПС України у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.08.2021 №3039381/41802758, у зв`язку з чим, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності прийнятого спірного рішення суб`єктом владних повноважень, на відповідність останнього вимогам ч.2 ст. 2 КАС України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства, визначених частиною третьою вказаної статті кодексу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 передбачено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку(додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019, далі Порядок №520), яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п. 5 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.6 Порядку).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.7 Порядку №520).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (п. 8 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи вищезазначене вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставами для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної від 13.07.2021 №1 була відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд, враховуючи вищезазначені положення Порядку №520 зазначає, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що не заперечувалось відповідачем -1 про направлення до контролюючого органу пояснення та копії можливих первинних документів для підтвердження підстав подання вказаної вище податкової накладної, з метою її реєстрації, якими спростовано сумніви щодо ризиковості господарської операції між ТОВ «БК «УКРПРОМОНТАЖ» з ТОВ «МУР».

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, доказами реальності господарської операції між ТОВ «БК «УКРПРОМОНТАЖ» з ТОВ «МУР» є акт приймання-передачі від 13.07.2021 на загальну суму 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20%- 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 13.07.2021 №1307-4, Виписка по рахунку UA163510050000026002878807788 за 13.07.2021, додано Догові купівлі-продажу від 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» та громадянином України ОСОБА_1 та акт приймання-передачі від 01.07 2021 до договору на підтвердження факту права власності на товар, а саме талі ланцюгові ручні HSZ.

До вказаних документів контролюючі органи зауважень не мали та додаткових пояснень чи тих же зауважень до відзивів, суду не надали.

Відповідно, судом встановлено, що господарська операція із контрагентом позивача по поставці товару повністю підтверджуються первинними документами, подання на реєстрацію податкових накладних здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські зобов`язання між сторонами повністю виконані, послуги оплачені, товар поставлено покупцю, операція повністю завершена, претензії у контрагента відсутні.

Як зазначено вище та судом встановлено, що у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17, в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18.

Суд звертає увагу відповідачів, що зазначення обставин, які слугували підставою для зупинення реєстрації вказаної спірної податкової накладної, відповідно не надання товариством первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків/фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, не є доказом належного зазначення комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної саме у сформованій та надісланій на адресу позивача квитанції підстав щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних, що передбачено п. 10 та п. 11 Порядку №1165, виконання останньою положень норм чинного законодавства задля урегулювання усіх можливих питань щодо подання на реєстрацію платником ПДВ податкової накладної саме на стадії її подання до комісії, яка в наступному вирішує питання щодо реєстрації податкової накладної чи у відмові такої реєстрації.

Враховуючи вищезазначене судом встановлено обставини наявності у ТОВ «БК УКРПРОММОНТАЖ» виникнення податкових зобов`язань згідно п.187.1 ст. 187 ПК України, за правилом першої події та обов`язку формування та подання податкової накладної визначеного п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Суд вважає необхідним заначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної чи такої відмови, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Дана позиція суду узгоджується із викладеними у постанові висновками Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20.

Також, суд констатує, що рішення комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суд, приймаючи рішення, також виходить з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації якої відмовлено.

Як встановлено судом, податковим органом у спірному рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття останнього.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно, суд зазначає, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не містить в собі підстави та мотиви такого прийняття, що не відповідає критерію обґрунтованості акту індивідуальної дії, його правозастосування, відмітка проставлена щодо не надання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних є загальнозастосованою, не місить в собі конкретної вказівки, підкреслення, який саме документ не надано платником податків, що за своєю формою та змістом не може вважатись актом індивідуальної дії та узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладену у постановах від 16.04.2019 у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 у справі № 640/983/19.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість спірного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2021 №3039381/41802758, критерію обґрунтованості.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення від 30.08.2021 №3039381/41802758 та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення прийнято відповідачем - ГУ ДПС в м. Києві необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідно такі рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо дій контролюючого органу під час зупинення реєстрації вказаних податкових накладних із зазначенням Критерія ризиковості операцій, суд зазначає, що з 01 липня 2017 року було введено в дію систему автоматизованого моніторингу, відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН та система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних є одним із елементів Державного контролю зі справляння податків для уникнення та попередження формування несумлінними платниками податків схемного податкового кредиту з ПДВ. Відповідно, такі функції покладено на контролюючий орган з метою уникнення податкових ризиків при реєстрації несумлінними платниками податків податкових накладних в ЄРПН, вказаною постановою Кабінету Міністрів України №1165, якою визначений послідовний перелік та алгоритм дій комісії регіонального рівня та визначений алгоритм дій для платників податків, згідно якого п. 7 даного Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначаються позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняються та платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є саме підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Та враховуючи положення п. 1, п. 5 Порядку №520 Наказу «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» щодо повноважень регіональної комісії, щодо переліку обов`язкових документів, які має надати платник податків для прийняття комісією регіонального рівня відповідного рішення, вбачається, що чинним законодавством регламентований чіткий порядок та алгоритм дій як для податкового органу, так і для платника податків.

Та враховуючи позицію викладену в постановах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20 від 03 грудня 2020 року у справі № 140/8457/20, Верховний суд зазначає, що «дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну розрахунок коригування відповідаю хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняються (пункт 6 Порядку №1165). Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності. При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. При цьому колегія суддів також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення діяльності з метою оподаткування, та за позивачем лишається право реальність здійснення фінансово-господарської операції у межах своєї діяльності та вразі достатності документів отримати позитивне рішення комісії регіонального рівня.

Відповідно, алгоритм дій контролюючого органу визначний вказаним чинним законодавством є заходом контролю платників податків під час вчинення ними дій по реєстрації в ЄДРПН податкових накладних та розрахунків коригування за наслідками господарських операції та не є безумовною та остаточним висновок щодо відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки платнику податків надано право на доведення відсутності підстав для віднесення останнього до застосованого Критерію ризиковості.

Відтак, суд, приймаючи рішення, виходить з того, що оскаржуване рішення у справі не містить чіткого визначення підстав та обґрунтованості для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації яких відмовлено та суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення 30.08.2021 №3039381/41802758, неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідно такі рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.07.2021 №68/1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» 30.07.2021, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, та у випадку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що встановлено в ході розгляду даної справи є іншим.

Згідно згаданих вище приписів пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Та вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаної вище спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 13.07.2021 №68/1 датою її фактичного подання 30.07.2021.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та законності прийнятого спірного рішення.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду не спростовують.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо понесених позивачем судових витрат по справі суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору у розмірі 2481,00 грн. та враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м.Києві, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Реєстрі, яке скасовано судом.

Інших витрат до розподілу сторонами по справі не заявлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2021 №3039381/41802758 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 13.07.2021 №1.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.07.2021 №68/1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ» датою її фактичного подання 30.07.2021.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРПРОММОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 41802758; 03148, м. Київ, вул. Петра Курінного, буд. 2А, оф. 4) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.