Рішення

від 05.02.2024 по справі 540/74/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/74/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОНА-ПІВДЕНЬ» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" звернулося з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2021 р. № 301636.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач у позові вказує, що ТОВ «Аскона-Південь», як суб`єкт господарювання здійснює свою діяльності за наступними КВЕД зокрема 49.41 Вантажний автомобільний транспорт та що в ході своєї господарської діяльності, 25.10.2021 року водій ТОВ «Аскона-Південь» ОСОБА_1 здійснював внутрішнє перевезення вантажу в межах України, що підтверджується товарно-транспортною накладною № а-000015606 від 25.10.2021 року. Зазначене перевезення здійснювалось вантажним автомобільним транспортом МАN (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом KОNAR (номерний знак НОМЕР_2 ), які належать Позивачеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Позивач у позовній заяві зазначає, що наказом Міністерства інфраструктури України від 01.07.2014 р. № 290 «Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340» доповнено наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент складання Акту, після пункту 4 новим пунктом 5 такого змісту: « 5. Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті забезпечити: 4) здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення». Отже, обов`язок ведення тахокарт та встановлення цифрових тахографів зі всіма наступними наслідками, в тому числі наявність при собі картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, та не може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізників які здійснюють внутрішні перевезення.

Таким чином, зазначає позивач, у відповідача-2 були відсутні правові підстави для притягання Позивача до відповідальності, що передбачена абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за нібито допущені ним порушення ч. 1 абз. 3 цього Закону перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», - відсутня особиста картка водія ОСОБА_1 та роздруківка даних роботи цифрового тахографа (п. 3.3. Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України «Про затвердження інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті № 385 від 24.06.2010 року, що свідчить про протиправність оскаржуваної Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301636 від 23.12.2021 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року відкрито провадження по справі №540/74/22.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та віднесено на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 15.03.2023 року справу №540/74/22 передано для розгляду головуючому судді Корой С.М.

Суд зазначає, що матеріалів справи №540/74/22 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано.

20.03.2023 ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №540/74/22 та розпочато розгляд справи №540/74/22 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від представника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 05.04.2023 року за вх №ЕП/11470/23 надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Також представник відповідача у відзиві вказує, що під час здійснення рейдової перевірки у Позивача була відсутня особиста картка водія ОСОБА_1 та роздруківка даних роботи цифрового тахографа. Відсутність необхідних документів (в даному випадку - особиста картка водія ОСОБА_1 та роздруківка даних роботи цифрового тахографа), визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 25.10.2021 № 318140. Доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час винесення постанови від 23 грудня 2021 року № 301636, а оскаржувана постанова є такою, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача у відзиві зазначає також, що доводи позовної заяви не ідтверджують порушення в діях контролюючого органу під час винесення постанови від 23 грудня 2021 року № 301636, а оскаржувана постанова є такою, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «АСКОНА-ПІВДЕНЬ» зареєстроване в якості юридичної особи 24.04.1998 та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей (основний), 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції, 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик, 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас, 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №а-000015606 від 25.10.2021 року позивач як автомобільний перевізник здійснював перевезення вантажу за замовленням ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» з м. Херсон до м. Кропивницький.

Заступником начальника ВДК за безпекою на транспорті Кіровоградській області у Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №31840 від 25.10.2021, відповідно до направлення на перевірку №009979 від 25.10.2021. Перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки МАN (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом KОNAR (номерний знак НОМЕР_2 ), які належать позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; водій ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме особистої картки водія ОСОБА_1 , чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

На підставі Акту №м, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №301636 від 22.12.2021, відповідно до якої враховуючи, що ТОВ «АСКОНА-ПІВДЕНЬ» допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух», відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.12 та 13 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ. внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (тут і далі у редакції, чинній на дату проведення перевірки).

Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Підпунктом 4 пункту 5 Наказу №340 від 07.06.2010 року визначено Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 Положення №340).

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 та 6.4 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17, від 04 липня 2019 року у справі №823/328/17.

Суд відхиляє доводи позивача про відсутність обов`язку ведення та пред`явлення під час рейдової перевірки встановленої в тахографі індивідуальної контрольної картки водія до транспортного засобу під час здійснення внутрішнього перевезення вантажу, оскільки такі доводи суперечать нормам Положення № 340.

Суд зазначає, що хоча Інструкції №385 розроблена відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), "Про дорожній рух", ця Інструкція відповідно до п.1.2 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, тобто незалежно від того, чи перевезення є внутрішнім, чи міжнародним.

При цьому суд зазначає, що посадовими особами Укртрансбезпеки в даному випадку фактично не здійснювалася перевірка наявності встановленого тахографу на транспортному засобі позивача та він не притягувався до відповідальності за відсутність тахографа чи протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 48 Закону №2344-III, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього правомірно на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях підчас проведення рейдової перевірки та прийняття спірної постанови судом не встановлено, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОНА-ПІВДЕНЬ» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АСКОНА-ПІВДЕНЬ» (вул.Нескорених, буд. 12, с. Довжик, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10004, код ЄДРПОУ 24962264).

Відповідачі:

- Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Бериславське шосе, буд.46, м. Херсон, 73008);

- Державна служба з безпеки на транспорті (вул. Антонюка, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Корой С.М.

.