Рішення

від 06.02.2024 по справі 420/25255/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25255/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ТОВ «Інтер Трейдінг» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та скасування,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Інтер Трейдінг» (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020066 від 10.07.2023 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 21684 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті в ході рейдової перевірки складено акт проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356639. На підставі даного акту постановою відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ020066 від 10 липня 2023 року застосовано до ТОВ «Інтер Трейдінг» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Не погодившись із винесеною Постановою, позивач звернувся до Державної служби з безпеки на транспорті зі скаргою в досудовому порядку. 25.08.2023 року позивач отримав лист №7961/3.1/15-23 від 16.08.2023 рокупро відмову у задоволенні скарги.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, необґрунтованою та прийнятою без повного та всебічного з`ясування обставин справи, яка підлягає скасуванню на підставі наступного.

Позивач зазначає, що 07 травня 2023 року водій ОСОБА_1 виїхав з гаражу у м. Одесі для завантаження у місті Кривий Ріг та місті Тернопіль, яке відбулося відповідно 08 травня та 10 травня 2023 року. Перевізник ТОВ «Інтер Трейдінг» забезпечив водія ОСОБА_1 протоколом перевірки та адаптації тахографа, ідентифікаційний номер UA165-0046340 від 10 червня 2021 року на момент виїзду водія ОСОБА_2 з гаражу ТОВ «Інтер Трейдінг» 07 травня 2023 року, більше чим за місяць до спливу чинності протоколу перевірки та адаптації тахографа, ідентифікаційний номер UA165-0046340 від 10 червні 2021 року. Перевізник ТОВ «Інтер Трейдінг» розраховував, що водій ОСОБА_1 повернеться з рейсу за CMR 2305064 до закінчення чинності протоколу перевірки та адаптації тахографа і у перевізника буде можливість забезпечити оформлення чинного протоколу перевірки та адаптації тахографа. Однак, через обставини, які не залежали ані від перевізника ТОВ «Інтер Трейдінг», ані від водія ОСОБА_1 перевізник зміг оформити чинний протокол перевірки та адаптації тахографа одразу після повернення водія до м. Одеси, а саме 13 червня 2023 року.

Цифровий тахограф марка/модель 1381.1052800013, який встановлено на транспортний засіб марки RENAULT MAGNUM 480, д/н НОМЕР_1 є і був справний під час складання акту № 356639 від 12 червня 2023 року. На момент проведення перевірки тахограф марка/модель 1381.1052800013 був у справному стані та здійснював реєстрацію інформації про рух транспортного засобу, що підтверджується долученою до матеріалів позову копією тахокарти за 10.06.2023 року, 11.06.2023 року, 12.06.2023 року. Відтак, фактично останній виконував свою практичну функцію та забезпечив реєстрацію інформації про рух транспортного засобу та про певні періоди роботи водія. Більше того, справність тахографа марка/модель 1381.1052800013 підтверджується протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу із ідентифікаційним номером UA335-345735 від 13 червня 2023 року, який був виданий уповноваженим органом на наступний день після складання акту від 12 червня 2023 року № 356639.

Позивач вказує, що тахограф не був повірений внаслідок наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про що на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, за яким військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Позивач зазначає, що враховуючи введення на території України воєнного стану, а також те, що тахограф, яким обладнаний транспортний засіб марки RENAULT MAGNUM 480, д/н НОМЕР_1 , перебував у справному стані, на момент проведення перевірки, ТОВ «Інтер Трейдінг» не обґрунтовано притягнено до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020066 від 10.07.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 22.09.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/25255/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 19.12.2023 року позовну заяву ТОВ «Інтер Трейдінг» залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви та її копії для відповідача, в якій уточнити суб`єктний склад учасників справи, зазначивши належного відповідача та інформацію про нього, що визначена у пункті 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

До Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено уточнену позовну заяву, в якій позивач визначив в якості відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845).

Ухвалою суду від 02.01.2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та замінено первісного відповідача у справі №420/25255/23 - Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті належним - Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845), розпочато спочатку розгляд справи зі стадії відкриття провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

08.01.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 12.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області відповідно до направлення від 08.06.2023 № 24/В на рейдову перевірку, було здійснено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 480/KRONE SDC 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , власником та автомобільним перевізником на момент проведення перевірки був позивач. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ: протоколу перевірки та адаптації тахографа. Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 12.06.2023 року № 356639.

Відповідач вказує, що пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385) встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: у разі використання цифрового тахографа використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією № 385, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Транспортний засіб позивача був обладнаний цифровим тахографом, про що у акті проведення перевірки від 12.06.2023 року № 356639 зроблено відповідний запис. Посадовій особі Укртрансбезпеки під час перевірки було надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) від 10.06.2021 на транспортний засіб RENAULT MAGNUM 480 2011, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до п. 2.6 Інструкції № 385 Пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки. Поряд з цим, протокол перевірки та адаптації тахографа (ідентифікаційний номер UA 165-004634О) наданий під час перевірки датований 10.06.2021 року. Тобто з урахуванням дворічного строку, останнім днем його чинності є 10.06.2023 року, включно. Тоді як перевірку відповідачем здійснено 12.06.2023 року. Строк його дії закінчився 10.06.2023 року.

Відповідач зазначає, що оскільки водієм не надано під час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, а також зазначено в поясненнях до акту: был в рейсе, не успел пройти поверку тахографа, который закончился 10.06.2023, відповідачем правомірно було складено оспорювану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо надання позивачем до позовної заяви іншого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 13.06.2023 року, відповідачем зазначено, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази). Так, на момент проведення перевірки 12.06.2023 року перевізник не забезпечив водія транспортного засобу чинним протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, у зв`язку з чим, до позивача і було застосовано адміністративно-господарський штраф.

Щодо форс-мажорних обставин та неможливості під час воєнного стану отримання протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, відповідач зазначає, що позивач зазначає, що тахограф до транспортного засобу не був повірений на момент перевірки у зв`язку з дією непереборних обставин (форс-мажорних обставин). Зауважимо, що перевірку транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки було здійснено 12.06.2023 року, а нову повірку позивачем проведено 13.06.2023 року, що свідчить про відсутність будь-яких перешкод у здійсненні зазначеної перевірки та отриманні протоколу про перевірку та адаптацію тахографу до транспортного засобу. Щодо посилання позивача на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 в якому Торгово-промислової палати засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) повідомляємо, що зміст цього листа носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Цей лист не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

15.01.2024 рокупредставник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

16.01.2024 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на позиції викладеній у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12.06.2023 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті в ході проведення рейдової перевірки (направлення на рейдову перевірку № 24/В від 08.06.2023 року) на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км + 811 м проведено перевірку транспортного засобу RENAULT MAGNUM 480 ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE SDC 27 ДНЗ НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Інтер Трейдінг», яким керував водій ОСОБА_1 .

За результатами проведення перевірки складено акт №356639 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.06.2023 року, в якому зафіксовано порушення передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме під час перевезення вантажу згідно СМR №2305064 від 08.06.2023 року (текстиль) перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 протоколом перевірки та адаптації тахографа. Відповідно до акту перевірки відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

З вказаним актом водій ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується підписом водія. В графі «пояснення водія про причини порушень» водієм зазначено «был в рейсе, не успел пройти поверку тахографа, который закончился 10.06.2023».

26.06.2023 року відповідачем направлено позивачу запрошення на розгляд справи на 10.07.2023 року, яке було вручено відповідачу 30.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 10.07.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті, на підставі акту №356639 від 12.06.2023 року, винесено постанову № ПШ020066 про застосування до ТОВ «Інтер Трейдінг» адміністративно - господарського штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Не погодившись із винесеною Постановою, позивач звернувся до Державної служби з безпеки на транспорті зі скаргою в досудовому порядку.

Державна служба з безпеки на транспорті листом №7961/3.1/15-23 від 16.08.2023 року про відмову у задоволенні скарги.

Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020066 від 10.07.2023 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи, органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З приводу, висловлених позивачем аргументів щодо відсутності обов`язку під час здійснення внутрішнього перевезення на ведення та пред`явлення до перевірки документів на встановлений тахограф, суд зауважує про наступне.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1 Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №385 ПСТ (пункти сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу є документом, передбаченим законодавством України, на підставі якого, зокрема, виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Наявність тахографу у вказаному транспортному засобі та здійснення транспортним засобом с перевезень позивачем не заперечується.

Водночас, під час проведення перевірки 12.06.2023 року водієм позивача було надано посадовим особам Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер № НОМЕР_4 від 10.06.2021 року.

Законодавчо встановлені терміни проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (кожні 2 роки). Термін дії пред`явленого водієм протоколу №UА165-004624О сплив 10.06.2023 року.

Позивачем факт спливу строку дії протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу не заперечується.

Однак, позивач вказує, що як перевізник він забезпечив водія ОСОБА_1 протоколом перевірки та адаптації тахографа, ідентифікаційний номер UA165-0046340 від 10.06.2021 року на момент виїзду водія ОСОБА_2 з гаражу ТОВ «Інтер Трейдінг» 07 травня 2023 року, більше чим за місяць до спливу чинності протоколу перевірки та адаптації тахографа, ідентифікаційний номер UA165-0046340 від 10.06.2021 року.

Також, позивач вказує, що він розраховував, що водій ОСОБА_1 повернеться з рейсу за CMR 2305064 до закінчення чинності протоколу перевірки та адаптації тахографа і у перевізника буде можливість забезпечити оформлення чинного протоколу перевірки та адаптації тахографа. Однак, через обставини, які не залежали ані від перевізника ТОВ «Інтер Трейдінг», ані від водія ОСОБА_1 перевізник зміг оформити чинний протокол перевірки та адаптації тахографа одразу після повернення водія до м. Одеси, а саме 13.06.2023 року.

Позивач вказує, що тахограф не був повірений внаслідок наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про що на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, за яким військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Тому, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.007.1 про засвідчення форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією та воєнним станом, оскільки форс-мажорні обставини за своєю суттю не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів того, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні унеможливили для позивача виконання законодавчо встановленого обов`язку повірки тахографа, яким обладнаний транспортний засіб RENAULT MAGNUM 480 2011, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем господарського правопорушення - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Інтер Трейдінг» (вул. Разумовська, 51, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 36919756) до Державнї служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020066 від 10.07.2023 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.02.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва

.