Рішення

від 07.02.2024 по справі 540/304/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/304/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), за участю третьої особи - Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), за участю третьої особи - Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не вилучення інформації про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у зв`язку фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого документу №59985160;

- зобов`язати Корабельний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії спрямовані на виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у зв`язку фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого документу №59985160.

Ухвалою від 14 лютого 2022 року у справі головуючим суддею Кисильовою О.Й., відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Надалі згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

07.03.2023 року справа №540/304/22 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.09.2019 року Державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено постанову про виконання виконавчого провадження №59985160. З метою добровільного виконання вимог виконавчого провадження 18.09.2020 року позивач звернувся до Корабельного районного відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відповідно до листа відповідача від 21.09.2020 року старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову в ВП №59985160 про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». 14.01.2021 року позивачем було сплачено штраф у сумі 850,00 грн. відповідно до постанови №1281235 від 30.06.2019 року виданої Голопристанським ВП Новокаховського ВП. Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Херсонській області Складовського РВП Відділення поліції №1 від 05.11.2021 року заборгованість за постановою ЕАВ №1281235 від 30.06.2019 року позивачем сплачена в повному обсязі.

21.12.2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою в якій просив вилучити відомості щодо нього з Єдиного реєстру боржників у зв`язку з фактичним виконанням вимог ВП №59985160.

Проте у відповідь на звернення позивача відповідачем надано лист згідно якого проінформовано, що на дату його звернення не існує законних підстав для відкриття закритого виконавчого провадження та вилучення інформації стосовно позивача з Єдиного реєстру боржників, незважаючи на те, що позивач вже не є боржником у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідачем відзиву на адміністративний позов не надано.

Третя особа письмових пояснень не надавала.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 13.03.2023 року зобов`язано Корабельний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, засвідчену належним чином, за описом копію матеріалів виконавчого провадження №59985160.

Також вищенаведеною ухвалою зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року провадження у справі поновлено.

Дослідивши адміністративний позов, надані на виконання ухвали документи відповідачем та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

06.09.2019 року Державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Я.О. Бутенко, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59985160 на підставі постанови №1281235 від 30.06.2019 року Голопристанського ВП Новокаховського ВП про стягнення штрафу у розмірі 850,00 грн., у якому боржником є ОСОБА_1 .

25.06.2020 року прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє, ураховуючи викладене, керуючись п.2 чатсини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу.

14.01.2021 року позивачем сплачено штраф у сумі 850,00 грн. відповідно до постанови №1281235 від 30.06.2019 року (а.с.6 зв.бік).

Також вищенаведений факт, щодо сплати всієї суми штрафу по постанові №1281235 від 30.06.2019 року та відповідно з урахуванням постанови державного виконавця від 06.09.2019 року №59985160 підтверджується листом Головного управління в Херсонській області Скадовського РВП відділення поліції №1, в якому також зазначено, що в реєстрі боржників ОСОБА_1 не перебуває (а.с.6).

При цьому судом встановлено, що згідно інформації з державного реєстру боржників за позивачем містяться відомості що він є боржником по ВП №59985160.

З урахуванням вищенаведеного позивач з метою виключення з реєстру боржників відомостей щодо нього неодноразово звертався до відповідача з відповідними зверненнями.

Однак у відповідь на його звернення відповідачем надано листи в яких зокрема проінформовано позивача про те, що підстав відповідно до вимог частини 4 пункту 0 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду, тому з метою вирішення зазначеного в зверненні позивача питання рекомендовано звернутися до суду для отримання відповідного рішення про зняття арешту та вилучення запису з Єдиного реєстру боржника.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так суд вказує, що предметом даного спору є саме питання щодо законності не зняття арешту відповідачем.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Положеннями статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

При цьому суд вважає, що такі наслідки прийняття постанови про відкриття провадження, як внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників у разі виконання виконавчого документу у повному обсязі також повинні бути скасовані.

При цьому судом враховано те, що 14.01.2021 року позивачем сплачено штраф у сумі 850,00 грн. відповідно до постанови №1281235 від 30.06.2019 року. Також зазначений факт, щодо сплати всієї суми штрафу по постанові №1281235 від 30.06.2019 року та відповідно з урахуванням постанови державного виконавця від 06.09.2019 року №59985160 підтверджується листом Головного управління в Херсонській області Скадовського РВП відділення поліції №1, в якому також зазначено, що в реєстрі боржників ОСОБА_1 не перебуває.

Так, на думку суду вказані вище обставини свідчать про те, що інформація стосовно позивача в Єдиному реєстрі боржників стосовно ВП 59985160 в якому він був боржником не повинна залишатися в такому реєстрі.

Водночас суд зазначає, що у діях державного виконавця немає порушень норм Закону України «Про виконавче провадження», однак право боржника на виключення відомостей щодо нього з реєстру залишаються необґрунтовано обмеженими. Тому з метою відновлення прав позивача, які не має можливості відновити державний виконавець у закінченому виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача вчинити дії спрямовані на виключення відомостей про ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з Єдиного реєстру боржників у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого документу за виконавчим провадженням №59985160.

Подібний висновок що відсутності у діях виконавця порушень норм Закону України «Про виконавче провадження» вказується також Верховним Судом у постанові від 03.02.2023 року по справі №639/858/21.

З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне відмовити в задоволені вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача.

П.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Підсумовуючи все вищенаведене суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано квитанцію №1027517012 від 08.02.2022 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 992,40 грн.

Разом з тим, суд вказує, що враховуючи вищенаведені висновки у рішенні суду, а саме щодо відсутності протиправності бездіяльності з боку відповідача, підстав для стягнення судового збору з відповідача немає.

Таким чином суд вважає за необхідне повернути сплачений судовий збір позивачу у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) вчинити дії спрямовані на виключення відомостей про ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з Єдиного реєстру боржників у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого документу за виконавчим провадженням №59985160.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526), ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. відповідно до квитанції №1027517012 від 08.02.2022 року за подання адміністративного позову у даній справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (73000, м. Херсон, вул. Стрітенська 7, код ЄДРПОУ 34906677).

Третя особа Херсонська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (7300, м. Херсон, вул. Богородицька, 20, код ЄДРПОУ 39881940)

Суддя Іванов Е.А.