Рішення

від 07.02.2024 по справі 460/71/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2024 року м. Рівне№460/71/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Керівника Рівненської окружної прокуратури доКлеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Рівненської окружної прокуратури (далі по тексту позивач) до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області та Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області (далі по тексту відповідачі), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області та Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 0,88 га та зобов`язати Клеванську селищну раду Рівненського району Рівненської області та Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 71а, смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що Рівненською окружною прокуратурою встановлено, що на території Клеванської селищної ради Рівненського району в смт. Клевань розташований Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області. Відповідно до Інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вул. Заводська, 71а, відсутні відомості щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за вказаною адресою, чим фактично порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву у порядку статті 162 КАС України не поданий. Відповідачі подали до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ст.189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Заява про визнання позову подана уповноваженим на те представником, не суперечить вимогам закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод, інтересів, а тому приймається судом.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 05 листопада 2019 року у справі №804/4585/18.

В даному адміністративному позові керівник прокуратури стверджує, що відповідачі не виконали покладені на них повноваження з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку для обслуговування закладу освіти, площею 0,88 га, що знаходиться по вул. Заводській, 71а в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, (далі Закону № 280/97) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

З цього приводу суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний позов поданий до органу місцевого самоврядування, його структурного підрозділу та утвореного ним навчального закладу, за загальним правилом з підстави як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Дослідивши позовну заяву, подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

На території Клеванської селищної ради Рівненського району в смт. Клевань розташований Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області (далі - заклад дошкільної освіти).

Заклад дошкільної освіти створено на підставі рішення №352 Клеванскої селищної ради від 25.09.1979 та знаходиться у комунальній власності Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області.

Юридична адреса закладу дошкільної освіти: 3531, Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вулиця Заводська, будинок №71а.

Заклад діє на основі статуту Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, нову редакцію якого затвердженого рішенням селищної ради шостого скликання № 600 від 21.02.2020 (далі - Статут).

Власником закладу дошкільної освіти, згідно зі Статутом, є Клеванська селищна рада, яка здійснює повноваження з управління майном, вносить і затверджує зміни до Статуту відповідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.1 Статуту, матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі централізованої бухгалтерії, яка обслуговує заклад освіти.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка площею 0,8866 га з кадастровим номером 5624655400:02:018:2257 з 11.12.2014 перебувала у власності територіальної громади Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області.

На запит Рівненської окружної прокуратури №50-56-6419вих-23 від 08.08.2023 листом від 08.08.2023 заклад дошкільної освіти повідомив інформацію щодо права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області, вул. Заводська, 71а, площею 0,8866 га, з кадастровим номером 5624655400:02:018:2257.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав, власником вказаної земельної ділянки стала Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування. Однак, Клеванською селищною радою Рівненського району Рівненської області рішення щодо передачі в користування та державну реєстрацію такого права закладом дошкільної освіти не проведено.

Відповідно до Інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.12.2023 щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вул. Заводська, 71а, відсутні відомості щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 2 ст. 78 Закону України Про освіту).

До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV.

Відповідно до ст. 2 Закону №1952-ІV, державною реєстрацією прав є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У той же час, заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (п.2 ч. 1 ст. 3 Закону №1952-ІV).

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону №1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1952-ІV встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 12 Закону №1952-ІV, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Клеванською селищною радою заходи щодо реєстрації права постійного користування на вказану земельну ділянку не вживались, чим фактично порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому.

Частинами 1, 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів та закладів позашкільної освіти.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органами, уповноваженими управляти об`єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Ураховуючи викладене, власником комунального майна, що є спільною власністю сільських, селищних, міських територіальних громад, управління яким здійснюється районними, обласними радами, повинно бути із зазначенням усіх власників цього майна - відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, що розташовані в межах району, області, в особі відповідної районної чи обласної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності (до яких відносять усі землі в межах населених пунктів, крім приватної та державної власності), відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

При цьому, відсутність правовстановлюючих документів призводить до неефективного використання земель та об`єктів комунальної власності, створює передумови для зловживань при користуванні та розпорядженні ними, формує ризик для нормального функціонування даних закладів.

Відповідно до частини 1 статті 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідачі у заяві про визнання позовних вимог вказали, що використання вказаного вище нерухомого майна здійснюється без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів.

За правилами частини 6 статті 47 КАС України, суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Тому заявлені повні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Керівника Рівненської окружної прокуратури до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області та Клеванського закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою для обслуговування закладу освіти, площею 0,8866 га, що знаходиться по вул. Заводській, 71а в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

Зобов`язати Клеванську селищну раду Рівненського району Рівненської області та Клеванський заклад дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів для передання в користування Клеванському закладу дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області земельної ділянки площею 0,8866 га з кадастровим номером 5624655400:02:018:2257, яка знаходиться за адресою: вул. Заводська, 71а, смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Керівник Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)

Відповідач - Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області (вул. Івана Франка, 20, смт. Клевань, Рівненська обл., Рівненський р-н,35312, ЄДРПОУ/РНОКПП 04387094) Відповідач - Клеванський заклад дошкільної освіти № 1 (ясла-садок) Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області (вул. Заводська, 71а, смт. Клевань, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35312, ЄДРПОУ/РНОКПП 25315934)

Суддя Д.П. Зозуля