Рішення

від 07.02.2024 по справі 520/33585/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 лютого 2024 р.№ 520/33585/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 17.08.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити з 17.08.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач не провів нарахування та виплати грошового забезпечення з 17.08.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.05.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2023. Грошове забезпечення позивача (у тому числі і грошова допомога на оздоровлення) розраховано на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не на 01 січня кожного нового поточного календарного року, чим порушив права останнього.

Ухвалою суду від 28.11.2023 по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Представником відповідача, у поданому до суду відзиві на позов вказано на правомірність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такого показника, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року, що узгоджується з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що з 17.08.2022 позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2023 №213.

Позивачем вказано, що відповідач не провів нарахування та виплати грошового забезпечення з 17.08.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.05.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2023. Грошове забезпечення позивача (у тому числі і грошова допомога на оздоровлення) розраховано на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не на 01 січня кожного нового поточного календарного року, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, 01.01.2023, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовує відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з п.4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України №103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, суд зауважує, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися. Вказані недоліки виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038, яка застосовується з 01.10.2020.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови КМ України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, згідно з п.4 Постанови №704 (в первинній редакції) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, як була, так і залишилася стала розрахункова величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на відповідний рік, в той час як врахування мінімальної заробітної плати (зокрема її частини 50%) для розрахунків розмірів цих окладів здійснюється у випадку якщо розмір прожиткового мінімуму є меншим від розміру 50% мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Як свідчить зміст Закону №1774-VIII, цим Законом вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів осіб, які отримують заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів Державного бюджету України.

З прийняттям Закону №1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.

Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.

Отже, при обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням не може братися такий показник як мінімальна заробітна плата (з урахуванням пункту 3 розділу II Закону №1774-VII), відповідно в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, незастосування при обчисленні посадового окладу мінімальної заробітної плати не може нівелювати право на визначення посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 , а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.

Слід зазначити, що різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2022 рік та 2023 рік впливає на визначення розміру посадового окладу та з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення позивача за 2022, 2023 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 є протиправними, а потому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за період з 2022 року по 2023 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів.

Згідно пункту 30.1 розділу ХХХ зазначеної Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пункт 30.3 визначає, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, виплата грошової допомоги на оздоровлення залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, які, як встановлено судом вище мають бути перераховані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023, а тому грошова допомога на оздоровлення за 2022 - 2023 роки має також бути перерахована ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 із урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що факт порушення прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах знайшов своє підтвердження, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 17.08.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити з 17.08.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова