Рішення

від 07.02.2024 по справі 520/33722/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року № 520/33722/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіПіБіеС Продакшн» до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТіПіБіеС Продакшн» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці від 08 серпня 2023 року № UА807000/2023/000385/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Харківської митниці від 08 серпня 2023 року № UА807000/2023/000385/2 про коригування митної вартості товарів, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Харківською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2022 року між ТОВ «ТіПіБіеС Продакшн» та Energy Line AG (Швейцарія) було укладено контракт № С19.01/12-22.

До митного оформлення було подано митну декларацію 23UA807200009648U2, разом із якою подано: сертифікат якості №204719 від 19.07.2023, рахунок-фактуру (iнвойс) №23-0326 від 21.07.2023, автотранспортну накладну №0326 від 28.07.2023, сертифiкат про походження товару №L648153 від 31.07.2023, зовнішньоекономічний договір №С19.01/12-22 від 19.12.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 18.07.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 01.06.2023, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №10258016 від 02.08.2023, копію митної декларації країни відправлення №23DE290612309571E6 від 28.07.2023.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 08 серпня 2023 року № UА807000/2023/000385/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000436.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю митної декларації спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а, яка зводиться до того, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України, чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей та на те, що митний орган не мав права застосовувати другорядний метод та був зобов`язаний визначати митну вартість товару за поданою митною декларацією.

Харківською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Позивачем надано комерційну пропозиція від 11.05.2023 року та висновок ДП «Дерзовнішінформ» від 08.08.2023.

Також, позивачем було направлено лист в якому зазначено, що на підставі п.2.2. ст.255 Митного Кодексу України за МД № 23UA807200009656U9 та 23UA807200009648U2 від 01.08.2021 р. на даний час було надано усі документи, а саме висновок ДП Держзовнішінформ №123/326 від 08/08/2023 та комерційну пропозицію №1105/EL/2023-l від 11/05/2023, експорні декларації та усі товаросопровідні документи щодо митної вартості товару, на даний момент підприємство не має можливості надати додаткові документи.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08 серпня 2023 року № UА807000/2023/000385/2.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Так, позивач посилався на те, що митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Джерелом інформації в оскаржуваному рішенні зазначено наявну в митному органі цінову інформацію про митні оформлення подібних товарів митне оформлення, яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100360/2023/508443 від 26.07.2023.

Так, за результатом порівняння митної декларації 23UA807200009648U2 та митної декларації 23UA100360508443U7, вбачається аналогічність товару в розумінні ст. 60 Митного кодексу України.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №1 - 4,97 EUR/кг, задекларований рівень митної вартості - 3,38 EUR/кг.

Отже, вказані посилання позивач є необґрунтованими.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, рішення Харківської митниці від 08 серпня 2023 року № UА807000/2023/000385/2 про коригування митної вартості товарів є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіПіБіеС Продакшн» (м. Чернігів, вул. Василя Тарновського, 34-А, офіс 2, 14000) до Харківської митниці (м. Харків, вул. Короленка, 16-б, 61003) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.