Ухвала

від 07.02.2024 по справі 620/16651/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/16651/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, в письмовому провадженні, питання про залишення позову без розгляду у справі № 620/16651/23 за адміністративним позовом Керівника Чернігівської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради до Управління освіти Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури що діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Управління освіти Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Управління освіти Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 02147598) щодо не приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - найпростіше укриття, що знаходиться в приміщенні Чернігівського дошкільного навчального закладу № 68 «Пізнайко», центру розвитку дитини, Чернігівської міської ради Чернігівської області за адресою: вул. Пирогова, 17, м. Чернігів;

- зобов`язати Управління освіти Чернігівської міської ради вчинити дії, спрямовані на приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - найпростіше укриття, що знаходиться в приміщенні Чернігівського дошкільного навчального закладу № 68 «Пізнайко», центру розвитку дитини, Чернігівської міської ради Чернігівської області за адресою: вул. Пирогова, 17, м. Чернігів, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку відзив на позов до суду не подано.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору правом на подання письмових пояснень не скористалася.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

Встановлено, що на території міста Чернігова в Чернігівському дошкільному навчальному закладі № 68 «Пізнайко» центр розвитку дитини Чернігівської міської ради Чернігівської області (далі ДНЗ № 68 «Пізнайко») розташоване найпростіше укриття, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, буд. 17, м. Чернігів, яке не придатне для укритя вихованців та вихователів закладу дошкільної освіти, а також мешканців будинків, які розташовані поруч.

Так відповідно до розпорядження Чернігівського міського голови від 08.07.2022 № 65-р «Про створення комісії» створено комісію з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти міста Чернігова для визначення можливості їх використання, як найпростіших укриттів, для здобувачів освіти і працівників, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами (а.с. 25)

За результатами огляду приміщення ДНЗ № 68 «Пізнайко» центру розвитку дитини Чернігівської міської ради Чернігівської області останнє рекомендовано до використання для укриття здобувачів освіти та працівників закладу як найпростіше укриття та до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Чернігова (найпростіші укриття) включено найпростіше укриття, розташоване за адресою: вул. Пирогова, 17, м. Чернігів, яке відноситься до комунальної форми власності, балансоутримувачем є управління освіти Чернігівської міської ради. Вказане найпростіше укриття рекомендовано до укриття населення відповідно до акту від 27.07.2022 (а.с. 21-22)

За результатами проведеного огляду встановлено, що загальний стан об`єкта: технічний - обмежено працездатний, санітарний - незадовільний, загальний стан приміщень - чисті, сирі. Згідно з цим же актом відсутні санвузли, системи зв`язку та оповіщення, недостатнє освітлення, не передбачені проектом автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації, та не укомплектовано пожежними кранами і первинними засобами пожежогасіння.

Актом огляду об`єкта від 27.07.2022, а саме - підвального приміщення Чернігівського ДНЗ № 68 «Пізнайко» встановлено, що підвальне приміщення вбудоване в будівлю дошкільного навчального закладу, загальна площа останнього 185 м2. Так комісією складено висновок про можливість використання об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) для укриття населення як найпростішого укриття.

При цьому вказане приміщення рекомендовано для використання для укриття здобувачів освіти та працівників закладів як найпростіше укриття за умови: приведення висоти приміщення, зокрема дверних отворів приведення висоти приміщення, зокрема дверних отворів - не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівництво), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) - не менше 1,4 м Ширини дверних отворів - не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівництво); закриття отворів при входах (виходах) посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев`яними, оббитими залізом); обладнання місцями для сидіння (лежання) - лавками, стільцями, ліжками тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей на наявних у закладі освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема спортивних матах, карематах (килимках туристичних), за умов можливості їх використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 0,6 м2 (відповідно до рекомендацій щодо організації укриття в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти (лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2), пам`ятки засновника (керівника) закладу освіти щодо організації створення фонду захисних споруд цивільного захисту та організації укриття у ньому здобувачів освіти та персоналу (лист ДСНС України від 20.07.2022 № 03-4127/162-2)); закриття вентиляційних отворів бетонними блоками ззовні; упорядкування, приведення в належний санітарно-технічний стан стін, стелі, підлоги; відновлення систем електропостачання та освітлення, та забезпечення останнього: ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання); умов для дотримання правил особистої гігієни; контейнерами для зберігання продуктів харчування; виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях; резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо) та електроживленням, генератором; первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення); засобами надання медичної допомоги; засобами зв`язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi - пристроїв); шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками- ножівками по дереву, по металу тощо); додатковим обладнанням за змоги, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (додаток 20 наказу МВС України № 579 від 09.07.2018); біля вхідних дверей до найпростішого укриття вивісити табличку розміром 50*60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

Згідно інформації Чернігівської міської ради №1606/2-09.03-1/вих/02/6984/20/вх/03 від 26.09.2023 з метою здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, найпростішому укриттю в приміщенні Чернігівського ДНЗ №68 «Пізнайко», що знаходиться за адресою вул. Пирогова, 17 в м. Чернігові присвоєно обліковий номер в журналі реєстрації 1123 (37-38)

У подальшому 08.06.2023 комісією проведено повторний огляд найпростішого укриття по вул. Пирогова, 17 м. Чернігова.

За результатами оперативного огляду захисної споруди (найпростішого укриття) цивільного захисту м. Чернігова встановлено, що найпростіше укриття призначене для укриття 270 дітей та 60 чол. працюючого персоналу. Технічний стан підвального приміщення закладу на даний час не дозволяє експлуатувати його за призначенням. Підвальне приміщення потребує завершення ремонтних робіт, необхідним майном (обладнанням) не укомплектовано, не забезпечено маркуванням та покажчиками.

Згідно з цим же актом найпростіше укриття можливе для укриття в межах статутної діяльності закладу після завершення ремонтних робіт та можливе для використання для укриття населення після завершення ремонтних робіт та забезпечення матеріальними цінностями для цивільного населення (а.с. 230

Крім того 22.09.2023 комісією, у присутності завідувача Чернігівського ДНЗ № 68 «Пізнайко» проведено огляд об`єкта (будівлі, споруди, приміщення), розташованого за адресою: по вул. Пирогова, 17 м. Чернігова, що належить управлінню освіти Чернігівської міської ради.

За результатами проведеного огляду встановлено, що найпростіше укриття - це підвальне приміщення, вбудоване в 2-поверхову будівлю закладу, загальною площею 185 м2. Технічний стан підвального приміщення закладу - обмежено працездатний, санітарний - задовільний, загальний стан приміщень - чисте, сухе, відсутня каналізаційна система, система опалення не передбачена проектом, відсутня система зв`язку та оповіщення, автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації не передбачені проектом.

Так, комісією складено висновок про можливість використання об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) для укриття населення як найпростішого укриття, а саме: підвальне приміщення 2-поверхової будівлі закладу рекомендовано до використання за умов виконання ремонтних робіт та обладнання згідно з вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (а.с. 24).

Таким чином прокуратурою встановлено, що вказане укриття в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (найпростішого укриття) є непридатним для укриття населення оскільки не відповідає технічним вимогам та, як наслідок, не здатне забезпечити захист вихованців та вихователів закладу дошкільної освіти, а також мешканців будинків, які розташовані поруч, а у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, Керівник Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із положенням частини 4-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно із яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 Закону №1697-VII).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Відповідно до матеріалів справи Керівник Чернігівської окружної прокуратури право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради , яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділені ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 879/32331 (далі - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Разом з тим вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Щодо повноважень Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Засади організації та діяльності, правовий статус діяльності Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР ), відповідно до положень якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані (підпункт 10 частини першої статті 36-1 Закону №280/97-ВР).

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, суд звертає увагу, що Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради не наділене повноваженнями на звернення до суду з даним позовом.

Таким чином враховуючи те, що чинне законодавство України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Чернігівській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами як позивача, то, відповідно, у Керівника Чернігівської окружної прокуратури в особі вказаних суб`єктів владних повноважень також не має права на звернення до суду з такими вимогами.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 29.08.2023 у справі №160/9125/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий висновок щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, відповідає висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року (справа №912/2385/18).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовну заяву Керівника Чернігівської окружної прокуратури необхідно залишити без розгляду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 240-241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Керівника Чернігівської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради до Управління освіти Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій