Ухвала

від 07.02.2024 по справі 520/3217/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 лютого 2024 р. Справа № 520/3217/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі № 520/3217/23

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі № 520/3217/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 28.04.2023 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 28.04.2023, о 14:02 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

29.05.2023, тобто у встановлений строк ст. 295 КАС України, відповідачем оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 23.10.2023, о 19:56 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 24.10.2023.

13.12.2023 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, через систему «Електронний суд», також не надано документу про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 апеляційна скарга залишена без руху; надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - порушення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

25.01.2024 відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування скаржник зазначає, що апеляційну скаргу подана в межах строку визначеного ст. 295 КАС України, проте ухвалою від 23.10.2023 було повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. Зважаючи на майновий стан орагів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану рахунок за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється належне фінансування. Також посилається на загальновідомий факт введення воєнного стану на території України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2019 по справі № 209/1396/19.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись втретє з апеляційною скаргою .

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі № 240/3354/21.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023, отримано 24.10.2023, а вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції 13.12.2023, тобто майже через 2 місяця та знов без документу про сплату судового збору.

Колегія суддів вважаю, що дев`ятимісячний термін (з травня по січень) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

20 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 по справі № 643/5369/16.

За наведених обставин, колегія суддів відхиляє аргументи, наведені заявником в обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 520/3217/23, та відмовляє у її задоволенні.

Скаржником не надано інших доказів виконання ухвали суду в процесуальний строк, встановлений судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Рівненській області слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі № 520/3217/23 - відмовити.

Визнати неповажними, наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі № 520/3217/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі № 520/3217/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц