Постанова

від 06.02.2024 по справі 420/16423/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 р. Категорія 111010000м. ОдесаСправа № 420/16423/21Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к апелянта Бартко О.І. (адвокат, ордер)Пред-к відповідачаПалтека В.В. (витяг)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2021 р. № 2730745/40079647, № 2730756/40079647, № 2730738/40079647, № 2730749/40079647, № 2730740/40079647, № 2730752/40079647, № 2730739/40079647, № 2730757/40079647, № 2730753/40079647, № 2730746/40079647, № 2730747/40079647, № 2730755/40079647, № 2730742/40079647, № 2730759/40079647, № 2730741/40079647, № 2730750/40079647, № 2730744/40079647, № 2730748/40079647, № 2730751/40079647, № 2730758/40079647, № 2730754/40079647, № 2730736/40079647, № 2730743/40079647, № 2730737/40079647, № 2730735/40079647. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до ЄРПН: № 1 від 05.05.2021 p.; № 2 від 05.05.2021 p.; № 3 вiд 05.05.2021 p.; № 4 вiд 05.05.2021 р.; № 5 від 05.05.2021 p.; № 8 вiд 06.05.2021 p.; № 11 вiд 06.05.2021 р.; № 13 від 06.05.2021 р.; № 15 вiд 07.05.2021 p.; № 16 від 07.05.2021 p.; № 18 вiд 11.05.2021 p.; № 20 вiд 12.05.2021 p.; № 21 від 12.05.2021 p.; № 24 від 12.05.2021 р.; № 30 від 12.05.2021 р.; № 31 від 12.05.2021 p.; № 32 від 13.05.2021 p.; № 33 від 13.05.2021 p.; № 34 від 13.05.2021 p.; № 35 від 13.05.2021 p.; № 39 від 14.05.2021 р.; № 40 від 14.05.2021 p.; № 41 від 14.05.2021 p.; № 51 вiд 20.05.2021 p.; № 80 від 26.05.2021 р., за датою їх подання до ЄРПН.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року по справі № 420/16423/21, - скасовано. Прийнято нову Постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ", - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2021 р. № 2730745/40079647, № 2730756/40079647, № 2730738/40079647, № 2730749/40079647, № 2730740/40079647, № 2730752/40079647, № 2730739/40079647, № 2730757/40079647, № 2730753/40079647, № 2730746/40079647, № 2730747/40079647, № 2730755/40079647, № 2730742/40079647, № 2730759/40079647, № 2730741/40079647, № 2730750/40079647, № 2730744/40079647, № 2730748/40079647, № 2730751/40079647, № 2730758/40079647, № 2730754/40079647, № 2730736/40079647, № 2730743/40079647, № 2730737/40079647, № 2730735/40079647. Зобов`язано Державну податкову службу України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" № 1 від 05.05.2021 p.; № 2 від 05.05.2021 p.; № 3 вiд 05.05.2021 p.; № 4 вiд 05.05.2021 р.; № 5 від 05.05.2021 p.; № 8 вiд 06.05.2021 p.; № 11 вiд 06.05.2021 р.; № 13 від 06.05.2021 р.; № 15 вiд 07.05.2021 p.; № 16 від 07.05.2021 p.; № 18 вiд 11.05.2021 p.; № 20 вiд 12.05.2021 p.; № 21 від 12.05.2021 p.; № 24 від 12.05.2021 р.; № 30 від 12.05.2021 р.; № 31 від 12.05.2021 p.; № 32 від 13.05.2021 p.; № 33 від 13.05.2021 p.; № 34 від 13.05.2021 p.; № 35 від 13.05.2021 p.; № 39 від 14.05.2021 р.; № 40 від 14.05.2021 p.; № 41 від 14.05.2021 p.; № 51 вiд 20.05.2021 p.; № 80 від 26.05.2021 р., з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

17.05.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" надійшла заява (вхід. № 15972/23) про встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) подати до Одеського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі № 420/16423/21.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою у задовольнити заяву про встановлення контролю за виконанням судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції не врахував, що Товариство не має фактичної можливості повторно надати копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, у зв`язку з відмовою відповідача у їх прийнятті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав:

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.17 КАС України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Процедура виконання судового рішення , у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом визначаються нормами КАС України.

За приписами підпункту 1 пункту 6 статті 246 КАС України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Частиною 1 ст.382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Законодавець передбачив два варіанти встановлення судового контролю: 1) під час ухвалення рішення по суті спору; 2) після винесення рішення в ході його виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суд наділений правом встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, при цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на справедливий суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Так, представник ТОВ «АЛЬ-СОФІЯ» в обґрунтування поданої заяви зазначив, що ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" отримано виконавчий лист по справі № 420/16423/21 від 05 липня 2022 року, виданий Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ- СОФІЯ" № 1 від 05.05.2021 року, № 2 від 05.05.2021 року, № 3 від 05.05.2021 року, № 4 від 05.05.2021 року, № 5 від 05.05.2021 року, № 8 від 06.05.2021 року, № 11 від 06.05.2021 року, № 13 від 06.05.2021 року, № 15 від 07.05.2021 року, № 16 від 07.05.2021 року, № 18 від 11.05.2021 року, № 20 від 12.05.2021 року, № 21 від 12.05.2021 року, № 24 від 12.05.2021 року, № 30 від 12.05.2021 року, № 31 від 12.05.2021 року, № 32 від 13.05.2021 року, № 33 від 13.05.2021 року, № 34 від 13.05.2021 року, № 35 від 13.05.2021 року, № 39 від 14.05.2021 року, № 40 від 14.05.2021 року, № 41 від 14.05.2021 року, № 51 від 20.05.2021 року, № 80 від 26.05.2021 року з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження.

31.03.2023 року відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 71430296 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року виданого 29.08.2022 року по справі № 420/16423/21.

25.04.2023 року відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято Постанову про накладення штрафу на Державну податкову службу України за невиконання рішення суду.

Станом на теперішній час, Державна податкова служба України не виконала Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі № 420/16423/21 та не розглянула повторно питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-СОФІЯ" № 1 від 05.05.2021 року, № 2 від 05.05.2021 року, № 3 від 05.05.2021 року, № 4 від 05.05.2021 року, № 5 від 05.05.2021 року, № 8 від 06.05.2021 року, № 11 від 06.05.2021 року, № 13 від 06.05.2021 року, № 15 від 07.05.2021 року, № 16 від 07.05.2021 року, № 18 від 11.05.2021 року, № 20 від 12.05.2021 року, № 21 від 12.05.2021 року, № 24 від 12.05.2021 року, № 30 від 12.05.2021 року, № 31 від 12.05.2021 року, № 32 від 13.05.2021 року, № 33 від 13.05.2021 року, № 34 від 13.05.2021 року, № 35 від 13.05.2021 року, № 39 від 14.05.2021 року, № 40 від 14.05.2021 року, № 41 від 14.05.2021 року, № 51 від 20.05.2021 року, № 80 від 26.05.2021 року з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

05 лютого 2024 рок на адресу суду надійшло клопотання від ДПС України, в яких зазначено, що виконання такого роду судового рішення пов`язане з опрацюванням значного обсягу інформації в інформаційних системах ДПС, потребує методологічного та технічного забезпечення в частині надання можливості платнику податку повторно, згідно відповідного рішення суду, подати повідомлення/скарги щодо ПН/РК, поновлення перебігу терміну їх подання.

Однак, слід зазначити, що апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду, якою відмовлено у встановлені судового контролю та поданні звіту до суду, надавав достатньо часу для виконання рішення відповідачам.

Також, апеляційний суд зауважує, що суд, маючи вказані повноваження щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яке набуло законної сили, не може відмовлятись від його застосування, позбавляючи позивача права, гарантованого ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нової про встановлення судового контролю та надання строку для подання звіту про виконання судового рішення до суду 1-ої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі № 420/16423/21, скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою заяву ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 420/16423/21, - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 420/16423/21.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) подати до Одеського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі № 420/16423/21.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ "АЛЬ-СОФІЯ" (Французький бульвар, будинок 66/2, офіс 306, м. Одеса, ЄДРПОУ 40079647) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький