Постанова

від 05.02.2024 по справі 580/6049/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6049/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Єгорової Н.М.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінський комбінат вогнетривів» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,-

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Ватутінський комбінат вогнетривів» є юридичною особою з 20.07.1995 року, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код (податковий номер) товариства 00191916.

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.05.2023 року №837-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2023 року №9086302429 від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 2 120 041,00 грн.

За результатами перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні позивачем за березень 2023 року суми від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, Головне управління ДПС у Черкаській області склало акт від 07.06.2023 року №5824/23-00-07-05-01/00191916, в якому встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за березень 2023 року в розмірі 810 923 грн;

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, в результаті чого ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 245 366 грн.

В акті від 07.06.2023 року №5824/23-00-07-05-01/00191916 відповідач вказує, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарської операції позивача з контрагентом СТ «Річ-Аскот» в серпні 2022 року з придбання лушпиння соняшникового подрібненого. ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищило податковий кредит за березень 2023 року в сумі 73 363,50 грн. Також не підтверджено реальність здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «Агром-МК» у липні-серпні 2022 року з придбання лушпиння соняшникового подрібненого. ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищило податковий кредит за березень 2023 року в сумі 655 468,33 грн.

В пункті 3.2 та п. 3.3 акта перевірки від 07.06.2023 року №5824/23-00-07-05-01/00191916 зазначено, що за результатами перевірки позивача відповідно акта перевірки від 12.05.2023 року №4805/23-00-07-05-01/00191916 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.200 розд. V ПКУ, п. 4 розд. V Наказу №21, в результаті чого товариством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного період на суму 327 457 грн.

Так, в ході перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за лютий 2023 року в розмірі 3 125 082 грн;

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, в результаті чого ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 327 457 грн.

Враховуючи викладене, ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» завищено податковий кредит за березень 2023 року в розмірі 1 056 289 грн та завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 810 923 грн.

За наслідками встановлених порушень 22.06.2023 року Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло податкові повідомлення-рішення №5779/23-00-07-05-01 та №5780/23-00-07-05-01.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп.14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.200.9 ст.200 ПК України).

За приписами п.200.11 ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Спірною у цій справі є та обставина, що за висновком відповідача за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 07.06.2023 року №5824/23-00-07-05-01/00191916, встановлено не підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з контрагентом СТ «Річ-Аскот» у серпні 2022 року з придбання лушпиння соняшникового подрібненого. Також не підтверджено реальність здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «Агром-МК» у липні-серпні 2022 року з придбання лушпиння соняшникового подрібненого.

Відповідач в акті зазначає, що відповідно до наданих ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» до перевірки первинних документів та оборотно - сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у серпні 2022 року товариством документально оформлено придбання лушпиння соняшникового подрібненого у СТ «Річ-Аскот», стан « 0» - платник податків за основним місцем обліку, знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, юридична адреса - 25005, м. Кіровоград, вул. Белінського 2-В, основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20).

Між ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» та СТ «Річ-Аскот» укладено договір поставки №063/18 від 01.01.2018 року, відповідно до якого ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» - Покупець, з одної сторони, та СТ «Річ-Аскот» - Постачальник, з другої сторони, уклали Договір поставки, відповідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити сухе подрібнене лушпиння соняшнику, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти цей товар та оплатити його.

З акту перевірки вбачається, що операції між ПРАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» та СТ «Річ - Аскот» документально оформлені наступними документами: видатковими накладними; накладними на розвантаження, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними документами.

Видаткові накладні:

- від 08.08.22 року №8/08 та від 12.08.22 року №15/08 містять підписи від постачальника - ОСОБА_1 . На видатковій накладній стоїть відмітка про те, що товар отримав комірник центрального складу ОСОБА_2 за довіреністю №85 від 01.07.2022 року. Місце складання первинного документа не зазначено.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов договору №063/18 від 01.01.2018 року п.п. 5.6 п. 5 неможливо дослідити, чи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 перебували у відрядженні, в зв`язку із ненаданням до перевірки наказів про відрядження або інших документів, які б засвідчували факт приймання товару.

В результаті аналізу товарно - транспортних накладних встановлено наступне:

- неможливо дослідити у ТТН від 08.08.2022 року №8 зазначені супровідні документи на вантаж: накладну №8/08 від 08.08.2022 року, договір №230/21 від 13.09.2021 року, та у ТТН від 12.08.2022 року №8 супровідні документи на вантаж - накладна №15/08 від 12.08.2022 року, договір №230/21 від 13.09.2021 року у зв`язку із ненаданням до перевірки договору №230/21 від 13.09.2021 року;

- відповідно до бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України автомобілі Mercedes Benz Actros реєстраційний номер НОМЕР_1 , МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепи до них реєстраційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 належать ОСОБА_4 , а не СТ «Річ-Аскот», код ЄДРПОУ 34548348, яке є автомобільним перевізником подрібненого насіння соняшника. Відповідно поданого СТ «Річ-Аскот» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску за ІІІ квартал 2022 року, не встановлено виплат доходу ОСОБА_4 ;

- відповідно до офіційного сайту http://trans-atlas.com.ua логісти компанії «Транс-Логістик» пояснюють, що стандартна фура (тягач з напівпричепом) може перевозити не більше 22 тонн вантажу, що протирічить зазначеній кількості в ТТН на перевезення.

Враховуючи викладене, неможливо документально підтвердити факт транспортування подрібненого лушпиння соняшника від СТ «Річ-Аскот» до ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» так як, відповідно до бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України автомобілі, якими перевозиться товар, не належать СТ «Річ-Аскот» та відповідно до характеристик даних машин перевозити подрібнене лушпиння соняшника можуть в значно меншій кількості.

СТ «Річ-Аскот» на користь ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» виписало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні від 08.03.2023 року №9309521762 та від 20.02.2023 року №9308093632.

Суму податкового кредиту по вищезазначених податкових накладних ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» включено до декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року в сумі 73 363,50 грн.

В результаті аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року СТ «Річ-Аскот» подрібнене лушпиння соняшника реалізоване ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» не придбавало, а придбавало лушпиння соняшника у інших контрагентів.

При дослідженні можливості подрібнювати лушпиння соняшника на реалізацію якого СТ «Річ-Аскот» виписало податкові накладні ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» встановлено наступне:

- в результаті аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року СТ «Річ-Аскот» послуги з подрібнення насіння соняшника не придбавало;

- відповідно поданого СТ «Річ-Аскот» до ГУ ДПС у Кіровоградській області 20.10.2022 року за №9215958459 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску за III квартал 2022 року не встановлено виплат доходу фізичним особам підприємцям;

- неможливо дослідити, чи ОСОБА_2 перебував у відряджені для отримання товару та підписання товаросупровідних документів, в зв`язку із ненаданням до перевірки наказів про відрядження;

- в результаті аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року СТ «Річ-Аскот» подрібнене лушпиння соняшника реалізоване ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» не виробляло та не придбавало, що унеможливлює його реалізацію ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» у липні - вересні 2022 року;

- документально не підтверджено факт транспортування подрібненого лушпиння соняшника від СТ «Річ-Аскот» до ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» (автомобілі з причіпами. якими перевозиться подрібнене лушпиння соняшника можуть перевозити в загальному не більше 19,5 тонн вантажу (автомобіль - 10,2 тонн, причіп - 9,3 тонн);

- неможливо документально підтвердити факт транспортування подрібненого лушпиння соняшника від СТ «Річ-Аскот» до ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів».

Таким чином, за результатами перевірки встановлено недостатність/відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині зберігання, переробки, придбання та реалізації подрібненого лушпиння соняшника.

Враховуючи викладені факти, перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарської операції, документально оформленої між ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» та контрагентом - постачальником СТ «Річ-Аскот» в серпні 2022 року з придбання подрібненого лушпиння соняшника.

Відповідно наданих ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» до перевірки первинних документів та оборотно - сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у липні - серпні 2022 року товариством документально оформлено придбання лушпиння соняшникового подрібненого у товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМ-МК» (далі - ТОВ «АГРОМ-МК»), код за ЄДРПОУ 43611294.

Між позивачем та ТОВ «АГРОМ-МК», код за ЄДРПОУ 43611294 укладено Договір поставки №122/22 від 12.07.2022 року, відповідно до якого ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» - Покупець, з одної сторони, та ТОВ «АГРОМ-МК» - Постачальник, з другої сторони, уклали Договір поставки, відповідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити сухе подрібнене лушпиння соняшнику, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти цей товар та оплатити його.

З акту перевірки вбачається, що операції між ПРАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» та ТОВ «АГРОМ-МК» документально оформлені наступними документами: видатковими накладними; накладними на розвантаження, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними документами.

ТОВ «АГРОМ-МК» на користь ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» виписало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні.

Суму податкового кредиту по податкових накладних ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» включено до декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2022 року.

При дослідженні можливості придбання подрібненого лушпиння соняшника встановлено наступне:

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.06.2023 року за №334612596 у ТОВ «АГРОМ-МК» встановлено, що за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/24 (пункт навантаження подрібнене лушпиння соняшника) відсутні права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження;

- документально не підтверджено факт транспортування подрібненого лушпиння соняшника від ТОВ «АГРОМ-МК» до ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» (автомобілі з причтами, якими перевозиться подрібнене лушпиння соняшника можуть перевозити в загальному не більше 19,5 тонн вантажу (автомобіль - 10,2 тонн, причіп - 9,3 тонн);

- неможливо документально підтвердити факт транспортування подрібненого лушпиння соняшника від ТОВ «АГРОМ-МК» до ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів»;

- датою складання видаткової накладної є фактична дата одержання товару, при цьому по видатковим накладним отриманим комірником центрального складу ОСОБА_2 та одночасно завідувачем центральним складом ОСОБА_3 товар (подрібнене лушпиння соняшника) поставленого ТОВ «АГРОМ-МК», доставлено на наступний день від дати отримання видаткових накладних, на підставі накладних на розвантаження, що не дає можливості дослідити факт отримання товару та унеможливлює факт отримання ОСОБА_3 чи комірником центрального складу ОСОБА_2 подрібненого лушпиння соняшника, відповідно вказаних видаткових накладних з наступних причин:

- не можливо дослідити чи ОСОБА_3 / ОСОБА_2 перебували у відрядженні, в зв`язку із ненаданням до перевірки наказів про відрядження.

Враховуючи викладені факти, перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарської операції, документально оформленої між ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» та контрагентом - постачальником ТОВ «АГРОМ-МК» за липень - серпень 2022 року з придбання лушпиння соняшникового подрібненого.

Дослідивши Договори поставки укладені з СТ «Річ-Аскот» та ТОВ «АГРОМ-МК», які є ідентичними, суд встановив наступне.

Відповідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити сухе подрібнене лушпиння соняшнику, а ПрАТ «ВКВ» -Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити цей товар.

Пунктом 4 Договору встановлено, що ціна однієї тони товару включає вартість доставки на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що поставка товару за договором визначена умовами INKOTERMS 2010 - DDP, згідно з яким Постачальник здійснює поставку товару Покупцю - ПрАТ «ВКВ» на склад за адресою: 20254, Україна, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Індустріальна, 11. Всі поставки Товару здійснювались на вказаних умовах та отримання Товару відбувалось за адресою 20254, Україна, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Індустріальна, 11, тому завідувач центральним складом Брусліновський О.І. та комірник ОСОБА_2 під час отримання Товару не перебували у відряджені ні у м. Одеса, ні у м. Києві, ні в будь якому іншому місці.

Зазначення населених пунктів Одеської та Кіровоградської областей у ТТН є місцем навантаження Товару, а не місцем його доставки.

У зв`язку з цим, судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу безтоварності операцій по Договору неперебування завідувача центральним складом ПрАТ «ВКВ» у відрядженні, оскільки вважає їх необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача про те, що стандартна фура (тягач з напівпричепом) може перевозити не більше 22 тонн вантажу, що протирічить зазначеній кількості в ТТН на перевезення, судова колегія зазначає наступне.

Щільність лушпиння соняшникового подрібненого становить 170 кг в 1 м.куб.

Згідно з матеріалами справи перевезення лушпиння соняшникового подрібненого здійснювалось такими автомобілями:

- Mercedes Benz Actros - габарити якого: довжина 7,5 м; ширина 2,55 м; висота 4 м (причіп: довжина 8.3 м, ширина 2.55 м; висота 4 м.);

- MАЗ - габарити якого: довжина 7,8 м; ширина 2,55 м; висота 3,75 м (причіп: довжина 9 м, ширина 2.55 м; висота 3,75 м.);

- Volvo - габарити якого: довжина 3,5 м; ширина 2,6 м; висота 3,8 м (причіп: довжина 13.4 м, ширина 2.6 м; висота 3,8 м.);

- Renault - габарити якого: довжина 4,5 м; ширина 2,5 м; висота 3 м (причіп: довжина 12.5 м, ширина 2.5 м; висота 3,5 м.);

- MAN - габарити якого: довжина 4 м; ширина 2,6 м; висота 3,8 м (причіп: довжина 13.5 м, ширина 2.5 м; висота 3,8 м.);

- DAF - габарити якого: довжина 4,6 м; ширина 2,5 м; висота 3,5 м (причіп: довжина 13 м, ширина 2.5 м; висота 3 м.).

Арифметичним шляхом визначено, що:

- автомобіль Mercedes Benz Actros здатний здійснити перевезення 27,397 тон лушпиння соняшникового подрібненого;

- автомобіль MАЗ здатний здійснити перевезення 27,309 тон лушпиння соняшникового подрібненого;

- автомобіль Volvo здатний здійснити перевезення 28,084 тон лушпиння соняшникового подрібненого;

- автомобіль Renault здатний здійснити перевезення 24,32 тон лушпиння соняшникового подрібненого;

- автомобіль MAN здатний здійснити перевезення 28,51 тон лушпиння соняшникового подрібненого;

- автомобіль DAF здатний здійснити перевезення 26,179 тон лушпиння соняшникового подрібненого.

З урахуванням викладеного та з аналізу ТТН, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в жодній з ТТН не перевищено максимально можливу вагу лушпиння соняшникового подрібненого.

Щодо твердження відповідача про те, що неможливо встановити, що контрагенти виробляли лушпиння соняшника подрібнене, що в свою чергу свідчить про неможливість постачання ПрАТ «ВКВ» продукції, колегія суддів зауважує, що позивач не несе відповідальності за дії своїх контрагентів-постачальників щодо дотримання вимог податкового законодавства та ведення податкового обліку.

Відсутність в ЄРПН інформації про реєстрацію ПН на купівлю чи переробку лушпиння соняшника не виключає можливості придбання цього товару в інший період або придбання у неплатника ПДВ.

Висновок відповідача про відсутність у контрагентів у користуванні нерухомого майна, в зв`язку з тим, що з ЄРПН не встановлено придбання або оренди приміщень/земельних ділянок, є необґрунтованим, оскільки відсутність в ЄРПН обумовлюється орендою нерухомого майна у неплатників ПДВ, в зв`язку з чим податкові накладні не видаються та відповідно не реєструються в ЄРПН.

Відповідно до частини 1 статті 794 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають лише право користування (найму, оренди) нерухомим майном, на строк більше ніж три роки.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність у контрагентів ПрАТ «ВКВ» у користуванні нерухомого майна, оскільки в реєстрі прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності чи права користування нерухомими майном відсутні, є безпідставним так як не відповідає частині 1 статті 794 Цивільного кодексу України.

Відсутність підтвердження ресурсів у контрагентів ПрАТ «ВКВ» не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Вартість отриманих товарів, сума ПДВ по яким була включена до декларації за березень 2023 року позивачем оплачена, як і податок на додану вартість, а саме на виконання умов Договору позивач шляхом безготівкового переказу протягом 2022-2023 років сплачено на поточний рахунок контрагентів наступні грошові кошти: СТ «Річ-Аскот» - 1359099 грн; ТОВ «Агром-МК» - 3277341,64 грн.

Результати вказаних господарських операцій призвели до зменшення капіталу позивача, відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та відображені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, у позивача були всі законі підстави для формування податкового кредиту по господарським операція з СТ «Річ-Аскот» та ТОВ «Агром-МК».

Твердження відповідача про те, що товар доставлявся позивачу на наступний день ніж це зазначено у видатковій накладній, не спростовує факту отримання товару. Не співпадання дати ТТН та дати фактичного отримання товару свідчить виключно про те, коли товар був фактично доставлений, це підтверджується журналами обліку транспортних засобів, накладними на розвантаження та іншими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з пунктами 36.1, 36.5 статті 36, 38.1 статті 38, 44.1 статті 44, 47.1 статті 47, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 30 серпня 2019 року у справі №804/17176/14, ухвалі ВАСУ від 23 листопада 2016 року у справі №К/800/21771/16, позицією Великої Палати ВС від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19.

Відповідно до позиції Верховного Суду у справі №820/1124/17 деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації, зокрема щодо проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ.

Висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів відповідачем зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються.

На виконання Договорів поставки складені підтверджуючі документи, а саме податкові та видаткові накладні, ТТН, рахунки-фактури, заяви, до змісту яких відповідачем в акті перевірки зауваження відсутні.

З метою забезпечення збереження майна та дисципліни в обліку та витратах товарно-матеріальних цінностей, забезпечення уникненню крадіжок майна між позивачем та ТОВ «Лідер Центр Груп» (попередня назва - ПП «Комплекс безпеки «Лідер») було укладено договори про надання охоронних послуг.

На виконання умов договору про надання охоронних послуг працівники вищевказаної організації забезпечують контрольно-пропускний режим переміщення товарно-матеріальних цінностей на території ПрАТ «ВКВ», в тому числі допуск та облік автомобілів на територію ПрАТ «ВКВ», здійснюють оформлення накладних на розвантаження транспортних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи.

У накладних на розвантаження зазначається: марка та державний номер автомобіля; ПІП водія; найменування Постачальника; найменування товару, що поставляється; номер ТТН; час в`їзду та виїзду; ПІП працівника охоронної компанії, який здійснив допуск автомобіля на територію; час відбору зразків, для перевірки якості товару, ПІП особи, яка здійснила відбір проб; результати дослідження на відповідність якості товару, ПІП лаборанта, який здійснив перевірку якості; місце розвантаження, час прибуття на розвантаження, підпис відповідальної особи за збереження товару.

Представниками охоронної компанії в Журналі реєстрації автомобілів здійснюється реєстрація транспортних засобів, які заїжджають на територію ПрАТ «ВКВ». У вказаному журналі зазначені всі транспортні засоби, за допомогою яких було здійснено поставку товару по Договору.

Відомості, вказані у вищевказаних документах, що складені за участю працівників позивача та працівників охоронної компанії, повністю збігаються з відомостями у первинних бухгалтерських документах - накладних на отримання товару по Договору, ТТН, отже позивачем підтверджено фактичне здійснення поставки товару на виконання умов Договорів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про те, що позивач на час проведення перевірки мав всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що надаючи оцінку правовідносинам позивача, відповідач, як на підставу відсутності реальності господарських операцій, посилається на ті обставини, що контрагенти позивача не мають основних засобів, трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Отже, виходячи з позиції індивідуальності відповідальності, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов`язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та віднесення витрат по взаємовідносинах з таким контрагентом до складу витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та своїх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена Постанові Великої Палати Верховного суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19, постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі №21-500во08.

В Акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

При вирішенні податкових спорів необхідно виходити із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договору не виконано.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.06.2016 року у справі №К/800/25461/14 зазначив, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись лише на підставі даних, які містяться в інформаційних базах податкової, без врахування даних первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду від 14.06.2018 року у справі №К/80037663/15.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, акт перевірки від 07.06.2023 року №5824/23-00-07-05-01/00191916 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, дублює акт перевірки №4805/23-00-07-05-01/00191916 від 12.05.2023 року, в яких відповідач вказує на одні й ті самі порушення, що є повторним притягненням до відповідальності за одне й те саме правопорушення та не відповідає вимогам законодавства.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення №5779/23-00-07-05-01 від 22.06.2023 року та №5780/23-00-07-05-01 від 22.06.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Чаку Є.В.