Постанова

від 07.02.2024 по справі 758/10956/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 758/10956/22 Суддя (судді) першої інстанції: Анохін А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Мєзєнцева Є.І., секретар Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Кононенко О.С., представника відповідача Гереги К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Енергетичної митниці, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці від 18.11.2022 у справі про порушення митних правил № 0106/90300/22 відносно ОСОБА_1 , а справу про порушення митних правил № 0106/90300/22 відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 МК України.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 р. позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Енергетичної митниці від 18.11.2022 у справі про порушення митних правил № 0106/90300/22 відносно ОСОБА_1 , а справу про порушення митних правил № 0106/90300/22 відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у діях позивача складу правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, а саме: об`єктивна сторона - протиправне діяння та суб`єктивна сторона - вина у формі умислу.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що постанова у відношенні директора ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 за ст. 485 МК України винесена законно та обгрунтовано, з дотриманням норм процесуального права, а також з дотриманням принципів, передбачених п.3 ч.1 ст.8 МК України.

У судовому засіданні представники сторін підтримав кожний свою позицію, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга митниці не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

28.01.2022 до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці представником митного брокера ТОВ «ЕРГОДЕК» (код ЄДРПОУ 41699026) Савіною М.С. згідно договору на надання послуг митного брокера від 04.05.2018 № 264, укладеного між ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 40371329) та ТОВ «ЕРГОДЕК», подано періодичну митну декларацію в митному режимі імпорт типу «ІМ РР», якій присвоєно № UA 903020/2022/001130 та товар «Газ природнии? у газоподібному стані, постачання на лютии? 2022 року».

Згідно з поданих до митного оформлення документів, товар переміщувався на підставі Рамкового договору про поставку та прийом природного газу від 24.01.2020. Продавцем та відправником товару є «ERU Europe GmbH» (Mariahilfer Strabe 123, 3rd floor, 1060, Vienna, Austria) покупцем та одержувачем товару - ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ».

15 березня 2022 року було подано додаткову декларацію типу IМ 40 ДР № UA903080/2022/000380, проте, у зв?язку з подачею неповного пакету документів, а саме: неподання інвойсу, акту прийому-передачі товарів та відсутністю коштів на рахунку, відкритому на ім?я митих органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, Енергетичною митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

29 березня 2022 року, 11.04.2022, 25.04.2022, 09.05.2022 та 23.05.2022 було повторно подано додаткові декларації типу IМ 40 ДР № UA903080/2022/000552, UA903080/2022/000898, UA903020/2022/002297, UA903020/2022/002852 та UA903020/2022/003424 відповідно.

Однак, у зв?язку з подачею неповного пакету документів, а саме: неподання інвойсу, акту прийому-передачі товарів та відсутністю коштів на рахунку, відкритому на ім?я митних органів в органах, що здійстоють казначейське обслуговування бюджетних коштів було відмовлено в митному оформленні та виписано картку відмови.

21 липня 2022 року додаткова митна декларація № UA903020/2022/006775 була оформлена митним органом та сплачено митні платежі у розмірі 58 939 509,19 грн.

20 жовтня 2022 року головним державним інспектором відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці Дасевич-Бойко Л.І. було складено протокол про порушення митних правил №0106/90300/22 стосовно Позивача за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

18 листопада 2022 року заступником начальника Енергетичної митниці Бондар Ларисою Михайлівною за результатами розгляду матеріалів справи винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0106/90300/22, якою: директора ТОВ «Еру Трейдінг» (м. Київ, вул. Ярославська буд. 58, код ЄДРПОУ 40371329) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 176 818 527 грн 57 коп.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно із ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості (за переліком).

За правилами ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

З огляду на приписи ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду.

Із системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно доведення факту наявності прямого умислу.

При цьому, дії особи, кваліфіковані як порушення митних правил за ст. 485 МК України, повинні бути спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в ст. 485 МК України вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Аналогічна правова позиція також висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 03.12.2015 № К/800/35863/15 (№359/2056/15-а), від 27.10.2015 у справі № К/800/32153/15 (№359/3525/15-5), постановах Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 607/2391/17, та від 22.05.2020 року у справі №751/1477/17, від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а.

Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, Митним органом при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.

Оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, без доведення складу даного правопорушення, а також із порушенням принципів законності та презумпції невинуватості, передбачених п. 3 ч.1 ст.8 МК України.

Частино 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, на момент складання протоколу про порушення митних правил та винесення оскаржуваної постанови митні платежі були сплачені в повному обсязі.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, митним органом не вказано норму законодавства, яка зобов`язує сплатити митні платежі у строк 90 днів, натомість посилається на приписи ч.5 ст.261 МК України. Натомість, дана норма визначає право декларанта подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом не доведено наявність у діях позивача об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття контролюючим органом постанови у справі про порушення митних правил відносно позивача від 18.11.2022 № 0106/90300/22 є протиправним.

Крім того, частиною 2 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Так, згідно абзацу другого пункту 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 МК України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С.

Частиною 1 ст. 260 МК України встановлено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Згідно ч. 1. ст. 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

У відповідності до ч. 5. ст. 261 МК України у разі, якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

З аналізу норм чинного законодавства видно, що у випадку випуску товарів у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією законодавство встановлює можливість подати протягом 90 днів додаткову митну декларацію, проте ні ч. 5. ст. 261 МК України, ні будь-яка інша норма закону не встановлює у цьому випадку 90-денного строку для сплатити митних платежів.

Колегія суддів також враховує, що про неможливість сплати митних платежів через обставини непереборної сили, а саме: у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням у зв`язку з цим в Україні воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»), ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» 29.03.2022 повідомило Енергетичну митницю листом № 1/01-3344. Однак з боку Енергетичної митниці не було направлено на адресу ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» жодних роз`яснень щодо подальших дій підприємства за таких обставин. Жодного листа направлено не було. 21.07.2022 до Енергетичної митниці представником митного брокера ТОВ «ЕРГОДЕК» Савіною М.С. було подано додаткову митну декларацію типу «ІМ40ДР» № UA903020/2022/006775 на товар «Газ природнии? у газоподібному стані, постачання на лютии? 2022 року» у кількості 123 280 МВт/год, та ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» було сплачено митні платежі, а саме: податок на додану вартість у розмірі 58 939 509.19 грн.

Отже, зазначені фактичні обставини справи підтверджують відсутність умислу у будь-якій формі в діях ОСОБА_1 , так як неподання додаткової декларації до періодичної, зовсім не залежала від волі та дій з боку позивача.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, у відповідності зі ст. 102.9 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До іншого законодавства належить також Митний кодекс України, оскільки контроль за дотриманням його норм, зокрема тих, що стосуються нарахування та сплати митних платежів покладено на митні органи.

У відповідності до п. 41.1.2. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і він діє дотепер.

Враховуючи вищевикладене, та особливо те, що ще на час складення протоколу про порушення митних правил від 20.10.2022 року митні платежі у розмірі 58 939 509, 19 грн було товариством сплачено, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2024.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 р. - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

Є.І. Мєзєнцев