Постанова

від 06.02.2024 по справі 320/17231/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17231/23 Головуючий у 1 інстанції: Горобцова Я.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» (далі - ТОВ «НВП «Гетьман») звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нескладення та неподання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн.;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн. з відповідного бюджету та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не складення та неподання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн. з відповідного бюджету та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що в діях Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відсутня протиправна бездіяльність, а дії та рішення відповідача є повністю правомірними, законними і обґрунтованими. Також, апелянт зазначає, що плата за марки акцизного податку поверненню не підлягає. Крім того, на переконання апелянта, питання з приводу повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань належить виключно до дискреційних повноважень відповідача.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» зареєстроване як юридична особа 19.10.2021 за адресою: 81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь (з), вул. Львівська, будинок 176, код ЄДРПОУ 31804036.

Видами діяльності ТОВ «НВП «Гетьман» за КВЕД є: 11.01 - дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.35 - оптова торгівля тютюновими виробами; 46.34 - оптова торгівля напоями; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

15 грудня 2022 року ТОВ «НВП «Гетьман» звернулося до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про повернення сплачених сум грошових зобов`язань (вх. №8886/6/ від 16.12.2022). У вказаній заяви позивач просив зарахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «НВП «Гетьман»: НОМЕР_1 в АТ «ОКСІ БАНК» надміру сплачений акцизний податок в сумі 16 464 835,48 грн. Інформація про суму, дату надмірної сплати акцизного податку, реквізити платіжних документів, по яких кошти перераховані до державного бюджету, а також № митної декларації, дата її оформлення та найменування контрагента-нерезидента, якому відправлена продукція в режимі експорту - наведена у Додатку до заяви; або зарахувати суму надмір сплаченого підприємством акцизного податку в сумі 16 464 835,48 грн., як попередню оплату акцизного податку для отримання ТОВ «НВП «Гетьман» спирту етилового не денатурованого в майбутніх періодах. До заяви позивачем додано Додаток із зазначенням найменування контрагентів, суми акцизного податку, № митних декларацій, № платіжного доручення, суми сплати акцизного податку.

Листом від 22 грудня 2022 року №9539/6-31-00-04-01-03-06 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відмовило у поверненні сум акцизного податку з посиланням на п. 226.16 ст. 226 ПК України. Так, зокрема, відповідачем вказано, що до заяви ТОВ «НВП «Гетьман» платіжні доручення, якими перераховано кошти до бюджету не надано.

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством ( у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим кодексом.

У відповідності до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

В силу вимог п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

За приписами п. 43.4 ст. 43 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.6 статті 43 ПК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок №60).

Згідно п. 2 розділу III Порядку №60, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Особливості оподаткування алкогольних напоїв акцизним податком при їх виробництві визначені ст. 225 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 225.1 ст. 225 ПК України, суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов`язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Форму декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (далі - Порядок №14).

Згідно до Порядку №14, у графі 10 Додатку 3 до декларації акцизного податку вказується сума акцизного податку за векселями, виданими відповідно до порядку, встановленого у статті 225 розділу VI Кодексу, термін оплати яких настав у звітному періоді (або фактично погашених у звітному місяці), або проставляється сума, попередньо сплачена грошовими коштами без оформлення податкового векселя.

У графі 13 вказується сума акцизного податку, нарахована з експортних операцій, з реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв магазинам безмитної торгівлі, на яку зменшується сума акцизного податку, зазначена у векселі або попередньо сплачена грошовими коштами, у разі підтвердження таких операцій належно оформленими митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПК України, операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України не підлягають оподаткуванню.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

Отже, з вищевказаного вбачається, що у разі попередньої сплати акцизного податку до отримання з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, виробник зазначає у графі 10 Додатку 3 до декларації акцизного податку відповідно сплачену суму акцизного податку з урахуванням акту про списання, а у графі 13 Додатку 3 - суму акцизного податку, нараховану з експортних операцій, які мають бути підтверджені митною декларацією щодо вивезення за межі митної території України з реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НВП «Гетьман» подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заяву від 15.12.2022 №566 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку в сумі 16 464 835,48 грн. на поточний рахунок платника податків в установі банку (а.с. 100-102).

Відповідно до Додатку 3 до заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, сума надміру сплаченого грошового зобов`язання виникла у зв`язку зі сплатою ТОВ «НВП «Гетьман» акцизного податку відповідно до платіжних доручень: від 10.02.2022 №46, від 14.04.2022 №72, від 25.04.2022 №92, від 31.08.2022 №241, від 27.10.2022 №3829, від 02.11.2022 №3851, від 09.11.2022 №3884.

Позивач зазначає, що сума надміру сплаченого грошового зобов`язання виникла у зв`язку зі сплатою ТОВ «НВП «Гетьман» акцизного податку до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, що був використаний для виготовлення алкогольних напоїв, які в подальшому були експортовані за межі митної території України, та які при реалізації не оподатковуються акцизним податком.

Зазначені суми акцизного податку були відображені ТОВ «НВП «Гетьман» в Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» до декларацій акцизного податку за квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 рок (а.с. 44-45, 63, 81-82, 98-99).

Таким чином, у ТОВ «НВП «Гетьман» виникла надміру сплачена сума акцизного податку, яку позивач має право повернути в порядку ст. 43 Податкового кодексу України.

Крім того, право платника податків на повернення такої надміру сплаченої суми акцизного податку, відповідно до ст. 43 ПК України, підтверджено Державною податковою службою України в індивідуальній податковій консультації від 20.12.2021 №4739/ІПК/99-00-09-03-02-06.

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення

Приписами пункту 5 розділу II Порядку №60 визначено, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Пунктом 7 розділу II Порядку №60 передбачено, що інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Отже, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Матеріали справи свідчать, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками, за результатом розгляду заяви позивача, листом від 22 грудня 2022 року №9539/6/31-00-04-01-03-06 відмовлено позивачу в поверненні надміру сплачених сум грошових зобов`язань та зазначило, що, враховуючи особливості сплати акцизного податку, визначені п. 226.16 ст. 226 Податкового кодексу України, суми акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції поверненню не підлягають (а.с. 103-104).

Щодо посилання апелянта на п. 226.16 ст. 226 ПК України та доводів про те, що плата за марки акцизного податку поверненню не підлягає, слід зазначити наступне.

Згідно п. 226.16 ст. 226 ПК України, марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.

У відповідності до п.п. 14.1.148 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку. Розмір плати за марки акцизного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, плата за марки це плата за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку та не є акцизним податком. Плата за марки сплачується окремо від акцизного податку та не обліковується в картці особового рахунку платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «НВП «Гетьман» не ініціювало питання повернення плати за марки, а звернулось до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку.

З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що плата за марки акцизного податку поверненню не підлягає є безпідставними.

Посилання відповідача в листі від 22.12.2022 №9539/6/31-00-04-01-03-06 на те, що ТОВ «НВП «Гетьман» до заяви від 15.12.2022 №566 (вх. №8886/6 від 16.12.2022) не надано платіжні доручення, якими перераховано кошти до бюджету, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, ні стаття 43 ПК України, ні Порядок №60 не містять вимог щодо обов`язкового надання разом із заявою платіжних доручень, якими перераховано кошти до бюджету. Надання платіжних доручень є виключно правом платника податків.

Водночас, на виконання вимог п. 2 розділу III Порядку №60, ТОВ «НВП «Гетьман» у заяві вказано дату сплати і реквізити платіжних документів, за якими кошти перераховано до бюджету, що підтверджується копією заяви позивача з додатками, яка міститься в матеріалах справи.

При цьому, факт наявності суми коштів акцизного податку, які зараховані до бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, контролюючим органом не заперечувався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право ТОВ «НВП «Гетьман» на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку.

Щодо доводів апелянта про те, що питання з приводу повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, слід зазначити наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даній справі Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками не наділене повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Зважаючи на те, що бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, необхідних для повернення позивачу надмірно сплачених коштів, є протиправною, суд першої інстанції обгрунтовано зобов`язав відповідача вчинити конкретні дії прямо передбачені законом, які відповідач мав вчинити, але протиправно не вчинив.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 27 червня 2023 року у справі № 814/767/15.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2024 р.