Ухвала

від 07.02.2024 по справі 140/207/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/207/21

адміністративне провадження № К/990/4272/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №140/207/21 за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №140/207/21,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 заяву адвоката Богоноса І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №140/207/21 - повернуто заявнику.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 - залишено без змін.

02.02.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №140/207/21.

У поданій касаційній скарзі третя особа просить скасувати оскаржувані процесуальні судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Предметом оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Положеннями частини четвертої визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним.

Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються:

підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4);

у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.

Скаржник повинен зазначити порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Проте, скаржник у поданій скарзі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо вказаних посилань Верховний Суд наголошує, що підстави зазначені у частині четвертій статті 328 КАС України розповсюджуються на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Водночас, у вказаній справі оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та прийнята за наслідками її перегляду постанова суду апеляційної інстанції, тобто процесуальна ухвала, а не рішення по суті.

Таким чином, оскільки скаржником не зазначено про допущені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях порушення конкретних норм процесуального права при їх постановленні, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №140/207/21 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає реалізації права на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяА.Ю. Бучик